За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, чітку тенденція щодо евакуації членів сімей ФСБшників чи командирів так званих "ДНР" та "ЛНР" зафікосвано на початку жовтня. До цього часу з окупованих територій на Сході у паніці подекуди виїжджали лише ватажки квазіреспублік та наближені до них особи.
Дивіться також ФСБшники повністю перекрили виїзд людей з "російського" Донбасу
Втім, особливо боягузливих очільників псевдоутворень постійно повертали на місце їх куратори, які й самі перебувають далеко від лінії фронту та поза дальністю дії українських засобів ураження.
ФСБшники з Донецька прийняли естафету від кримських колег
- Попри достатньо панічні настрої, які панують серед командування російського війська на Донбасі, спецслужбісти-загарбники та інші "власники життя" на Донбасі трималися без виїзду у безпечну зону достатньо довго.
- Однак вкрай швидкі контрнаступи ЗСУ довели, що навіть максимально захищені представники окупантів протягом кількох годин після прориву на будь-якому напрямку можуть опинитися в оперативному мішку чи оточенні.
- Ба більше, ФСБшники та командири багатьох терористично-загарбницьких підрозділів подивилися на досвід своїх товарищів по зброї, які так і не встигли вчасно покинути Харківщину та убезпечити свої родини від потрапляння до українських правоохоронців та вивезти награбоване.
- Саме через всі ці факти з початку жовтня російські спецслужбісти та наближені до них командири бандформувань з Донеччини та Луганщини почали приховану та відносно централізовану евакуацію своїх родин.
- Самі вони виїхати з тимчасово окупованих територій здебільшого не можуть, бо побоюються бути звільненими та відправленими на фронт у якості солдатів. Однак із завданням мінімум – вивезенням дружин, дітей, а також нажитого та віджатого майна – ФСБшники пораються цілком ефективно.
На відміну від своїх кримських колег колаборанти та загарбники при виїзді родин не продають будинки, квартири та дачі. Адже житло в Донецьку та Луганську не коштує практично нічого.
Виїжджають до Росії дружини російських спецслужбістів зазвичай кількома машинами та вночі із супровідом охорони під час руху окупованими територіями. Майно вивозять окремими вантажівками. Загалом втеча рідних ФСБшників з Донбасу геть не схожа на те, як їх колеги покидали Крим на початку повномасштабного вторгнення – без паніки та хаосу, не привертаючи зайвої уваги до себе серед місцевого населення.
Російські спецслужби вірять у ЗСУ
Достатньо масове вивезення жінок та дітей окупантів з Донбасу свідчить про те, що віра ФСБшників у потужність ЗСУ є цілком реальною. Представники російських спецслужб, які розуміють реальну ситуацію на фронті, цілком усвідомлюють, що деокупація Донбасу є питанням часу. При цьому доля Донецька у порівнянні з Луганськом є геть "сумною", адже шахтарська столиця перебуває практично на лінії розмежування, тоді як на Луганщині до обласного центру українським захисникам треба серйозно просуватися.
ФСБшники розуміють, що всі сподівання на "ешелоновані" лінії оборони загарбницького війська є марними. Бо тактика, яку використовують бійці ЗСУ, є неймовірно ефективною та призводить до стрімкого обрушення фронту ворога. Сили оборони України атакують малими групами на всіх напрямках та ділянках, тоді як командування росіян не розуміє, де буде основний удар та куди тягнути резерви. Однак коли напрямок прориву стає зрозумілим, реагувати на нього зазвичай вже запізно – українські солдати стрімко заглиблюються у тил ворога, проводять зачистки та розширяють плацдарми. Великі населені пункти при цьому опиняються або у "кліщах", або в оточенні, через що росіяни несуть великі втрати, а Україна повертає міста під свій контроль.