І там, і там – росіяни, відповідальні за війну в Україні. Про це пише Сергій Притула.

До теми Шляк трафляє, – Гнатковський емоційно прокоментував перемогу пропагандистського фільму на "Оскарі"

Як російська пропаганда маскує вбивць під пацифістів

Вони можуть носити вишукані смокінги та виступати із заявами: "Зупиніть усі війни". А можуть бути у військовій формі. Але і ті, і ті однаково несуть російський прапор. А отже, розділяють відповідальність за війну, яку Росія веде проти України.

Як працює монструозна російська пропагандистська машина? Вона маскує вбивць під пацифістів і "спорт/культуру поза політикою".

Російська оперна діва, якій аплодують у європейських оперних театрах, не виглядає агресивною вбивцею українських дітей.

Російський спортсмен на Паралімпіаді не виглядає жорстоким ґвалтівником та мародером, бо це ж Паралімпіада. Ним навіть можуть трішки захопитися за волю до перемоги та геть не помітити, що ногу чи руку цей покидьок втратив не в ДТП, а на фронті, коли прийшов вбивати українців.

Російський режисер, що знімає оскароносне кіно, не асоціюється із 1,5-тонною бомбою, яка рівняє із землею чергову п'ятиповерхівку разом з людьми, що ховалися у підвалі.

Неважливо, що кіно, яке здобуло "Оскар", критикує російську систему, – це все одно російське кіно. А російське не має бути страктоване у позитивному світлі ніде і ні в якій формі. Бо, поки росіяни глохнуть на міжнародних майданчиках від гучних оплесків, ми закриваємо вуха, щоб не чути гидкого ревіння смертоносних російських дронів.

Бо за спинами всіх цих спортсменів-артистів-режисерів-пацифістів-лицемірів стоять російські військові з руками по лікті в крові. Бо це не Володимир Путін запускає "Шахеди" і ракети, щоб вбивати наших дітей, – це росіяни.

І коли щось російське отримує міжнародне визнання, це ніби сигнал: Росія продовжує бути частиною цивілізованого культурного простору. А це найкращий інструмент пропаганди – не груба брехня, а нормалізація присутності.

І дійсно, погляньте ж, які вони талановиті, білі та пухнасті… Це ж не вони розв'язали цю війну. Це війна Путіна.

Дуже прикро, коли західна аудиторія забуває красномовну статистику: 78% росіян підтримують війну в Україні. І навіть полонені росіяни в українських в'язницях вважають російську війну проти України виправданою – 68% таких! Тому їх треба всюди банити та не допускати.

Бо за експортом російської культури по світу дуже зручно заховати експорт смерті, яку Росія щедро сіє в Україні.

Яке повернення росіян на Венеційське бієнале? Який "Оскар"? Яка Паралімпіада?

Ви бачили комп'ютерну гру про битву за Гостомель? Це місто під Києвом росіяни штурмували в перший день війни, 24 лютого 2022 року, – і тепер вони відтворили це у комп'ютерній грі. Умовний підліток у Болгарії чи Угорщині може придбати гру й постріляти онлайн в українців.

Ось так працює пропаганда. З екранів комп'ютерів, зі спортивних полів і з високих сцен. І тоді аудиторія за межами України починає формувати своє уявлення про війну не з сюжетів новин, а з виступів "хороших рускіх".

Закривавлені руки російських вбивць не можна прикрити елегантними рукавичками на сцені опери.

А російський прапор, який підіймається на спортивних змаганнях, не може заступити собою російські прапори, які майорять в окупованих містах над будівлями, де катують українських громадян.

Тому, доки триває активна фаза війни й доки Росія як суспільство не почала процесу визнання відповідальності, міжнародні платформи не мають морального права легітимізувати російську присутність у будь-якій формі.

Завдання України – не допускати цього на жодному міжнародному майданчику.