Газовий бонус для Путіна: Фесенко розкрив план команди Трампа

Дональд Трамп готується до можливого послаблення своїх позицій після проміжних виборів до Конгресу США, однак його команда продовжує шукати нові способи домовитися з Росією. Серед пропозицій, які обговорюють американські переговорники, є відновлення постачання російського газу до Європи через Україну як частина ширшої угоди про завершення війни.

Політолог Володимир Фесенко в ефірі 24 Каналу пояснив, хто просуває цю ідею, чому вона викликає суперечки в Європі та за яких умов Україна може погодитися на її обговорення. Він також оцінив можливі дії Трампа після виборів, ризик нових ударів по Ірану та перспективи переговорів за участю України, Росії, США і Китаю.

Трамп готується до боротьби з Конгресом

Напередодні проміжних виборів у США Дональд Трамп демонструє впевненість у перемозі Республіканської партії. Президент активно бере участь у передвиборчих заходах, намагаючись мобілізувати прихильників, а спікер Палати представників Майк Джонсон також публічно прогнозує успіх республіканців.

Однак в інтерв'ю Bloomberg американський президент визнав можливість іншого результату. Він припустив, що в разі перемоги демократів йому доведеться стати "містером вето", блокуючи небажані законопроєкти доти, доки політичні опоненти не погодяться домовлятися.

Фесенко не вважає ці заяви суперечливими. На його думку, передвиборча риторика покликана підтримувати впевненість республіканців, тоді як в інтерв'ю Трамп продемонстрував розуміння можливих наслідків голосування.

Американський президент уже стикався з подібною ситуацією під час першої каденції. Тоді демократи контролювали Палату представників, виникали тривалі бюджетні протистояння, а проти Трампа двічі розпочинали процедуру імпічменту.

У нас багато ілюзій щодо результатів виборів і їхнього впливу на американську політику. Я так розумію, всі настільки втомилися від Трампа, хочуть полегшення, якоїсь альтернативи, обмеження його влади, що бажане видається за дійсне,
– зазначив Фесенко.

Політолог нагадав, що Сполучені Штати є президентською республікою, тому навіть втрата парламентської більшості не позбавить Трампа можливості ухвалювати важливі рішення. Проте в законодавчій сфері, бюджетному процесі та кадровій політиці президенту доведеться частіше шукати компроміси.

Палата представників має значний вплив на бюджет, а Сенат затверджує ключові призначення президента. Якщо демократи посилять свої позиції, це може ускладнити реалізацію частини планів Білого дому.

Особливо гострі суперечності, за прогнозом Фесенка, можуть виникнути навколо бюджету Пентагону. Американські законодавці вже говорять про намір використовувати бюджетні повноваження для впливу на рішення адміністрації щодо підтримки України.

Зовнішня політика, як була, так і залишиться під контролем Трампа. Конгрес не проводить зовнішньої політики. А от законодавчо він може обмежити, зокрема, намагання Трампа про щось домовитися з Росією, скасувати якісь санкції, якщо вони затверджені законом,
– пояснив політолог.

Фесенко звернув увагу на законодавчі механізми санкційного тиску, зокрема пов'язані з ініціативами сенатора Ліндсі Грема. На його думку, президент може маневрувати з рішеннями про застосування обмежень, але не має можливості одноосібно скасувати санкційні норми, закріплені законодавством.

Водночас і Конгрес не матиме необмеженого впливу на Білий дім. Для подолання президентського вето потрібно дві третини голосів законодавців, а сформувати таку більшість у більшості питань буде складно.

Фесенко не виключив і нових суперечок довкола результатів виборів. Він згадав спроби оскаржити виборчі процедури в окремих штатах, зокрема на Алясці, хоча відповідна ініціатива там не мала успіху.

США можуть завдати нових ударів по Ірану

Після американських виборів одним із найскладніших рішень для Трампа може стати подальша військова операція проти Ірану. У його оточенні, за припущенням Фесенка, немає єдиної позиції щодо доцільності нових ударів.

Зокрема, віцепрезидент Джей Ді Венс і спецпосланець Стів Віткофф можуть підтримувати продовження дипломатичних зусиль. Проте Іран також демонструє небажання поступатися, відхиляючи компромісні пропозиції, які просувають Катар та інші близькосхідні посередники.

Якщо домовитися не вдасться, Фесенко вважає цілком можливим відновлення активних бойових дій. Водночас він сумнівається, що США розпочнуть тривалу операцію на багато тижнів, оскільки американські запаси далекобійних ракет та боєприпасів для протиповітряної оборони вже обмежені.

Значно реалістичнішим політолог назвав сценарій інтенсивних повітряних атак протягом кількох днів. До них може долучитися Ізраїль, керівництво якого також має власні політичні причини демонструвати рішучість.

Біньямін Нетаньягу після нещодавніх виборів не отримав необхідної більшості, тому продовження протистояння з Іраном може допомогти йому зміцнювати образ захисника держави. Трамп, зі свого боку, може розглядати військову операцію як спосіб змінити інформаційний порядок денний у разі невдалого результату виборів до Конгресу.

У США вже дуже критично сприймають війну з Іраном, тому це не підніме рейтинги Трампа, але може трохи переключити увагу. Суто інформаційно увага буде прикута до атаки на Іран, а не до обговорення результатів виборів до Конгресу США,
– припустив Фесенко.

Окрему дискусію викликали повідомлення про можливість застосування американської ядерної зброї. Такер Карлсон стверджував, що Нетаньягу нібито намагається схилити Трампа до такого рішення для знищення підземного іранського об'єкта зі збагачення урану.

Фесенко сумнівається, що американський президент наважиться на настільки радикальний крок. Натомість він допускає використання потужних неядерних авіабомб, здатних пробивати укріплені підземні споруди.

Застосування ядерної зброї – це дуже серйозний прецедент. І це може просто викликати ланцюгову реакцію, цього варто уникати. Мені здається, у Штатах це теж розуміють. Тому я все ж таки сподіваюся, що Трамп на таку авантюру не піде,
– наголосив політолог.

Навіть обмежені удари можуть спричинити відповідь Тегерана, тому військовий сценарій пов'язаний із додатковими ризиками для регіону. Фесенко вважає, що Вашингтон може поєднувати точкові атаки з продовженням або посиленням морської блокади Ірану.

За його оцінкою, економічний тиск залишається одним із головних інструментів американської адміністрації. Обмеження морської торгівлі створюють для Ірану фінансові труднощі та можуть використовуватися для примушування його керівництва до переговорів.

Російський газ пропонують як бонус за завершення війни

Паралельно з підготовкою до можливого загострення на Близькому Сході команда Трампа обговорює економічні пропозиції для Росії. Один із варіантів передбачає відновлення експорту російського природного газу до Європи через українську газотранспортну систему.

За інформацією The Wall Street Journal, ідею просувають представники американської переговорної команди Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Серед можливих механізмів розглядають участь американського посередника в продажу російського газу, що могло б створити нові прибуткові можливості для інвесторів.

Фесенко підтвердив, що відповідний план справді обговорюється. Він нагадав, що інформація про подібні пропозиції з'являлася раніше, зокрема в публікаціях The Washington Post приблизно в жовтні, а окремі подробиці йому повідомляли західні журналісти.

Я підтверджую, що такий план є, і тут немає жодної сенсації. Мені підтверджують це і деякі західні журналісти, зокрема американські, що дійсно саме Віткофф просуває цей мирний план. Це його ідея. Можливо, разом із Кушнером, але вони точно цю ідею просувають,
– розповів політолог.

За інформацією Фесенка, газову пропозицію могли обговорювати і в Осло, де Віткофф зустрічався з Володимиром Зеленським, президентом Фінляндії та прем'єр-міністром Норвегії перед подальшими контактами з Путіним.

У цих консультаціях також брали участь радники європейських лідерів і представники керівництва НАТО та Єврокомісії. Проте остаточної згоди щодо американської ініціативи немає.

Важливим є те, що Вашингтон розглядає газові домовленості не лише як спосіб зменшити небезпеку ударів по енергетичній інфраструктурі. Фесенко пояснив, у межах якого ширшого сценарію американці хочуть використати цей економічний інструмент.

Американці вважають, що це може стати привабливим бонусом для Путіна, щоб завершити війну. Але ця ідея обговорювалася не як елемент енергетичного перемир'я, а як елемент угоди про припинення війни загалом,
– пояснив Фесенко.

Частина європейських країн виступає категорично проти відновлення закупівель російських енергоносіїв. Україна також не погоджується на економічні поступки Москві до припинення бойових дій.

Водночас переговорники Трампа намагаються переконати партнерів, що відновлення продажу російського газу й нафти може забезпечити кошти для післявоєнної відбудови України. Подібна схема, за оцінкою Фесенка, відповідала б і комерційним інтересам американських учасників домовленостей.

Європа не хоче повертатися до газової залежності

Ідея американських переговорників суперечить нинішнім планам Європейського Союзу щодо російських енергоносіїв. Фесенко нагадав про ухвалені рішення, спрямовані на повне припинення закупівель російського газу з 2027 року, включно зі скрапленим.

Однак економічна ситуація всередині ЄС залишається складною. Частина країн продовжує купувати російський скраплений газ, а окремі європейські політики виступають за збереження доступу до дешевших енергоресурсів.

Політолог навів приклад Німеччини, де підземні газові сховища, за його даними, заповнені приблизно на дві третини від необхідного рівня підготовки до зими. Додаткові труднощі створює ситуація на Близькому Сході, яка обмежує можливості отримувати газ із Катару.

Водночас окремі європейські держави непокоїть посилення залежності від американського газу. Це ускладнює пошук спільної позиції щодо майбутнього енергетичного ринку, адже країни мають різні потреби та економічні можливості.

Україна, за оцінкою Фесенка, підготувалася до цієї зими краще, ніж до попередньої. Він зазначив, що наразі ситуація із запасами газу залишається контрольованою, а також існують домовленості про можливість продажу обмежених обсягів палива Молдові.

Однак повернення до масштабної співпраці з Росією викликає занепокоєння через попередній досвід Європи. У 2022 році Москва використовувала скорочення постачань газу як інструмент політичного тиску, спричиняючи різкі коливання цін.

Європейці вже переконалися, що Росія – ненадійний постачальник газу. Вони можуть шантажувати Європу, як це було у 2022 році, обмеженням або припиненням постачання газу, провокуванням різкого збільшення ціни на газ,
– наголосив політолог.

Фесенко пояснив, що позиція України та частини європейських лідерів полягає в необхідності спочатку досягти повного припинення війни. Лише після цього можна розглядати економічні домовленості з Москвою, зокрема визначати можливі обсяги газового транзиту.

Це можливо, але лише після повного припинення війни. Жодних авансів Росії. Лише після припинення війни, згоди Росії на повне припинення війни можна обговорювати цю ідею,
– заявив Фесенко.

За його оцінкою, американська ініціатива залишається суперечливою і не має повного погодження між учасниками переговорів. Вашингтон бачить у ній можливість отримати економічну вигоду та зацікавити Кремль домовленостями, тоді як європейські партнери оцінюють насамперед ризики відновлення залежності від Росії.

Політичні зміни в Європі загрожують підтримці України

Попри плани відмовитися від російського газу, політична ситуація в Євросоюзі поступово змінюється. У низці країн посилюються сили, які виступають за перегляд енергетичної політики та скорочення допомоги Україні.

Фесенко звернув увагу на Францію, де можливий прихід до влади Марін Ле Пен може змінити підхід до російських енергоносіїв. Водночас він застеріг від автоматичного визначення її нинішньої позиції як проросійської.

Після початку повномасштабного вторгнення Ле Пен публічно засудила російську агресію та намагалася дистанціюватися від Москви. Це, за оцінкою політолога, пов'язано також із політичними наслідками справи щодо кредиту в російському банку.

Проте зміна риторики щодо Кремля не означає готовності підтримувати Україну в нинішніх обсягах. Фесенко припустив, що Ле Пен у разі приходу до влади може запровадити підхід, подібний до політики Трампа.

Марін Ле Пен хоче зробити так, як це зробив Трамп: припинити будь-яку підтримку України. Зброя може бути, але лише за гроші. Не буде фінансової підтримки, і продаж зброї – тільки за гроші,
– пояснив Фесенко.

Такі зміни могли б позначитися не лише на двосторонніх відносинах Києва та Парижа. Франція відіграє важливу роль в ухваленні загальноєвропейських рішень, тому позиція її керівництва впливатиме й на майбутні програми допомоги Україні.

У Німеччині також відновилася дискусія щодо закупівель російських енергоносіїв. Цьому сприяє посилення "Альтернативи для Німеччини", хоча партія не входить до уряду та наразі не визначає державну політику.

Окремо Фесенко проаналізував політичні зміни в Болгарії. Він зазначив, що майбутня президентка країни підтримує ідею діалогу з Росією та закликала європейських лідерів телефонувати Володимиру Путіну.

А навіщо? Телефонні дзвінки – це не переговори про припинення війни. Це подарунок Путіну буде. Путін прийматиме телефонні дзвінки від усіх лідерів Європи. Що це дасть?
– зауважив політолог.

Водночас Болгарія є парламентською республікою, тому повноваження президента там обмежені. Фесенко звернув увагу, що нинішнє болгарське керівництво, попри наявність політичних сил із прихильним ставленням до Росії, не блокує допомогу Україні.

Київ також продовжує закуповувати болгарське озброєння. Тому безпосередніх критичних наслідків для України політолог поки не очікує, хоча бачить ризик збільшення кількості європейських держав, які відмовлятимуться брати участь у фінансуванні українських потреб.

Серед країн, де виникають подібні суперечності, він назвав Словаччину, Угорщину та в окремих питаннях Чехію. Фесенко наголосив, що відмова від активної допомоги Україні не завжди означає перехід на бік Росії, але може послаблювати спільну європейську політику.

Пряма зустріч президентів залишається малоймовірною

Паралельно з економічними домовленостями обговорюється можливість нових тристоронніх переговорів України, США та Росії. Проте Фесенко скептично оцінює перспективу особистої зустрічі Володимира Зеленського і Володимира Путіна за посередництва Трампа.

На думку політолога, Кремль не демонструє готовності до рівноправної розмови про припинення війни. Натомість російська сторона наполягає на символічних жестах із боку українського президента.

Фесенко порівняв таку позицію з історичним епізодом протистояння імператора Священної Римської імперії та Папи Римського. Після поразки в політичній боротьбі імператор був змушений принижено просити прощення, і саме подібного жесту, на думку експерта, прагне російський диктатор.

Путін хоче від Зеленського такого самого. І тому він через Ушакова, Пєскова, своїх помічників передає: або дзвінок до Кремля, або Зеленський має приїхати. А зустрічатися, домовлятися про припинення війни – поки що, на превеликий жаль, це те, на що Путін не погоджується,
– пояснив Фесенко.

Політолог вважає, що особисті відносини двох президентів стали додатковою перешкодою для переговорів. Він не бачить реалістичного механізму, за якого вони могли б самостійно досягти взаємоприйнятної домовленості, особливо за посередництва Трампа.

Натомість переговорні делегації можуть працювати над конкретними військовими питаннями, якщо отримають відповідні політичні повноваження. Серед можливих домовленостей Фесенко назвав секторальне припинення вогню, а в перспективі – його поширення на всю лінію фронту.

Історичний досвід свідчить, що можна домовитися про припинення вогню без підписів президентів. Так Корейська війна закінчувалася, і ціла низка інших війн. А от щоб два президенти, які стали особистими ворогами, про щось домовилися, тим більше за посередництва такого посередника, як Трамп, – я в це мало вірю,
– зазначив політолог.

Фесенко позитивно оцінив пропозиції Реджепа Таїпа Ердогана щодо ширшого залучення Туреччини та Європейського Союзу до переговорного процесу. Зокрема, через турецьке посередництво можна було б спробувати винести на обговорення питання морського перемир'я.

Такий формат, за його оцінкою, не потребує негайної зустрічі президентів, але може принести конкретні результати. Водночас їхня реалізація залежатиме від готовності сторін погоджувати практичні механізми припинення бойових дій.

Переговори можуть перенести з Абу-Дабі

Дата наступного раунду тристоронніх переговорів поки залишається невідомою. Українська та російська сторони розглядають Абу-Дабі як можливе місце зустрічі, однак ситуація на Близькому Сході може змінити ці плани.

Якщо після американських виборів США та Ізраїль завдадуть нових ударів по Ірану, це може призвести до тимчасового закриття повітряного простору в регіоні. За таких умов організація зустрічі в Об'єднаних Арабських Еміратах буде значно складнішою.

Фесенко зазначив, що переговорники мають запасний варіант – Женеву. Однак остаточне рішення щодо місця й дати залежатиме від розвитку подій після 3 – 4 листопада.

Політолог також звернув увагу на позицію Росії, яка, за його оцінкою, не поспішає з відновленням переговорів. Він припустив, що зустріч може відбутися приблизно 10 листопада або пізніше, хоча жодної остаточно погодженої дати немає.

Подальший переговорний процес залежатиме і від того, чи вдасться американській адміністрації уникнути масштабнішого протистояння з Іраном. Нове загострення може змусити Вашингтон одночасно вирішувати кілька складних міжнародних питань, що впливатиме на організацію контактів із Києвом та Москвою.

Китай не хоче домовлятися з Росією про Україну

Ще одним можливим майданчиком для міжнародних контактів називали саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований у Китаї на 18 – 19 листопада. Очікується участь Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, а Кремль зацікавлений у їхній спільній зустрічі.

Фесенко наголосив, що йдеться не про офіційний тристоронній саміт, а про можливі контакти на полях міжнародного заходу. Такі зустрічі зазвичай мають короткий характер і призначені для обміну думками, хоча іноді можуть супроводжуватися важливими рішеннями.

Окрему увагу привернуло повідомлення про небажання Китаю брати участь у переговорах щодо України. Політолог уточнив, що відповідний сигнал, за його розумінням, передав президент Німеччини після зустрічі із Сі Цзіньпіном, а не сам китайський лідер у прямій публічній заяві.

На думку Фесенка, Пекін насамперед не хоче, щоб майбутню зустріч представляли як майданчик для ухвалення рішень щодо завершення російської війни проти України. Проте короткий контакт трьох лідерів він повністю не виключає.

Водночас Китай має власні причини не підтримувати бажання Кремля організувати повноцінний тристоронній саміт.

Китайцям не треба піднімати статус Росії. Вони хочуть, щоб зберігався формат, коли дві ключові, найбільш впливові держави – це США і Китай, а Росія не входить до цього клубу найбільш впливових,
– пояснив Фесенко.

Пекін може віддати перевагу окремим двостороннім контактам, не створюючи враження рівнозначного політичного статусу трьох держав. За оцінкою політолога, такий підхід відповідає прагненню Китаю зберігати власну вагу у відносинах зі Сполученими Штатами.

Фесенко не виключив, що Трамп, Путін і Сі Цзіньпін усе ж коротко поспілкуються під час міжнародного заходу. Проте китайський сигнал, на його думку, свідчить про відсутність наміру Пекіна домовлятися з Вашингтоном і Москвою про умови завершення війни безпосередньо на такій зустрічі.

Фесенко про російський газ через Україну: дивіться відео