Прокурори окупаційної влади просять покарання для Чийгоза у вигляді восьми років колонії загального режиму.
Судилище над одним з лідерів кримськотатарського народу триває вже понад два роки. Його незаконно звинувачують у масових заворушеннях в Криму у лютому 2014-го.
Читайте також: Путінські репресії: в окупованому Криму затримали літнього кримськотатарського активіста
Вчора, 9 серпня, Ахтем Чийгоз сказав своє останнє слово перед оголошенням вироку. І назвав рішення суду вироком для всього кримськотатарського народу.
Промову Чийгоза опублікував адвокат Микола Полозов на своїй сторінці у Facebook. Сайт "24" публікує повний текст останнього слова кримськотатарського активіста.
"Перед смертю моєї мами я попросив у неї прощення, що, як син, в останні важкі її дні не зміг бути з нею поруч. Зібравши останні свої сили, вона сказала: "Я пишаюся тим, що я виховала такого сина!"
Що б я не робив, як би мені зараз не було важко і не знаючи, чи вийду я взагалі живим, я боюся ще більше того, що мої дії, думки, висловлювання можуть зганьбити мене, як людину, як кримського татарина, і моєму народу буде соромно за ту довіру та обрання мене в Меджліс кримськотатарського народу.
"Ант еткенмен, сез бергенмен міллет Ічунь ольмеге ..." Цю клятву я, як і інші члени Меджлісу, сказали, схиливши коліно і поцілувавши національний стяг у дворі Ханського палацу, символі нашого народу, центрі багатовікової державності кримських татар. Причиною кількох депортацій, а по суті геноциду, було бажання Російської імперії, а згодом СРСР, очистити Крим від кримських татар і назавжди знищити історію і пам'ять про наш народ.
Кожен кримський татарин вимовляє ці слова, дає клятву і відчуває відповідальність перед майбутнім поколінням за долю своєї нації, за долю своєї Батьківщини.
Народ сам обирає своїх лідерів. Ніщо не зломило волю народу, ніщо не змогло знищити ідентичність, любов до своєї Батьківщини, до своєї землі, що передаються з покоління в покоління. Для кримських татар, як і для багатьох інших народів, поняття "громадянський обов'язок", "патріотизм", "національну гідність" є особливими цінностями.
26 лютого 2014 року кримські татари та інші громадяни України в черговий раз вийшли з протестом проти загрози територіальній цілісності України з вимогами притягнути до відповідальності авантюристів від влади і політичних пройдисвітів.
Надалі в період окупації Криму кримські татари спільно з іншими громадянами України, не дивлячись на численні провокації з боку цих сил, викрадення, вбивства, обшуки, арешти, заборони на проведення пам'ятних траурних дат, величезні штрафи за найменший прояв активності, незважаючи на застосування широких репресивних методів, продовжували і продовжують виконувати свій громадянський обов'язок.
Саме ці обставини дратують ці сили, призводять в гнів і змушують влаштовувати судилище над невинними людьми.
Більше двох років йде політичний процес, який вже увійшов в історію як "справа 26 лютого". Процес, метою якого, безумовно, є залякати кримських татар, придушити і звести до мінімуму їх активність, підтримку України і світової спільноти, які не визнають незаконну анексію Криму.
Для всіх є очевидним, що жодної кримінальної справи проти Ахтема Чийгоза немає.
Інциденти, що мали місце 26 лютого 2014 року на мирному мітингу, оголошеному Меджлісом кримськотатарського народу, були спровоковані особами, які сприяли в подальшому військовій окупації Криму. Тобто судять не тих, хто зрадив, хто мав мету і наміри, спрямовані на зміну територіальної цілісності України, хто надалі викрадав і вбивав людей, незаконно наділяв себе повноваженнями управляти, судити. Судять тих, хто відстоював закони країни, міжнародні норми, правила.
Судилище влаштовує країна-загарбник, у якій права на це немає.
У такій ситуації, і знаючи всі справжні наміри замовників цього процесу, ні про яку об'єктивність і самостійность суду не доводиться говорити.
Мені судилося прийняти цей вирок, як вирок для всього кримськотатарського народу, – від імені Російської Федерації, що окупувала мою Батьківщину".
Читайте також: Хто після Криму: чеченський генерал розповів, куди ще Росія планувала ввести війська
Нагадаємо, окупаційна влада затримала одного з лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза у січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України. Його звинувачують в організації масових заворушень під час мітингу.
Також окупанти впродовж тривалого часу відмовляли затриманому Чийгозу побачитися з матір’ю. Сама Аліє неодноразово просила владу окупованого Криму надати дозвіл сину, аби той приїхав з нею попрощатися.
Згодом російський суд таки дозволив Чийгозу побачення з тяжкохворою матір'ю, але у в'язниці. Та жінка на той час була прикутою до ліжка і її транспортування могло спричинити смерть. Зрештою окупанти доправили Чийгоза до Бахчисарая на зустріч із матір'ю. Їхня остання зустріч тривала не більше 5 хвилин. 2 липня Аліє Чийгоз померла.