Про те, яка частина території України замінована, скільки часу потрібно на розв'язання цієї проблеми та якими можуть бути її наслідки – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Також цікаво Втратили майже 2 батальйони за тиждень: чому росіяни пруть на Лимансько-Куп'янському напрямку

Масоване мінування української території розпочалося ще у 2014 році – одразу ж з російським вторгненням до нашої держави. Втім, саме з початком 2022 року воно сягнуло небачених раніше масштабів в історії світу.

Якщо з боку українських військ мінування відбувається організовано в місцях, де проходить фронт російсько-української війни, то мінування у виконанні окупаційних військ дуже часто хаотичне.

міни в українському полі
Протитанкові міни в полі на звільненій частині Луганщини / Фото 24 Каналу

Особливо хаотичним мінування було на початку 2022 року – одразу після повномасштабного вторгнення. Щойно розпочавши окупацію нових українських територій, росіяни відразу розпочали мінувати їх.

  • Як наслідок, досі серйозно замінованими залишаються значні частини Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей. Хоча й активні бойові дії сьогодні там не ведуться вже понад рік, за винятком хіба що крайнього сходу Харківської області.
  • Така ж ситуація й на правому березі Херсонської області та частинах Миколаївської області, звідки росіян вибили наприкінці 2022 року.
  • Замінованими є й узбережжя поки окупованого Криму, а також води Чорного моря. Та особливо гострою проблема замінування є для Запорізької, Донецької та Луганської областей, де активні бойові дії тривають досі.

карта замінування
Інтерактивна карта замінування території України / Скриншот із сайту ДСНС

Тему замінування під час виступу на міжнародній конференції донорів з питань розмінування України озвучив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За даними очільника українського уряду, потенційно замінованими в Україні є близько 30% території держави – близько 174 тисяч квадратних кілометрів.

Оскільки конференція відбувалася в хорватському Загребі, Денис Шмигаль зауважив, що ця цифра дорівнює майже трьом площам Хорватії.

Нині увесь світ говорить про Ізраїль, де саме триває війна проти угруповання ХАМАС. Якщо порівнювати з Ізраїлем – замінована в Україні територія дорівнює майже восьми площам цієї держави. Якщо порівнювати з іншими європейськими державами, цифра в 174 тисячі замінованих квадратних кілометрів землі видається просто неймовірною.

Для порівняння:

  • Португалія (площа в 91,5 тисячі квадратних кілометрів), Угорщина (93 тисячі), Ісландія (103 тисячі квадратних кілометрів) – майже дві площі цих країн;
  • Латвія (64,5 тисячі квадратних кілометрів), Литва (65,2 тисячі), Грузія (69,7 тисячі), Ірландія (70,3 тисячі), Чехія (78,8 тисячі), Австрія (83,8 тисячі), Азербайджан (86,6 тисячі) – понад 2 площі цих країн;
  • Естонія (45,2 тисячі квадратних кілометрів), Словаччина (48,8 тисячі), Боснія та Герцеговина (51,1 тисячі), Хорватія (56,5 тисячі) – понад 3 площі країн;
  • Швейцарія (41,3 тисячі квадратних кілометрів), Нідерланди (41,5 тисячі), Данія (43,1 тисячі) – понад 4 площі цих країн;
  • Молдова (33,8 тисячі квадратних кілометрів), Бельгія (30,5 тисячі) – понад 5 площ країн;
  • Албанія (28,7 тисячі квадратних кілометрів), Північна Македонія (25,7 тисячі) – понад 6 площ країн;
  • Словенія (20,2 тисячі квадратних кілометрів) – понад 8 площ;
  • Чорногорія (13,8 тисячі квадратних кілометрів) – понад 12 площ.

Отож 174 тисячі квадратних кілометрів, замінованих в Україні – це разом узяті території Ірландії, Словаччини, Молдови та двох Чорногорій на додачу.

Зовсім "крихітні" країни ми навіть не порівнювали. Загалом замінована частина України більша, ніж площі 19 з 27 країн Європейського Союзу:

  • Мальта – площа 316 квадратних кілометрів,
  • Люксембург – 2,5 тисячі квадратних кілометрів,
  • Кіпр – 9,2 тисячі,
  • Словенія – 20,2 тисячі,
  • Бельгія – 30,5 тисячі,
  • Нідерланди – 41,5 тисячі,
  • Данія – 43 тисячі,
  • Естонія – 45,2 тисячі,
  • Словаччина – 49 тисяч,
  • Хорватія – 56,5 тисячі,
  • Латвія – 64,5 тисячі,
  • Литва – 65,3 тисячі,
  • Ірландія – 70,2 тисячі,
  • Чехія – 78,8 тисячі,
  • Австрія – 83,8 тисячі,
  • Португалія – 92,4 тисячі,
  • Угорщина – 93 тисячі,
  • Болгарія – 110,9 тисячі,
  • Греція – 131,9 тисячі.

Замінована територія України
Яка частина території України є замінованою – порівняння / Інфографіка 24 Каналу

Як повідомив прем'єр-міністр, нині Україна має 3 тисячі саперів і всього 29 спеціальних механізованих машин. Тобто:

  • на 1 сапера – припадає 58 квадратних кілометрів замінованої території,
  • на 1 механізовану машину – припадає 6 тисяч квадратних кілометрів замінованої території.

Цього, вочевидь, недостатньо. Тому ми визначили гуманітарне розмінування одним із пріоритетів і почали створення міжнародної коаліції із розмінування,
– розповів Денис Шмигаль.

Станом на 11 жовтня 2023 року вже 40 країн і партнерських організацій погодилися спрямувати близько 300 мільйонів доларів на спецтехніку та на інші цілі. Втім, український прем'єр закликав світову спільноту до ще більшої мобілізації в питанні розмінування.

Нині розмінуванням в Україні займаються різні структури:

  • До прикладу, бійці інженерних військ на рівні зі штурмовиками є головними творцями українського контрнаступу на Півдні. Території на лінії фронту тут заміновані настільки, що без допомоги саперів техніка банально не зможе проїхати. Часто без попереднього розмінування неможливо рухатися й піхотинцям.
  • Розмінуванням деокупованих територій займаються сапери Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також фахівці Сил підтримки ЗСУ. Попри весь героїзм саперів, очевидно, що до повного розмінування української території ще багато й багато десятиліть.

Спершу може видатися, що це "зовсім мало", але лише вдумайтесь: з цих територій зібрано й знищено 132 тисячі 262 вибухонебезпечних предмети. Тобто на один квадратний кілометр припадає 1 тисяча 202 таких предмети! Загалом на території України таких десятки мільйонів.

Так само розмінуванням часто займаються й цивільні українці за допомогою підручних методів. На жаль, такі історії часто закінчуються трагедіями. Тож варто пам'ятати про небезпеку й викликати професіоналів.

До слова, нещодавно ветеран російсько-української війни Віталій Кучеренко створив власну компанію з гуманітарного розмінування. Крім самого розмінування, ще одна мета бізнесу – допомогти побратимам із соціалізацією та дати їм роботу.

За допомогою грантових коштів військові змогли придбати спеціальне обладнання для працівників. Зокрема, вдалося купити сучасні засоби пошуку вибухонебезпечних предметів, індивідуального засобу, навігації та оргтехніку з програмним забезпеченням.


Як відбувається розмінування / Фото business.diia.gov.ua

Коли говорять про розмінування, слово "бізнес" у цьому контексті може звучати доволі незвично. Втім, як ми вже бачили, впоратися самотужки Україні, як державі, буде вкрай складно. Очільник українського уряду заявив, що Україна вже створює організаційну інфраструктуру розмінування, формує відкритий ринок послуг, а через дерегуляцію та цифровізацію створює умови для чесної конкуренції приватних операторів з розмінування.

Наразі в Україні працюють 19 операторів протимінної діяльності, 29 проходять сертифікацію, ще близько 40 – на стадії підготовки. Для стратегічного планування та для діалогу з партнерами запрацював Центр гуманітарного розмінування,
– розповів Денис Шмигаль.

На гуманітарне розмінування у 2024 році уряд виділить 2 мільярди гривень. За ці гроші оператори будуть конкурувати на тендерах Prozorro. Це й закладе основу для розвитку такого ринку в Україні.

Розмінування післявоєнної України може стати найбільшою схожою проблемою з часів Другої світової війни. Про це, зокрема, заявляв керівник відділу протимінної діяльності Програми розвитку ООН в Україні Пол Геслоп у червні 2023 року.

Те, з чим ми стикаємося в Україні, дуже схоже на те, з чим зіткнулася Європа наприкінці Другої світової війни. Європа розв'язувала проблему вибухонебезпечних предметів протягом 15 років після закінчення війни,
– наголосив Пол Геслоп.

Він окремо зауважив, що ситуацію із замінованістю української території відчутно ускладнив підрив греблі Каховської ГЕС. Мовляв, паводкові води змили мінні поля й тепер ці міни розкидало на величезні території, а частина з них – могли спуститися аж до Чорного моря.

Представник ООН переконаний, що до 2025 року в Україні можна було б розмінувати 75 – 80% території. Така заява звучить доволі оптимістично, але історичні приклади можуть їй заперечити:

  • Косово (після війни 1998 – 1999 років) – розмінування триває досі, площа країни 10 тисяч 908 квадратних кілометрів;
  • Грузія (після війн 1990 – 1992 років, а також 2008 року) – гірські регіони на півдні та території Південної Осетії та Абхазії заміновані досі, площа країни 69 тисяч 700 квадратних кілометрів;
  • Хорватія (після війни 1991 – 1995 років) – попри масштабні програми з розмінування, навіть у 2023 році траплялися випадки загибелі громадян внаслідок підривів на мінах, розмінування триває, площа країни 56 тисяч 542 квадратні кілометри;
  • Польща (після Другої світової війни 1939 – 1945 років) – формально розмінування завершили в 1956 році, але навіть у 2019 році внаслідок підриву боєприпасу загинули троє саперів, зі всієї площі країни в 312,6 тисячі квадратних кілометрів заміновані були близько 75% – близько 250 тисяч квадратних кілометрів.

При чому наведені приклади стосуються лише держав з відносно потужними економіками. Такі випадки як Афганістан чи Сирія, де післявоєнне розмінування було на, скажімо так, доволі слабкому рівні, годі й порівнювати.

Враховуючи масштаби мінування української території, дуже сумнівно, що вона як така становить якийсь інтерес для росіян. Радше, це ще один прояв геноциду проти українського народу.

Адже приховані міни зовсім не обирають, кого вражати – це може бути молодий хлопець, літня жінка чи зовсім мала дитина. При цьому загроза триватиме десятиліттями й залишатиметься навіть після повного розмінування.

Показовим був випадок, який трапився в Надвірнянському районі Івано-Франківської області у 2021 році. Поряд з групою туристів вибухнув предмет, внаслідок чого двоє з них загинули.

Як згодом з'ясували рятувальники, туристи розпалили багаття на місці, де понад 100 років тому під час Першої світової війни влучив і не здетонував бойовий снаряд.

Про геноцидальні прояви тактики Росії говорили й у Державному департаменті США. Спецпредставник Держдепу, менеджер у справах Європи Майкл Тірре порівняв росіян з терористами ІДІЛ у Сирії та Іраку.

Ми знаємо, що російські солдати цілеспрямовано мінують цивільні будинки, зокрема дитячі іграшки, і навіть тіла вбитих. Жахливе використання вибухових пристроїв російськими військовими нагадує тактику бойовиків ІДІЛ в Іраку та Сирії, де терористи намагалися вбити стільки цивільних, скільки можливо, щоб люди боялися повертатися до своїх домівок,
– заявив Майкл Тірре.

До слова, снаряди, які не розірвалися (поки що) так само залишаються величезною загрозою. Адже українські території, де проходить чи раніше проходив фронт, так само всіяні найрізноманітнішими калібрами.

Так, російські військові щодня випускають у межах 50 – 60 тисяч артилерійських снарядів. З них до 10% не вибухають і залишаються в українській землі.

Від початку повномасштабного вторгнення через підриви на вибухонебезпечних предметах загинули вже майже 250 людей, серед яких 14 дітей. Ще понад 500 людей отримали поранення. І ці цифри зростають ледь не щодня.

граната посеред дороги
Граната посеред дороги на звільненій Луганщині / Фото 24 Каналу