Очільниця Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова прокоментувала дані журналістів-розслідувачів про справи "Приватбанку".

Читайте також Журналісти розкрили частину схеми з виведення грошей "Приватбанку"

Правоохоронці давно знають все про, що йшлося у розслідуванні

Будь-якого роду інформація, що має стосунок до діяльності "Приватбанку", давно перебуває в розпорядженні наших колег із НАБУ, перевірялась раніше і перевіряється зараз "під мікроскопом",
– заявила вона.

Венедіктова уточнила, що для працівників правоохоронної системи весь цей матеріал не став і не міг стати сюрпризом. Однак додала, що "правдивість матеріалу – черговий знак питання". Юристи, вибачте, сприймають матеріал юридично, а не сценічно", – зазначила генпрокурора.

Гальмування розслідування справ "Приватбанку"

Венедіктова заявила, що її "по-справжньому зачепили: і професійно, і по-людськи" натяки журналістів, що Офіс генпрокурора гальмує розслідування справ "Приватбанку".

Глава відомства наголосила, що натяк на бездіяльність Офісу генпрокурора – "чиста спекуляція", мовляв, вона "особисто взяла на себе відповідальність зсунути з мертвої точки розслідування цих кримінальних проваджень".

За словами Венедіктової, "мотивувати співробітників правоохоронних органів рухати гучні справи, як ця, – завдання не з простих", адже "олігархи – це не лише біда держави, це ще і влада, сила, непересічні можливості, грошовий ресурс, ЗМІ та багато чого іншого".

Крім того, чиновниця похвалилася, що вона не один раз ставила свій підпис під підозрою подібним людям.

Венедіктова назвала помилкою, яку слід виправити, слова про те, що Офіс генпрокурора проігнорував запит журналістів. Мовляв, "Слідству. Інфо" відповіли на звернення, вказавши, що "інформація на цьому етапі є закритою".

Розслідування Pandora Papers: що відомо

  • Напередодні журналісти "Слідство.Інфо" оприлюднили фільм "Офшор 95". У ньому йдеться про таємниці офшорного бізнесу Володимира Зеленського, а також про "брудні" гроші олігарха Ігоря Коломойського.
  • Розслідування є частиною міжнародного проєкту Pandora Papers, який розкриває таємниці 35 нинішніх і колишніх світових лідерів, понад 330 чиновників з 90 країн світу.
  • Більш ніж 600 журналістів зі 117 країн світу протягом року досліджували 11,9 мільйона конфіденційних файлів – це найбільший за всю історію витік конфіденційних документів.

Текст допису Ірини Венедіктової:

Як і багато хто, завершила перегляд фільму авторства редакції "Слідство.Інфо". Журналісти припускають, що цілий ряд офшорних володінь мають безпосередній стосунок до топменеджменту держави.
Як юрист і людина, що обіймає посаду Генерального прокурора, я не маю права робити будь-які коментарі щодо цього і давати оцінки запропонованій глядачеві екранізації. Єдине, що можу сказати – лише те, що будь-якого роду інформація, що має стосунок до діяльності "Приватбанку", давно перебуває в розпорядженні наших колег із НАБУ, перевірялась раніше, і перевіряється зараз практично «під мікроскопом». Іншими словами, для працівників правоохоронної системи весь цей матеріал не став і не міг стати сюрпризом. Детективи НАБУ (в рамках своїх компетенцій і обмежень щодо нерозголошення таємниці слідства) популярно пояснили своє бачення. Достовірність матеріалу - черговий знак питання. Юристи, вибачте, сприймають матеріал юридично, а не сценічно.
Хочу сказати про те, що мене по справжньому зачепило: і професійно, і по-людськи. Автор намагається натякнути глядачеві, що Офіс генпрокурора певною мірою "пригальмовує" розслідування справ із орбіти "Приватбанку". Так, прямо про це в сюжеті не сказано, але запах легко вловлюється. Рішуче заявляю, що манера, в якій підноситься цей натяк на нашу бездіяльність - чиста спекуляція.
Особисто я взяла на себе відповідальність зсунути з мертвої точки розслідування цих кримінальних проваджень. Аудиторія вже не згадає всі подробиці і складнощі, з якими ми зіштовхувались: від небажання або, якщо хочете, страху правоохоронців приймати процесуальні рішення, до серцевих нападів у експертів. Артем Сергійович Ситник та Максим Олександрович Грищук добре розуміють всю "підноготну" сказаного.
Вже не перший раз бачу, що комусь приходить в голову припускати, що саме зі стін Офісу Генпрокурора «протекла» інформація про можливе повідомлення про підозру одному з фігурантів справи "Приватбанку", літак із яким нам вдалося посадити в Україні. І Артем Ситник, і я маємо інформацію про те, що ні ОГП, ні особисто я до витоку не причетні. Впевнена, у вас є всі можливості це перевірити. У нас є версії того, що сталося і станом на сьогодні ще встановлюємо причетних. Прошу припинити розповсюджувати дурниці.
Сподіваюсь, ви розумієте, що через обов'язки, покладені на мене на моїй посаді, я володію дуже важливою і чутливою інформацією про хід слідчих дій у всіх резонансних справах. Як ви встигли помітити, розслідування цих справ проводиться компетентно і в умовах інформаційного вакууму.
Хочу сказати, що мотивувати співробітників правоохоронних органів рухати гучні справи, як ця – завдання не з простих. Олігархи – це не просто біда держави, це ще і влада, сила, непересічні можливості, грошовий ресурс, ЗМІ і багато чого іншого.
В Україні мало хто вірив, що в когось вистачить мужності поставити свій підпис під підозрою хоч комусь, в кого в обоймі все, про що я написала вище – мені вистачило. І не раз. Я брала відповідальність на себе особисто і демонструвала готовність приймати складні непопулярні рішення.
Нагадаю, ще 27 квітня 2020 року судді Верховного суду звернулись до ВРП із скаргою на мої дії: тоді я вважала за потрібне зробити відеозвернення на тему принципової позиції Офісу Генпрокурора в питанні судового розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи за позовом групи осіб, які під час націоналізації "Приватбанку" були кваліфіковані Нацбанком і Мінфіном, як пов‘язані з банком. На кону був 1 млрд гривень (який би швидко переріс у 29 млрд) і інтерес держави. Я ні в якому разі не планувала здійснювати будь-якого тиску на суд, який дуже поважаю. Я усвідомлюю кожне сказане слово і обережно та уважно ставлюсь до всіх рішень всіх без винятку судів. Таким чином я звернулась не тільки до суду, а і до громадян України - позиція Офісу Генпрокурора має бути для всіх зрозумілою і прозорою, а рішення приймає суд, а не прокурор. Того разу судді, що входять до складу Великої Палати Верховного Суду, прийняли рішення 15 червня 2020 року, яким скасували всі інші рішення, оскільки, на їхню думку, адміністративна судова вертикаль не могла слухати такі позови і приймати по них рішення. Офіс Генпрокурора був стороною у цій судовій справі.
І наостанок, хочу звернутися до журналістів "Слідство.Інфо", яким була надана відповідь на їхній запит. В своєму листі співробітники управління інформаційної політики ОГП відзначили, що запитувана вами інформація вивчається детективами НАБУ і прокурорами САП в ході розслідування різних кримінальних проваджень. Вибачте, але Офіс Генпрокурора не працює і не може працювати на художній результат і глядацькі симпатії від переглядів фільмів вашого авторства. Природньо, що така інформація на цьому етапі є закритою і ніхто не в праві її надати, не порушивши закон, про що добре знають детективи і прокурори. Але твердження, що запит журналістів був проігнорований – помилка, яку я прошу виправити.