Що відомо про комплекс, з якого росіяни періодично атакують Україну та які його можливості – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Зверніть увагу Ворог обстріляв Київ балістичними ракетами: все, що відомо про нічну атаку

ЗРК С-400 "Тріумф" – російська модернізація радянського комплексу С-300, прийнята на озброєння країни-терориста у 2007 році. Оскільки ми маємо справу з розробкою терористів, то всі наступні характеристики все ж радимо сприймати як тільки декларативні, бо на практиці все може бути так успішно, як і в супутника "Луна-25".

Візуально С-400 подібний до свого попередника. Від С-300 "Тріумфу" дісталися радіолокаційна станція, пускові установки, автономні засоби виявлення та вказівки на ціль. Однак розробник, яким є конструкторське бюро "Алмаз", стверджує, що виявлення, трасовий супровід, розподіл цілей між ЗРК, їх захоплення, супровід та впізнання, вибір типу ракет, підготовка їх до пуску, пуск, захоплення та наведення ракет на цілі, оцінка результатів стрільби нібито повністю автоматизовані.

На одній пусковій установці ЗРК можна розмістити 4 ракети, заявлений радіус дії яких є до 400 кілометрів. Такі ракети призначені для боротьби з літаками дальнього радіолокаційного стеження, стратегічними бомбардувальниками, балістичними цілями тощо. Швидкість ракети С-400 – до 4 000 кілометрів на годину.

Крім того, розробник стверджує, що комплекс С-400 може працювати з 80 повітряними цілями одночасно, запускаючи по 2 ракети на кожну. Тобто 160 ракет. Якщо враховувати, що одна пускова установка може пускати 4 ракети, то сумарно комплекс може використовувати до 40 установок. Однак це тільки декларативна характеристика.

Також ворог стверджує, що С-400 може збивати цілі, які рухаються зі швидкістю до 4 800 кілометрів на годину. Тому в Росії неодноразово кричали про те, що нібито можуть знищувати американські ракети ATACMS.

Про комплекси С-300 ми з вами чуємо ледь не щодня – Росія використовує ці ЗРК для ударів по прифронтових населених пунктах, зокрема Запоріжжю, Харкову, Слов'янську чи Краматорську. А взагалі ці комплекси задумані як засоби ППО. Однак на тлі нестачі запасів крилатих ракет росіяни вирішили використовувати зенітні ракети системи протиповітряної оборони для того, аби завдавати ударів по Україні.

Щонайменше на папері С-400 "Тріумф" отримали значно покращені характеристики. Наприклад, ЗРК С-300, як декларує Росія, можуть одночасно працювати з 36 повітряними цілями, запускаючи по 2 ракети на кожну. Тобто 72 ракети. У С-400 цей показник у понад 2 рази вищий.

Росіяни стверджують, що ЗРК С-400 "Тріумф" здатен виявляти ціль на висоті від 5 метрів до 30 кілометрів, а заявлений радіус ураження – 400 кілометрів, що вдвічі більше за радіус ураження С-300, який може атакувати цілі на відстані від 190 до 250 кілометрів, залежно від модифікації.

В основному для тероризування українців росіяни використовують саме старий комплекс С-300 з неточними ракетами, які хаотично атакують прифронтові міста і села. До ракет С-400 ворог ставиться набагато обережніше. Про самі ракети ми поговоримо пізніше, але спершу про те, як росіяни атакували Україну комплексами С-400.

Офіційно зафіксовано кілька випадків застосування. Наймасовіший – обстріл Києва під час масованої ракетної атаки 14 січня 2023 року. Тоді росіяни запустили по столиці 10 ракет з С-400, який розгорнули у Брянській області. За 2 тижні до того уламки ракет С-400 також виявляли в столиці. Крім того, з С-400, найімовірніше, росіяни вдарили по піцерії в Краматорську 27 червня 2023 року.

11 та 13 грудня 2023 року Росія знову завдала ударів по Києву балістичними ракетами. Силам ППО вдалося знищити усі запущені ворогом ракети, але унаслідок російських атак були руйнування та постраждалі. Достеменно невідомо, якими саме ракетами ворог бив по столиці, проте, ймовірно, атаку здійснювали з комплексів С-400. Зокрема це припущення зробив глава Офісу Президента Андрій Єрмак.

Уламки ракет в Києві
Уламки ракет, виявлені в Києві / Фото Defence Express

Для ударів по Україні системами С-400 ворог використовував ракети 48Н6ДМ. Саме уламки цих ракет 14 січня знайшли у Києві. Вага бойової частини цієї ракети становить 180 кілограмів, а дальність ураження – 250 кілометрів. Для порівняння, ракети 5В55, якими росіяни б'ють з С-300, мають вагу бойової частини 133 кілограми й дальність 75 кілометрів.

Швидкість ракети 48Н6ДМ – 2,5 кілометра на секунду. Тому для того, аби долетіти до цілі, їй потрібно лише кілька хвилин. Крім цього, ракета оснащена "контактним підривачем", який дозволяє підірвати її поблизу цілі, яку в результаті уразить уламками.

Цікаво, що удари з С-400 є радше винятком, ніж правилом, однак після удару по Києву була неабияка тривога через те, що ворог може почати систематичне використання цих комплексів. Якщо врахувати радіус дії, то за умов розміщення у Білорусі, ворог міг би атакувати з цих комплексів не тільки Київ, але й Чернігів, Суми, Житомир, Луцьк, Рівне чи Львів. Крім того, ворог би збільшив відстань для свого прифронтового тероризму. Однак цьому на заваді стало те, що запасів ракет С-300 ще з часів СРСР набагато більше, ніж вдається виготовляти для С-400.

Росіяни почали розгортання комплексів С-400 на північно-західному узбережжі тимчасово окупованого Криму ще у травні 2022 року. Загалом цей комплекс мав би захищати окупантів на тимчасово окупованому півострові від ударів ЗСУ.

Також росіяни розгорнули такі комплекси у Москві на тлі одних тільки острахів через можливі удари дронами. Цікаво, що їх розмістили просто посеред житлових масивів. Однак якщо у них такі технічні характеристики та можливість уражати цілі за сотні кілометрів, то для чого їх ставити посеред Москви – питання відкрите. Ба більше, як ми бачимо, від безпілотників С-400 не допомагають Москві від слова взагалі.

Ба більше, близько 10:00 23 серпня в селі Оленівка на мисі Тарханкут пролунали вибухи. Пізніше у Головному управлінні розвідки Міноборони відзвітували про успішне "послаблення російської ПеВеО" на окупованому півострові. Тобто про знищення С-400 "Тріумф". Ба більше, у ГУР МО навіть опублікували кадри, які зняв розвідувальний дрон. Варто б було відзначити, що сумнозвісна російська ППО взагалі не помітила розвідувальний безпілотник.

Знищення С-400 в окупованому Криму: дивіться відео

Під час атаки була знищена не тільки установка, але й ракети, які на ній були та особовий склад ворога поблизу. Удар спричинив детонацію ракет. У ГУР МО наголосили, що це був болючий удар по ворожій ППО, адже комплексів С-400 у ворога не так багато.

У жовтні минулого року журналіст Юрій Бутусов повідомив, що 5 серпня 2022 року ЗСУ вперше знищили ЗРК С-400. Про знищення свідчив некролог окупанта Андрєя Гракова, який був оператором розрахунку багатофункціональної радіолокаційної станції.

Некролог окупанта
Некролог свідчить, що ЗСУ знищили С-400 ще у серпні минулого року / Скриншот Юрія Бутусова

У середині травня цього року під час удару по тимчасовому пункту зберігання озброєння на окупованій частині Херсонщини ЗСУ успішно знищили командний пункт ЗРК С-400.

15 липня 2023 року Оперативне командування "Північ" повідомило про знищення ЗРК С-400 поблизу тимчасово окупованого Дебальцевого на Донеччині. За даними Центру стратегічних комунікацій, саме з цього комплексу росіяни вдарили по піцерії в Краматорську 27 червня 2023 року.

Зранку 23 серпня того ж року в селі Оленівка на мисі Тарханкут в тимчасово окупованому Криму теж відбулася "демілітаризація" ворожого ЗРК С-400. Тенденція приємна, оскільки 14 вересня стало відомо про знищення такого ж комплексу біля Євпаторії.

Вночі 17 квітня 2024 року один ракетний комплекс С-400 був "демілітаризований" на військовому аеродромі у Джанкої. Агенти "Атеш" повідомили, що є ураження цього ракетного комплексу з вибухом пускової установки та серйозними пошкодженнями інших машин комплексу. Комічно, що росіяни так сильно вірили у свій "Тріумф", що розмістили склади з ракетами безпосередньо біля пускової установки. Детонація була довгою.

Подібні комплекси на тимчасово окупованому півострові слугують власне як засоби протиповітряної оборони. Тепер же захист росіян послаблено.

Отже, Україна перша і єдина у світі держава, яка знищила вже не одну найновішу "аналоговнєт" систему ППО окупантів. Цікаво, що такі ж системи собі придбали Китай та Туреччина. Остання під час вторгнення вирішила призупинити контракт на постачання і не отримала другу домовлену партію систем. Тепер же, ймовірно, Анкара може не захотіти купувати нові С-400, адже міф про їхню могутність знищено.