Путін хоче домовитися про Україну без України: хто насправді виграє від саміту з Трампом і Сі

Володимир Путін просуває ідею тристоронньої зустрічі з Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном, на якій можуть обговорювати завершення війни без участі України. Водночас Вашингтон розглядає нові економічні поступки Росії, поки російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетичну інфраструктуру.

Політтехнолог Михайло Шейтельман у своєму авторському огляді, який також публікує YouTube-канал 24 Каналу, проаналізував реакцію американської преси на політику Трампа та суперечливі пропозиції його адміністрації. Він пояснив, чому можливий саміт трьох лідерів може посилити позиції Китаю, а вимоги територіальних поступок не знаходять підтримки серед українців.

Трампа критикують у США

Після чергових російських ударів по Києву держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Дональду Трампу неприємно бачити наслідки влучань балістичних ракет у житлові будинки. Ці слова викликали різку реакцію Шейтельмана, який звернув увагу на те, що американський президент говорить про власні емоції, тоді як українці щодня стикаються з руйнуваннями та загибеллю людей.

Політтехнолог іронічно звернувся до Трампа з вибаченнями від імені мешканців столиці. Він згадав російські удари по лікарні "Охматдит", школах, торговельних центрах та інших цивільних об'єктах, наслідки яких неможливо приховати від світу.

Шановний Дональде Трампе, як житель Києва я прошу вибачення за ті незручності та моральні страждання, які ви змушені переживати через нас. Ми постараємося більше не показувати цих кадрів, приховувати їх і не розповідати, що це були житлові будинки. Скажемо, що це нібито військові об'єкти,
– іронічно заявив Шейтельман.

Водночас справді неприємною для Трампа може бути реакція власної американської преси. Особливе значення мають публікації консервативних видань, які традиційно не належать до його найжорсткіших медійних опонентів.

Зокрема, Шейтельман звернув увагу на матеріали New York Post та Washington Times, присвячені санкціям проти Росії й американським енергетичним рішенням. У них критикували економічні поступки Кремлю, які можуть принести російському бюджету додаткові доходи.

Американські журналісти протиставляли українські удари по військових об'єктах і паливній інфраструктурі російським атакам на цивільне населення. Вони також ставили під сумнів ідею послаблювати санкції заради переговорів, адже Путін може використати отримані кошти для продовження війни.

Ви розумієте, це не Зеленський говорить. Це американські республіканські журналісти пишуть про те, що Сполучені Штати допомагають військовій машині, яка вбиває однорічних дітей. І вони прямо говорять, що для цього немає жодних логічних підстав,
– наголосив політтехнолог.

У публікаціях також нагадували, що підтримка Києва послаблює Росію як одного з міжнародних партнерів Китаю. Шейтельман вважає таку критику особливо важливою напередодні проміжних виборів до Конгресу США, оскільки позиція консервативних медіа може впливати на ставлення республіканських виборців до політики Білого дому.

Подвійні стандарти Трампа

Ще одним прикладом суперечливої політики американського президента Шейтельман назвав його звернення до громадян Ізраїлю. Трамп висловив підтримку прем'єр-міністру Біньяміну Нетаньягу та пов'язав подальшу допомогу Ізраїлю в протистоянні з Іраном із політичним майбутнім чинного глави уряду.

У своєму зверненні він високо оцінив діяльність Нетаньягу та представив його як важливого партнера Сполучених Штатів. Політтехнолог порівняв такий підхід із вимогами американської адміністрації до українського керівництва, яке Трамп регулярно критикує за відмову від поступок Росії.

В Ізраїлі він хоче, щоб обрали саме його друга Нетаньягу. Якщо буде інший прем'єр, тоді, мовляв, самі розбирайтеся з Іраном. Ось як Трамп розуміє демократію: ми вам допомагали, тому тепер ви повинні обрати того, кого я скажу,
– зазначив Шейтельман.

Окремо він згадав заяву, яку приписав Нетаньягу, про зменшення антиізраїльської активності в інтернеті після українських ударів по об'єктах компанії "Яндекс". За переказом політтехнолога, йшлося про скорочення такої активності приблизно на 60%.

Шейтельман пов'язує це з роботою російських мереж ботів, які, на його думку, використовують для поширення антиізраїльських настроїв та розпалювання суперечностей в інших країнах. Водночас наведена цифра й безпосередній зв'язок між ударами по "Яндексу" та активністю ботів потребують окремого підтвердження.

Удари по Петербургу

Українські безпілотники продовжують атакувати об'єкти на території Росії. Після останнього нальоту на Санкт-Петербург місцеві жителі повідомляли про інтенсивну роботу протиповітряної оборони, перебої з інтернетом та проблеми із системою оповіщення.

Один із дописувачів Шейтельмана розповів, що під час атаки сирени не працювали, хоча незадовго до цього місцева влада перевіряла систему попередження. Водночас встановити точну кількість безпілотників та масштаби пошкоджень за повідомленнями очевидців неможливо.

У російському інформаційному просторі з'явилися й обурені запитання, чому українські дрони атакують саме Санкт-Петербург. Політтехнолог нагадав про важливість міста для російської економіки та забезпечення війни проти України.

Чому саме Ленінград? Можливо, тому що це порт? Тому що через нього експортують нафту й дизель? Тому що там розташовані дата-центри, нафтобази, склади, військове училище, а в Кронштадті базується флот? Можливо, тому що Росія напала на Україну?
– відповів Шейтельман.

Тим часом російські удари продовжують руйнувати інфраструктуру української столиці. Внаслідок однієї з останніх балістичних атак постраждала наземна ділянка метро поблизу станції "Чернігівська", що призвело до обмежень у роботі підземки та необхідності організовувати альтернативні перевезення пасажирів.

Росіяни атакували Київ двома хвилями балістичних ракет. Перед першою українська сторона не отримала необхідного американського попередження, тоді як перед другою відповідна інформація надійшла.

Марко Рубіо раніше пояснював проблеми з передаванням розвідданих програмним збоєм. Проте повторення таких ситуацій викликає занепокоєння, оскільки час підльоту балістики до Києва може становити лише кілька хвилин, а своєчасна тривога дає людям можливість дістатися укриття.

Patriot і тиск на Україну

Володимир Зеленський повідомив, що після оголошення Дональдом Трампом енергетичного перемир'я російські війська продовжували атакувати українську енергетику. За наведеними президентом даними, за цей період відбулося 76 таких атак, а пошкодження підстанцій залишили без електроенергії десятки тисяч родин.

Лише протягом тижня, який мав стати періодом зниження інтенсивності обстрілів, Росія, за словами Зеленського, застосувала близько 2700 безпілотників, 1700 керованих авіаційних бомб та 66 ракет. Шейтельман звернув увагу на розрив між заявами про переговори й фактичними діями російської армії.

Додаткові труднощі для України створює нестача ракет-перехоплювачів Patriot. В інтерв'ю Bloomberg Зеленський навів дані, згідно з якими за президентства Джо Байдена Україна отримувала 48 таких ракет на місяць, а за адміністрації Трампа їхня кількість скоротилася до 12.

Якщо умовно використовувати по два перехоплювачі на одну балістичну ціль, такої партії вистачить лише на шість спроб ураження. Частину ракет Україні передають європейські партнери, однак обмежені запаси ускладнюють захист від масованих ударів.

На цьому не закінчуються суперечності між Києвом і Вашингтоном. Американська адміністрація вимагає обмежити українські атаки на російську нафтову інфраструктуру, пояснюючи це впливом ударів на світові ціни на дизельне пальне.

Зеленський запропонував домовленість, за якої Україна утримуватиметься від ударів по російському дизелю в обмін на постачання достатньої кількості ракет Patriot. За словами президента, американці погодили лише частину необхідної військової допомоги, а решту поставок не схвалили.

Шейтельман вважає, що така позиція створює для України несправедливі умови. Від Києва вимагають обмежити удари по російських об'єктах, які забезпечують війну, не гарантуючи натомість достатнього захисту від балістики.

Зеленський також заявив Bloomberg, що окремі дії партнерів фактично можуть підштовхувати Україну до капітуляції. При цьому він уточнив, що не хоче вважати примус до поступок свідомою метою американської адміністрації.

Не хочу думати, що вони розраховують швидше завершити війну за рахунок України. Але так виходить. Фактично так виходить,
– процитував слова Зеленського Шейтельман.

Водночас український президент продовжує дипломатичні контакти зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Політтехнолог розцінює інтерв'ю Bloomberg як спробу донести до американської аудиторії наслідки рішень Вашингтона, не відмовляючись від переговорного процесу.

Трамп зі свого боку заявив, що не хоче відштовхнути Росію від переговорів, і знову розкритикував українські удари по НПЗ. Він також висловився про підтримку, яку Москва надає Ірану, применшивши її масштаби порівняно з тим, на що Росія потенційно здатна.

Шейтельман звернув увагу на суперечність у таких поясненнях: Вашингтон визнає співпрацю Росії з противником США, але водночас намагається уникати рішень, які могли б погіршити відносини з Кремлем.

Російський газ в обмін на мир

Адміністрація Трампа також розглядала можливість відновлення масштабних постачань російського газу до Європи. За повідомленням The New York Times, представники Вашингтона обговорювали такий сценарій із європейськими партнерами як один з економічних стимулів для завершення війни.

Ідею порушували Стів Віткофф та Джаред Кушнер на зустрічі з радниками з національної безпеки Німеччини, Франції та Великої Британії. Пропозиція передбачала можливе відновлення використання газопроводів, якими російський газ раніше постачали до Європи.

Москва отримала б додаткові доходи від експорту енергоносіїв, а Україна могла б заробляти на транзиті. Проте європейські посадовці, за наведеними повідомленнями, негативно поставилися до такої ідеї, оскільки вона суперечить зусиллям ЄС щодо зменшення енергетичної залежності від Росії.

Шейтельман розкритикував сам принцип повернення до довоєнної системи енергетичних відносин. Адже торгівля газом не завадила Кремлю розпочати повномасштабне вторгнення, а після нього Москва використовувала енергоносії для політичного тиску на Європу.

Нам пропонують повернути все, як було до війни. Росія постачала газ у Європу, отримувала величезні гроші. І що вона зробила? Розпочала війну. А тепер нам пропонують відновити ту саму систему й кажуть, що після цього настане мир,
– обурився політтехнолог.

Водночас у самій американській адміністрації звучать різні пояснення економічних поступок Росії. Міністр енергетики США, якого процитував Шейтельман, представив пом'якшення обмежень щодо дизеля як можливий стимул для Москви домовлятися з Україною.

За цією аргументацією, для збільшення експорту пального Росії необхідно відновлювати пошкоджені нафтопереробні потужності. А припинення українських ударів по них мало б стати предметом окремих домовленостей.

Ось із таким підходом уже можна було б розмовляти. Нехай Росія сама домовляється з Україною, якщо хоче виробляти й продавати дизель. Це вже економічні стимули, а не примус України до капітуляції,
– пояснив Шейтельман.

Остаточні умови можливих енергетичних домовленостей залишаються невідомими. Однак політтехнолог наполягає, що економічні вигоди для Росії не повинні з'являтися раніше за реальне припинення її агресії.

Саміт, вигідний Китаю

За повідомленням The Wall Street Journal, Володимир Путін запропонував Дональду Трампу провести тристоронню зустріч із Сі Цзіньпіном для обговорення завершення війни проти України. Ідею, за даними видання, порушили під час телефонної розмови американського та російського президентів 9 жовтня.

Можливим місцем проведення переговорів називали Китай, а терміном – листопад. Водночас остаточної домовленості не було, а американська сторона не підтверджувала, що Трамп уже погодився на такий формат.

Спочатку Шейтельман сприймав повідомлення про саміт як спробу Кремля підвищити міжнародний статус Путіна. Проте після заяв Марко Рубіо, який підтвердив обговорення такої можливості, експерт почав оцінювати перспективу зустрічі серйозніше.

Найбільший ризик він бачить у тому, що тристоронні переговори на китайській території можуть посилити міжнародну роль Сі Цзіньпіна. Пекін отримав би можливість позиціонувати себе як центрального учасника обговорення безпеки та майбутнього Європи.

Уявіть, що зустрічаються Путін, Сі Цзіньпін і Трамп. І відразу зрозуміло, хто тут головний. Сі – господар майданчика, навколо нього все відбувається. Виходить, Трамп не просто віддав би Україну росіянам. Він віддав би Америку китайцям,
– вважає Шейтельман.

Шейтельман порівняв можливий формат із зустрічами лідерів союзних держав у Тегерані, Ялті та Потсдамі під час Другої світової війни. Однак, на його думку, нинішня ситуація принципово інша, адже Росія не змогла досягти своїх головних воєнних цілей в Україні, а американська адміністрація також стикається з труднощами на Близькому Сході.

Вони забули головний принцип: спочатку виграй війну, а потім зустрічайся, щоб визначати майбутнє світу. А Путін хоче, щоб йому віддали території без перемоги, зняли санкції без перемоги й погодилися на його умови без перемоги,
– наголосив політтехнолог.

Проте навіть спільна заява трьох лідерів не гарантуватиме реалізації домовленостей щодо України. Київ та європейські держави мають власну позицію, а Пекін не обов'язково зацікавлений визнавати Путіна рівноправним учасником розподілу глобального впливу.

Путін не хоче відступати

На можливих переговорах однією з найскладніших тем залишатимуться територіальні вимоги Росії. Шейтельман звернув увагу на заяву Путіна про небажання обговорювати так звану зону безпеки, яку окупанти прагнуть створювати на українській території.

Окрім претензій на Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, Кремль намагається утримувати захоплені ділянки Харківщини та Сумщини. Російське керівництво представляє їх як території, необхідні для захисту власних кордонів.

Шейтельман припускає, що одна з можливих переговорних схем передбачала передачу Росії неокупованої частини Донеччини в обмін на відведення російських військ з окремих прикордонних районів.

Ви віддайте росіянам Донецьку область, зокрема території, які вони не змогли захопити, а вони вам повернуть невеликі ділянки Харківської та Сумської областей. Але Путін тепер прямо говорить, що навіть це обговорювати не збирається. Він нікуди відступати не хоче,
– пояснив Шейтельман.

Водночас небажання Кремля поступатися окупованими територіями суттєво ускладнює спроби знайти компроміс.

Для України такий підхід означав би необхідність відмовитися від важливих оборонних позицій без чітких гарантій, що Росія припинить агресію. Особливо небезпечним Шейтельман вважає сценарій, за якого територіальні поступки не супроводжуватимуться надійними механізмами безпеки.

Українці проти здачі Донбасу

Прихильники територіальних поступок іноді порівнюють Україну з Фінляндією, яка після війни з Радянським Союзом була змушена відмовитися від частини своїх земель. Однак Шейтельман вважає таку історичну аналогію некоректною через суттєву різницю у військовій ситуації.

Фінляндія погоджувалася на поступки за умов безпосередньої загрози втрати державності після прориву радянськими військами її оборонних рубежів. Схожа небезпека для України існувала на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли російські війська стояли поблизу Києва.

Нині, на думку політтехнолога, немає підстав застосовувати таку саму логіку. Росія не змогла захопити всю Донеччину, тому вимоги добровільно передати їй неокуповані території він вважає неприйнятними.

Росіяни не прорвали фронт. Чому ми повинні погоджуватися віддавати їм території, яких вони не змогли захопити? І головне, у нас немає жодних гарантій. Віддамо сьогодні, а завтра вони знову нападуть. Хто може повірити, що цього не станеться?
– наголосив Шейтельман.

Суспільні настрої також свідчать про відсутність підтримки такого сценарію серед більшості українців. За наведеними політтехнологом результатами опитування КМІС, 61% респондентів вважають неприйнятною передачу Донбасу Росії в обмін на припинення війни.

У січні цей показник, за його словами, становив 52%.

Шейтельман вважає, що Володимир Зеленський змушений враховувати ці настрої під час переговорів із партнерами. Політичне рішення про передачу територій за відсутності суспільної підтримки створило б додаткові внутрішні ризики для України.

Повна розмова: дивіться відео