Що мільярдер просить у Канади щодо санкцій?
Бізнесмен домагається прискорення розгляду його звернення канадською владою, пише росЗМІ "Комерсант".
Дивіться також Urals по 100 доларів: як війна в Ірані рятує Росію від санкцій
Позов подали 6 січня 2026 року, проте його зміст раніше публічно не розкривався. Основні аргументи стали відомі з документів, отриманих із канадського суду. У них Лісін просить видати судовий наказ, який зобов'яже міністра закордонних справ Канади негайно ухвалити рішення щодо його заяви про зняття санкцій.
Наразі відомо наступне:
- Під санкції Канади власник найбільшого у Росії металургійного комбінату потрапив 13 червня 2025 року.
- У липні він направив прохання про виключення до МЗС, у вересні надав додаткові документи, а у грудні окремо попросив міністра винести рішення без подальших затримок.
- Закон відводить на це 90 днів, проте на момент подання позову минуло 168 днів, а відповіді так і не надійшло.
- У позові наголошується, що така бездіяльність "нерозумна і суперечить закону".
- Лісін вимагає не лише негайного рішення, а й офіційного визнання, що міністр порушив встановлену процедуру.
У заяві позивач також зазначає, що включення до списку санкцій "такої авторитетної країни, як Канада", тягне за собою серйозні наслідки навіть для осіб, які проживають в інших юрисдикціях: фінансові інститути по всьому світу відмовляються співпрацювати з підсанкційними особами. Крім того, обмеження завдають значної репутаційної шкоди.
Цікаво! У рейтингу російських мільярдерів 2025 за версією Forbes Лісін посів четверте місце зі статками 26,5 мільярдів доларів. Його шлях у металургії розпочався з роботи підручним сталевара на "Тулачерметі". У 1990-х він співпрацював із Trans World Group, а в 1996 році, у період переділу власності, зумів встановити контроль над НЛМК.
Як війна в Ірані рятує Росію від санкцій?
Як розповів у коментарі 24 Каналу економіст Іван Ус, ймовірність зняття західних санкцій з Росії існує в разі, якщо війна в Ірані затягнеться, а політична воля на пошук альтернатив буде відсутня.
Я розумію, що світова економіка – цинічна. Якщо їм треба отримати ці ресурси й не буде іншого варіанту, тоді триваючий конфлікт на Близькому Сході призведе до поступового зняття санкцій з Росії. Знову ж таки – за умови, що не буде альтернатив.
Як йдеться в матеріалі Politico, від ескалації на Близькому Сході найбільше виграє Володимир Путін, речник якого одразу проголосив Росію "надійним постачальником як нафти, так і газу".
Доки триває війна в Ірані, країни світу шукають можливості купувати енергоносії в інших постачальників. Економіст Іван Ус зауважує, що наразі альтернативи ресурсам із Близького Сходу існують.
Це і Норвегія по газу, це й Австралія, Алжир, Нігерія. І Сполучені Штати Америки також можуть на цьому виграти. Тобто в принципі є ким замістити, і далі радше політична воля: чи захочуть брати у Росії, чи все ж таки до останнього будуть шукати їй альтернативи. Адже уряди Угорщини й Словаччини, звісно, хочуть мінімізації санкцій щодо Росії. Однак є Польща й країни Балтії, яких не влаштовує це,
– говорить експерт.
Як зазначив Іван Ус, Росія зацікавлена в якомога довшій війні в Ірані з огляду на кілька міркувань:
- зростання вартості страхування танкерів через постійну напругу в регіоні, що закладається у вартість нафти;
- ризик нестачі ресурсів, який Росія може запропонувати заповнити в обмін на зняття санкцій.
Останні новини про санкції проти Росії
США продовжили відстрочку санкцій для сербської нафтової компанії NIS до 17 квітня, що дає Сербії більше часу для імпорту нафти на тлі зростання цін. Компанія NIS, контрольована російськими власниками, управляє єдиним нафтопереробним заводом у Сербії.
США зняли санкції з трьох компаній, пов'язаних з Росією: BSB Group, Turken Dijital Matbaa Teknolojileri та Futuris FZE. Скасовані санкції також стосуються кількох фізичних осіб, включаючи двох москвичів – Євгенію Тюрікову та Бориса Воронцова.
Політолог Вадим Денисенко розповів 24 Каналу, що насправді зараз пішов другий етап зняття санкцій з російської нафти. Ще тиждень тому Росія дозволила Індії купувати російську нафту. І це було найбільш неприємне рішення, адже фактично 90% експорту російської нафти йде до Китаю та Індії.



