Про це 24 Каналу розповів професор університету імені Кеннеді Борис Аронштейн, наголосивши: не чергові санкції, а масове заміщення російських вуглеводнів відновлюваною енергією здатне добити бюджет Москви. Санкційний "кошик" уже майже спорожнів, тоді як зелена енергетика тільки нарощує м’язи.

Дивіться також Росія йде в обхід санкцій ЄС: які нафтові обмеження будуть небезпечнішими

Чому запуск санкцій перенесли до вересня?

Пауза між ухваленням і фактичним стартом пакета триватиме майже 50 днів – цього, за словами професора, достатньо, аби Кремль перекроїв логістику експорту та зміцнив "тіньовий" флот танкерів.

Мені здається, що відкладення цих санкцій до 2 вересня було неправильним,
– зауважує Аронштейн.

Він пояснює, що навіть коротка затримка дозволяє Росії залучити судна під сірими прапорами, перекинути маршрути через дружні порти й завчасно укласти фіктивні контракти, щоб приховати реальну ціну нафти. На його думку, саме така "фора" вписується у логіку, коли "Трамп дає Путіну саме той термін, який йому потрібен для виконання своїх завдань". Без одночасного запуску жорсткого моніторингу ефект 18-го пакета, попереджає Аронштейн, може виявитися слабшим, ніж очікує Брюссель.

Як зелена енергія замінить нафту Росії?

Подальше посилення обмежень дає щораз менший ефект: кожен новий пакет потребує дорогого нагляду, а тиск на Кремль вже не зростає пропорційно. Тому, наголошує професор, акцент слід перенести із заборон на швидке заміщення російських вуглеводнів відновлюваними джерелами.

Більший акцент треба робити не на заборонах, а на заміщенні російських вуглеводнів відновлюваними джерелами енергії,
– каже Аронштейн.

У південних штатах США сонячні панелі стали звичним атрибутом чималої частини будинків, а в Китаї електромобілі вже займають близько половини внутрішнього ринку. За словами професора, здається, що це дуже складно, але насправді потрібно лише почати. Європейська "зелена угода", запущена 2019 року, має 30-річний горизонт, і чим швидше ЄС нарощуватиме сонячну та гідроенергетику, тим скоріше Кремль втратить ключове джерело валютних надходжень.

Скільки коштує контроль санкцій проти Росії?

Супровід кожного нового пакета вимагає дедалі дорожчих інструментів – від супутникового трекінгу до затримань танкерів-"привидів".

З кожним посиленням санкцій вартість контролю зростає експоненційно,
– підкреслює професор.

Як приклад він наводить нещодавнє рішення Естонії арештовувати судна з підсанкційною нафтою: держава змушена оплачувати стоянку, харчування екіпажу та техобслуговування, і вже за кілька тижнів операція стає збитковою. Отже, без радикального скорочення попиту на російські енергоносії санкційний "кошик" швидко спорожніє, а сам контроль перетвориться на фінансовий баласт для партнерів.

Які кроки можливі після 18-го пакета?

Знизити стелю до 30 доларів чи запровадити 200% мита на постачання в Індію або Китай політично й технічно майже нереально.

"Кошик санкцій уже обмілів – черпати з нього майже нічого", – підсумовує Аронштейн.

Подальший удар по валютних надходженнях Кремля залежить від того, як швидко США, ЄС та ключові азійські ринки наростять відновлювані потужності й скоротять попит на російські вуглеводні. Нагадаємо, 18-й пакет також передбачає перегляд цінової стелі раз на пів року та жорсткіший контроль ланцюгів постачання.