Формально чисельність фракції "Слуга народу" нині складається з мінімально необхідних для збереження більшості 226 депутатів. Однак насправді ця кількість включає і тих, хто втік за кордон, і тих, хто перебуває під слідством правоохоронних органів.
Фракція "Слуга народу" від початку 2023 року й донині жодного разу не зібрала 226 голосів за законодавчі ініціативи, які пройшли перше чи друге читання і були підписані президентом.
Про це йдеться у дослідженні громадської ініціативи "Голка" про сім років роботи Верховної Ради IX скликання. 24 Канал подає найцікавіше з матеріалу.
Три фази монобільшості
Аналіз підписаних президентом законів демонструє стрімке падіння спроможності монобільшості надати необхідну кількість голосів підтримки протягом останніх трьох років.
Якщо у 2019 році "Слуги" дали понад 226 голосів за 149 законів, то в період 2023 – 2026 років цей показник впав до нуля.
Загалом у динаміці голосувань "Слуги народу" можна виділити три етапи. З 2019 року парламент працював у форматі так званого "турборежиму" (швидкого голосування за схемою, яку тоді і журналісти, і навіть самі депутати так називали, – 24 Канал) "лише один рік.
"Адміном" того, що в Росії 2010-х називали "скаженим принтером", був перший спікер Верховної Ради ІХ скликання Дмитро Разумков, один з фронтменів президентської партії на виборах.
Тоді застосовували спеціальний "шифр Разумкова", щоб дати знати новообораним депутатам, які питання підтримувати, а за які не голосувати.
Коли розпочалася пандемія COVID-19, середні показники провладної фракції впали, але виключно тому, що монобільшість не голосувала за поправки опозиції.
Невтішна динаміка для монобільшості / Інфографіка 24 Каналу на основі даних, зібраних проєктом "Голка"
У 2021 році ще можна було спостерігати певний "ренесанс" монобільшості й голоси зібрали під конкретні питання. Але саме того року "Слуги" пережили перше серйозне політичне потрясіння – з посади голови Ради через демарш зняли Дмитра Разумкова і він одразу сформував свою групу в тому числі із "Слуг", але вони не виходили з фракції через ризик втратити мандат.
У 2022 році був момент найвищої консолідації голосів.
Тогочасна голова партії Олена Шуляк повідомила, що з "групи Разумкова" політики почали повертатися. Втім, за перший рік повномасштабної війни лише 6 законодавчих ініціатив, які зрештою підписав президент Володимир Зеленський, отримали підтримку більше, ніж 226 голосів "Слуг".
Втомлені та не щасливі
Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів констатує, що народні депутати від монобільшості нині не в найкращій формі та придумують пояснення цьому, але вперто не хочуть визнавати очевидного:
Заступник голови фракції Андрій Мотовиловець пояснює таку ситуацію страхом, втомою та розгубленістю депутатів через дії антикорупційних органів. Але у 2026 році проблему з голосами просто втомою пояснити не можна. У "Слуг" голосів банально немає. І ми бачимо, що за кадрові питання "Слуги" добирають голоси з уламків проросійської партії ОПЗЖ….
На думку експертки, така практика глибоко небезпечна, оскільки в умовах війни партнерство з політсилою з проросійським бекграундом неприпустимо.
Три етапи монобільшості / Інфографіка 24 Каналу на основі даних, зібраних проєктом "Голка"
Які є варіанти подолання кризи
Коаліцію у Верховній Раді, згідно з Конституцією, можна створити лише з фракціями й для цього депутатські групи "За майбутнє", "Довіра" чи "Відновлення України" не підходять.
Якщо після складання мандатів списочників фракція "Слуга народу" ще може розраховувати на нових народних депутатів, то у випадку з мажоритарниками, коли вони залишають парламент, склад фракції влади не поповнюватиметься. На мажоритарних округах неможливо провести вибори під час війни.
З-поміж політиків, яких втратила фракція "Слуга народу" є ті, хто здобув перемогу на окрузі й пішов з парламенту після вироку суду – Анатолій Гунько (Чернігівщина) та Олександр Трухін (Дніпропетровщина). А є ті, кого виключили після низки скандалів та подальших кримінальних розслідувань (Олександр Дубінський та Микола Тищенко).
За таких умов зрілим рішенням є широка коаліція з опозиційними силами, з прозорими правилами вироблення й ухвалення законів замість щоразового "збирання голосів" під конкретне рішення, вважає Ірина Федорів.
Але для цього насправді потрібно не лише бажання "Слуг", але й політична зрілість потенційних учасників "широкої коаліції" та їхня відмова від дрібних амбіцій та спроб скористатися проблемами президентської фракції заради здобуття електоральних балів під майбутні вибори, які колись все ж мають відбутися. І саме цей фактор потужно блокує потенційне переформатування.
Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту "Перезарядити країну тобі під силу", який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ ngo.holka@gmail.com.