Що відомо про активіста Сергія Стерненка, чим займається волонтер та все про замахи на нього – повідомляє 24 Канал.
Дивіться також Напад на Стерненка: усе, що відомо на цю мить
Що відомо про Сергія Стерненка
Сергій Стерненко є громадським активістом та діячем, він очолює організацію "Небайдужі". Був активним учасником Революції Гідності, також очолював осередок "Правого сектору" в Одесі.
Стерненко народився 20 березня 1995 року у селі Садове Білгород-Дністровського району на Одещині. На початку 2014 року він приєднався до активістів Євромайдану в Одесі, згодом очолив його. Тоді Стерненку було 18 років.
Він був учасником Революції Гідності у Києві, зокрема – перебував на вулиці Грушевського під час масових розстрілів 20 лютого 2014 року.
Стерненко здобув освіту в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. У 2022 році також закінчив магістратуру Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Міжнародне право".
У 2015 році Стерненко увійшов до списку "100 впливових одеситів" за версією благодійного фонду "Журналісти за демократію".
Активіст жив та навчався в Одесі, проте після низки нападів, скоєних на нього впродовж 2018 року, переїхав жити у Київ.
Громадська діяльність Стерненка
Наприкінці 2013 року в Україні виник громадський рух "Правий сектор". Одеський осередок з'явився у лютому 2014 року, згодом його очолив Стерненко. Однак він був не організатором, а й особисто допомагав людям того дня, коли горів Будинок профспілок та врятував двох людей.
Як активіст "Правого сектору" Стерненко долучався до закриття наркоточок з реалізації спайсу в Одесі. Був одним з організаторів "сміттєвої люстрації". У вересні 2014 року, наприклад, брав участь у "сміттєвій люстрації" Нестора Шуфрича, який приїхав в Одесу на засідання "Опозиційного блоку".
Крім цього, у 2014 році був одним з ініціаторів зриву концерту Ані Лорак, пікетування російського консульства, а також – блокади окупованого Криму восени 2015 року та притягненні до кримінальної відповідальності лікаря-хабарника Ігоря Бичкова.
У 2016 році активіст позивався проти одеської викладачки-українофобки Олени Радзиховської. Його позов частково задовольнили. Також у 2017 році Стерненко долучався до зриву виступу російського актора Костянтина Райкіна, який відкрито підтримував анексію Криму.
Що відомо про Сергія Стерненка / Фото "Цензор.нет"
У лютому 2017 року залишив "Правий сектор". А у квітні 2018 року став співзасновником громадської організації "Небайдужі" в Одесі.
Стерненко виступав проти забудови частини території Міського саду Одеси – Літнього театру. Сам з'явився до правоохоронців, коли дізнався, що його підозрюють в організації заворушень під час акцій протесту.
Через це у листопаді 2017 року його ув'язнили на 60 діб. Голова Одеської ОДА Максим Степанов (а після – очільник МОЗ) вніс за нього заставу у розмірі 600 тисяч гривень.
Пізніше апеляційний суд ухвалив рішення про особисте зобов'язання, відтак – скасував цю заставу.
Стерненко має свій відеоблог на ютубі, там він регулярно розповідає про важливі суспільні події в Україні.
Діяльність Стерненка під час повномасштабної війни
З початком повномасштабної війни Сергій Стерненко почав активно допомагати Збройним Силам України. Так, 24 лютого 2022 року він вступив до тероборони Києва, де був залучений деякий час до патрулювання та забезпечення прикриття роботи 72 бригади.
Згодом Стерненко почав організовувати збори для допомоги ЗСУ. Одним з наймасштабніших став збір 11 жовтня 2022 року. Напередодні окупанти завдали масованого удару по Україні та спричини блекаут. Після атаки Сергій Стерненко разом з фондом Сергія Притули організували збір на посту росіянам. Тоді українці задонатили 352 мільйони гривень.
У січні 2025 року Сергій Стерненко заснував благодійний фонд "Спільнота Стерненка", який став найбільшим недержавним постачальником FPV-дронів для українських захисників. Лише у квітні 2025 року фонд Стерненка закупив понад 10 тисяч БпЛА на близько 200 мільйонів гривень.
Разом з волонтером Ігорем Лаченковим Сергій Стерненко також неоднократно організовував збори на допомогу українським захисникам. Серед них були і тепловізори, і морські дрони, і автівки та інше необхідне обладнання.
У своїх соціальних мережах Стерненко розповідає не лише про волонтерську діяльність, а й веде активну інформаційну роботу. Активіст спростовує російські фейки, розповідає про події на фронті та демонструє втрати ворога на фронті.
Напади на Сергія Стерненка
На активіста нападали тричі протягом першої половини 2018 року – його били битами та стріляли у шию. Все це відбулося в Одесі.
Під час третього нападу Сергій Стерненко, захищаючись, поранив одного з нападників – Івана Кузнєцова – ножем у живіт. Згодом він помер. У жовтні 2019 року справу з поліції про напад на Стерненка та смерть Кузнєцова передали Офісу генпрокурора.
Там інцидент кваліфікували інцидент як вбивство Кузнєцова і Стерненку висунули звинувачення. Вже 11 червня 2021 року Стерненку повідомили про підозру у вбивстві Кузнєцова, а наступного дня – активісту обрали запобіжний захід.
31 серпня 2020 року під Приморським судом в Одесі на Стерненка знову напали. Тоді його намагалися облити невідомою речовиною. Винні у нападах на Стерненка досі не покарані. Сам активіст звинувачував одеського мера Геннадія Труханова та керівництво обласної поліції.
У четвер, 1 травня 2025 року, на Сергія Стерненка скоїли черговий замах. На волонтера напала жінка з вогнепальною зброєю. Стерненко отримав легке поранення, його прооперували й нині життю волонтера нічого не загрожує.
Сам Стерненко вважає, що до замаху на вбивство причетна Росія.
Справа щодо викрадення людини
У 2015 році на Стерненка відкрили справу за підозрою у викраденні людини – Сергія Щербича, депутата проросійської партії "Родіна". Зауважимо, що пізніше Щербич став соратником голови міста Одеси Геннадія Труханова – увійшов до його політичної сили "Довіряй ділам".
Щербич тоді закликав до порушення територіальної цілісності України, був причетний до завезення тітушок у Київ під час Революції Гідності. Стерненка звинуватили у тому, що він нібито викрав та побив Сергія Щербича, аби заволодіти його грошима – мовиться про 300 гривень.
Після кількох днів у СІЗО його відпустили під заставу у 60 тисяч гривень. Зауважимо, що Щербич жодного разу так і не з'явився до суду.
23 лютого 2021 року через справу про викрадення Щербича одеський суд виніс Стерненку вирок – 7,3 роки позбавлення волі з конфіскацією половини майна.
Що відомо про вирок Стерненку / Інфографіка 24 каналу
Через вирок Стерненку під будівлею суду в Одесі спалахнули сутички, активісти намагалися заблокувати проїзд, коли Сергія вивозили звідти в автозаку. По всій країні ввечері 23 лютого відбулися протести. Так, під Офісом Президента постраждали 37 людей – 27 правоохоронців та 10 активістів.
27 лютого протести поновилися. Прихильники Стерненка вийшли на вулиці у Києві, Одесі, Дніпрі, Луцьку та інших містах. У столиці люди вирушили до Офісу генпрокурора. Вони заявили, що активіста посадили завдяки Ірині Венедіктовій.
Протести у Києві на підтримку Стерненка / Фото Андрій Костюк, 24 канал
Чимало активістів вважали, що справи проти Сергія Стерненка – є політичним переслідуванням. Активіст разом з адвокатами неодноразово подавав апеляції, вимагав відводу суддів тощо. Відтак, 10 лютого 2022 року відбулося засідання Касаційного кримінального суду.
На цьому засіданні з Сергія Стерненка зняли всі звинувачення та судимості і виправдали його. Тоді ж активіст заявив, що планує подати позов до Європейського суду з прав людини. Втім, плани змінила повномасштабна війна, яку розв'язала Росія.