Про це розповідає 24 Канал з посиланням на громадську ініціативу "Голка" та Центр розвитку інновацій. За 10 років існування електронних петицій у Києві мешканці столиці найчастіше вимагали дій щодо московських попів, перейменування вулиць на честь героїв, а також захисту культурної спадщини та зелених зон.

Читайте також "Булгаковський Київ" – фейк імперії: як у столиці знищували українську ідентичність

Що кияни просили у влади за 10 років петицій

До Дня Києва громадська ініціатива "Голка" та Центр розвитку інновацій проаналізували понад 10 тисяч звернень і склали рейтинг тем, які найбільше хвилювали містян.

У 2015 році однією з перших резонансних петицій стало звернення про передачу Києво-Печерської лаври до ПЦУ – її подав киянин Олексій Кононенко. Документ стрімко набрав необхідну кількість голосів. Але вже за кілька днів з'явились дві контрпетиції – одну з них подав проросійський екснардеп Василь Волга. Влада жодну з цих ініціатив не підтримала, пославшись на державну власність об'єкта.

Згодом петиція щодо демонтажу МАФу УПЦ МП біля Десятинної церкви також набрала підтримку. Її результат реалізували лише торік – через вісім років після подання.

Окрему категорію становлять петиції, що найшвидше збирали голоси. Лідеркою стала ініціатива акторки Ади Роговцевої щодо перейменування вулиці на честь загиблого героя Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі). Вона набрала понад 13 тисяч голосів менш ніж за добу.

У топі опинилися також звернення щодо збереження Поштової площі, скверу Небесної Сотні та археологічних пам’яток. За словами аналітика Центру розвитку інновацій Михайла Лейченка, у перші роки електронними петиціями скористались майже мільйон киян. Наразі ця цифра зросла до 1,7 мільйона – близько 40% реальних мешканців міста.

Зараз час переосмислити роль петицій. Це – індикатор суспільних настроїв і потреб. Влада має зчитувати такі сигнали ще до завершення голосування. Це дозволить посилити довіру до інструментів електронної демократії та зробити їх дієвими механізмами покращення життя в столиці,
– зазначають у "Голці".

Втім, експерти зазначають: попри активність громадян, ефективність петицій поступово знижується – через затягнуту реакцію міської влади, часту зміну відповідальних виконавців та слабку реалізацію ініціатив.