Що робити з населенням після деокупації?
Я вважаю, що держава має зайняти відповідальну позицію щодо свого майбутнього. Я розумію емоції, які є в суспільстві на тему реінтеграції окупованих територій, але ми маємо мислити не емоціями, а тим, що буде добре для нашої країни. Про це Дмитро Кулеба розповів в інтерв'ю 24 Каналу.
Моя версія цього рішення полягає у наступному.
Перше: всі, хто заїхав, переїхав жити на окуповані українські території з Росії, починаючи з 2014 року, повертаються додому. Ніякі обіцянки, що "дайте ми тут залишимось, ми будемо лояльними громадянами, ми будемо сидіти мовчки й робити свою справу", не повинні підкупити українську державу, бо це не те що "п'ята колона", це все агенти.
Друге: всі громадяни України, яку б позицію вони не займали стосовно російської окупації, залишаються для нас громадянами України. Брали вони паспорт російський, не брали вони паспорт, працювали вони в якихось адміністративних органах окупаційних, не працювали – це наші громадяни, й ми їх сприймаємо такими, які вони є.
Третє: стосовно лідерів та керівників всіх окупаційних органів. Навіть якщо вони й були колись громадянами України, то їх спіткає така ж доля, як і громадян Росії. Або вони тікають, що скоріш за все відбудеться, або вони постають перед судом. Але це стосується тільки керівної ланки.
Четверте: кримінальні справи проти всіх, хто вчиняв злочини проти українських військовослужбовців, працював в органах безпеки.
П'яте й останнє: українська влада повертає окуповані території і ставиться толерантно до тих, хто пройшов шлях в окупації. Але право голосу на загальнонаціональних виборах і проведення місцевих виборів відкладається на певний період часу.
Ми не можемо людям, які провели 8 – 12 років в окупації і тотальній пропаганді, дозволити одразу голосувати на виборах. Тому що те, як вони проголосують, потім визначатиме долю всієї держави.
Потрібен, як в спортзалі, коли потренуєшся, такий cooling період, період охолодження. Всім треба охолонути, видихнути, перебудувати життя, відновити політичний процес на цих територіях. І тоді вже, будь ласка, повна реінтеграція.
Тому я за те, щоб ставитись до росіян як до чужих, до українців як до своїх, але повністю їх реінтегрувати, крім права обирати місцеву й центральну владу. На це має бути мораторій на той термін, який визначить держава як здоровий для її існування. П'ять, десять років – я не знаю, скільки це триватиме.

