Ситуація у навчальних центрах
За останній час до нас прибули на базовий військовий вишкіл близько тисячі новобранців.
Читайте також У нас немає іншого вибору, аніж стати багатими
Є люди, які прийшли з рекомендаційними листами. Їх поки що не багато. Є люди, які отримали рекомендаційні листи прямо в центрі (за розпорядженням НГШ) від бригад, які є у пріоритетному списку комплектування. Їх теж є певна кількість. Однак більшість – звичайні люди з ТЦК.
Залежно від областей та ТЦК відрізняється підхід до роботи та ставлення до людей. Одні намагаються набрати алкоголіків та безхатьків (хоча з останніх були випадки гарних бійців в перспективі), інші присилають команди людей, які підготовились до служби: з сумками, необхідними речами, запасами їжі й таке інше.
А тепер увага – з усіх цих людей відмовились проходити навчання та подальшу службу аж один чоловік. Один! З усіх "бусифікованих", незадоволених і "бунтівних". Цей "один" ще з першого дня в ТЦК заявив, що він у щось там віруючий і не може тримати зброю в руках. Але це не є офіційною підставою для звільнення чи відстрочки, тому або буде вчитися і служити (не знаю де, як і ким), або ним будуть займатися правоохоронці. Я не хочу розбиратися, чому одні віряни йдуть капеланами й навіть воюють, а іншим – релігія не дозволяє. У держави чітка позиція – служать.
За кілька днів приходить розуміння початку нового життя
Я це все до чого? У дні прийому особового складу частина людей розгублена і налякана. Вони не впевнені ні в чому. В них закінчилося старе життя, а нове лякає. Бо якщо почитати та подивитись новини, то там пекло. Але за кілька днів люди обживаються і приходить розуміння, що це просто нове життя. Таке ж повноцінне життя, просто в інших умовах. Просто підготовка до нової роботи. Фахова підготовка.
Цікаво Як Путін 3 години відповідав на питання іноземних журналістів
Люди бачать ставлення до себе, та до своєї справи в інструкторів та викладачів. Люди розуміють, що вони нам потрібні. Ми для них і є перше відображення держави. І ми про них дбаємо. Ми їх готуємо. Ми ставимося до них з повагою. Вони вже наші побратими. Можливо, за місяць з кимось з них ми будемо в одному окопі. Або навпаки – хтось, отримавши бойовий досвід, за пів року прийде до нас інструктором або в управління.
Люди просто починають жити та проживати нове життя. При чому для багатьох кардинально змінюється їх роль і сприйняття себе в житті. Соціальні ролі міняються. Людина, загнана життям під плінтус, може розкритися зі сторони, яку сама від себе не очікувала.
Увесь страх, весь переляк, все небажання визначається невпевненістю та невизначеністю. Вони як нагнітаються, так і вивітрюються. Нормальні умови проживання, розклад, фахова підготовка та повна віддача інструкторського складу, гарне ставлення і відповідальний та доброзичливий підхід до кожного змінює ставлення людини до ситуації буквально за кілька днів. От і все. 151-й навчальний центр. Ми і є стандарти НАТО.