Трагедія на Хрещатику: що відомо про обвал порталу Київського головпоштамту у 1989-му

Під завалами опинилися 13 людей, двох з яких вдалося витягти живими. Серед загиблих було 5 гостей із тодішнього Союзу: молодята з Москви, житель Нового Оскола та троє мешканців Південно-Сахалінська.

Читайте також Знаковий 1991 рік: чому розвалився Радянський Союз та як відродилася Україна

Обвал

• Портик з масивним балконом та балюстрадою довго стояв у будівельному риштуванні. На колонах працівники змінювали облицювальну плитку.
• В середу 2 серпня будівельники перфораторами зрізали стару плитку і пішли на обід.
• Того дня, згадують очевидці, йшов невеликий дощ, тому люди зібрались під поштою.
• Споруда завалилася о 16 годині 20 хвилин: спочатку впала крайня ліва колона, яка потягла за собою решту конструкції.

Посилав телеграму додому. Написав, віддав, і пішов на вихід. Та раптом згадав, що дещо не так написав. Повернувся назад. І в цей момент - такий гуркіт, і головне, що пил, пил... прямо всередину. Хотів вибігти через центральний вихід, а там жах. Гора цегли, колони. Всіх людей, хто був у поштамті, виводили через другий поверх запасного виходу на інший бік. Так Бог мене зберіг– розповів Сергій Паничик, який у той момент був у приміщенні пошти.

Рятувальні роботи

Першими розбирати руїни та витягати постраждалих кинулись перехожі та воїни-афганці, які саме цього дня святкували на Хрещатику День повітрянодесантних військ.

Запам'ятався десантник-афганець, який із травмованою ногою працював нарівні з усіма до другої години ночі. Міська рада висловила нам подяку та подарувала святкові листівки з фото Головпоштамту. Після трагедії їх вилучили з вільного продажу– написав користувач фейсбуку Sergey Vladimirov.

З-під завалів витягли 11 тіл та двох киян, яким пощастило вижити після трагедії. Щоправда, один з них втратив обидві ноги.

Чому сталася трагедія

• Обурена громадськість контролювала і обговорювала хід розслідування.
• Офіційною причиною трагедії, яку назвала влада Києва, був брак, допущений при будівництві приміщення у 1957 році.
• Серед інших версій були підземні роботи під Майданом Незалежності в ході будівництва станції метро "Площа Жовтневої революції".
• Також лунали припущення про недбалість і порушення правил будівельних робіт під час ремонту. Очевидці стверджували, що суттєві деформації головпоштамту можна було спостерігати ще за день до обвалу.

Згодом конструкцію на нинішньому Майдані Незалежності відновили.