Під завалами опинилися 13 людей, двох з яких вдалося витягти живими. Серед загиблих було 5 гостей із тодішнього Союзу: молодята з Москви, житель Нового Оскола та троє мешканців Південно-Сахалінська.
Читайте також Знаковий 1991 рік: чому розвалився Радянський Союз та як відродилася Україна
Обвал
- Портик з масивним балконом та балюстрадою довго стояв у будівельному риштуванні. На колонах працівники змінювали облицювальну плитку.
- В середу 2 серпня будівельники перфораторами зрізали стару плитку і пішли на обід.
- Того дня, згадують очевидці, йшов невеликий дощ, тому люди зібрались під поштою.
- Споруда завалилася о 16 годині 20 хвилин: спочатку впала крайня ліва колона, яка потягла за собою решту конструкції.
Посилав телеграму додому. Написав, віддав, і пішов на вихід. Та раптом згадав, що дещо не так написав. Повернувся назад. І в цей момент - такий гуркіт, і головне, що пил, пил... прямо всередину. Хотів вибігти через центральний вихід, а там жах. Гора цегли, колони. Всіх людей, хто був у поштамті, виводили через другий поверх запасного виходу на інший бік. Так Бог мене зберіг,
– розповів Сергій Паничик, який у той момент був у приміщенні пошти.
Трагедія на Хрещатику сталася 2 серпня 1989 року / Архівне фото
Рятувальні роботи
Першими розбирати руїни та витягати постраждалих кинулись перехожі та воїни-афганці, які саме цього дня святкували на Хрещатику День повітрянодесантних військ.
Першими розбирати завали кинулись перехожі / Архівне фото
Запам'ятався десантник-афганець, який із травмованою ногою працював нарівні з усіма до другої години ночі. Міська рада висловила нам подяку та подарувала святкові листівки з фото Головпоштамту. Після трагедії їх вилучили з вільного продажу,
– написав користувач фейсбуку Sergey Vladimirov.
Трагедія забрала життя 11 людей / Архівне фото
З-під завалів витягли 11 тіл та двох киян, яким пощастило вижити після трагедії. Щоправда, один з них втратив обидві ноги.
Двох людей витягли з-під завалів живими / Архівне фото
Чому сталася трагедія
- Обурена громадськість контролювала і обговорювала хід розслідування.
- Офіційною причиною трагедії, яку назвала влада Києва, був брак, допущений при будівництві приміщення у 1957 році.
- Серед інших версій були підземні роботи під Майданом Незалежності в ході будівництва станції метро "Площа Жовтневої революції".
- Також лунали припущення про недбалість і порушення правил будівельних робіт під час ремонту. Очевидці стверджували, що суттєві деформації головпоштамту можна було спостерігати ще за день до обвалу.
Офіційною причиною стали порушення безпеки ремонтних робіт / Архівне фото
Згодом конструкцію на нинішньому Майдані Незалежності відновили.