Почався 1991 рік все ж з тривожних новин. Саддам Хусейн вдерся в Кувейт. У відповідь на це Іраку оголосили війну США і союзники. На території країни почалася операція "Буря в пустелі".

Варто прочитати Крок до незалежності: як ухвалювали Декларацію про державний суверенітет України

Останнє десятиліття ХХ століття для українців почалося тривожно. Сотнями мільйонів доларів можна виміряти фінансову аферу, яку в Радянському Союзі провели під виглядом реформ у січні 1991 року.

Тогочасний прем'єр-міністр СРСР Валентин Павлов запропонував підживити економіку коштом конфіскації грошей радянських громадян. Ця грошова реформа передбачала вилучення з обігу та обмін купюр зразка 1961 року:

  • 50-карбованцевих;
  • 100-карбованцевих.

На це виділили 3 дні. Обміняти за раз можна було не більше 1000 карбованців. Готівкою забрати можна було не більше, ніж 500 карбованців в Ощадкасі. Без попереднього оголошення 2 квітня 1991 року суттєво зменшили валютний курс карбованця.

Так бідні стали ще біднішими, владу зненавиділи ще більше. У Кремлі це усвідомлювали. "В цьому дуже важкому моменті перебудови, коли перед нами, як Дамоклів меч, нерозв'язані проблеми, пов'язані з продовольством і станом ринку, те, що бентежить людей, те, що в житті їх дратує", – сказав перший президент СРСР Михайло Горбачов під час демонстрації 7 жовтня 1987 року.

Горбачов
Горбачов усвідомлював проблеми / Фото ТАСС

Слова про роздратування від Горбачова не були пустослів'ям. Із 15 радянських республік мало хто хотів до кінця залишатися на борту комуністичного Титаніка, який уже йшов на дно. Низка радянських республік почали проголошувати незалежність:

  • Литва – 11 березня 1990 року;
  • Латвія – 4 травня 1990 року;
  • Естонія – 8 травня 1990 року;
  • Кавказ – 9 квітня 1991 року;
  • Грузія – 9 квітня 1991 року;
  • Україна – 24 серпня 1991 року;
  • Росія – 8 грудня 1991 року.

До речі, до 26 грудня 1991 року влада Радянського Союзу визнала незалежність своїх колишніх республік. Теза, що Радянський Союз розвалив Горбачов – надто спрощене бачення тривалих процесів, які супроводжували історію СРСР.

А ще спроба відбілити жорстокий і бездарний режим, який тримався лише на тоталітаризмі. Весь РС можна зрозуміти однією фразою: "Тащи с завода каждый гвоздь. Ты здесь хозяин, а не гость!".

Стратегія "контрольованого технологічного відставання"

Починаючи з 1960-х років і аж до 1980-х років СРСР узалежнювався від закордонного імпорту продуктів. З технологіями було ще важче. Стратегія "контрольованого технологічного відставання" передбачала, що техніка і технології могли продавати в соціалістичні країни не раніше, ніж через 4 роки після початку їхнього серійного випуску.

"Брежнєвське" правління було настільки ефективним, що в Союз почали імпортувати навіть яловичину, цукор і сою. І коли вже здавалося, що гірше не буде, Андропов втягнувся у війну в Афганістані. Це запустило механізм нових санкцій.

В результаті – порожні прилавки магазинів, дефіцит і процвітання корупції та блату. Щоб втримати ілюзію достатку, почалася нова хвиля репресій. Вистачало не мовчати про злочини режиму, щоб на твоєму житті поставили хрест.

Наприклад, Василя Стуса – талановитого українського поета і правозахисника – комуністи кинули за ґрати у 1980 році. Головна провина – переконання українця. Стус наполягав на необхідності збереження й розвитку української культури.

Стус
Стуса ув'язнили у 1980 році / Портрет письменника з музею бойків у Долині

Далі 1980-ті роки – смерть Андропова. Вдома вже порожній холодильник і дефіцит навіть туалетного паперу. Витягати країну із застою Компартія вирішила руками нової генерації комуністів.

Компромісна фігура Горбачова

Компромісною для різних панівних кланів фігурою став саме Михайло Горбачов. Ставку на нього зробили і країни Західного блоку. В обмін на згоду відпустити Східну Європу з орбіти впливу Москви на Заході погодились підтримати Радянський Союз.

Важливо Від СРСР не залишилося жодного сліду: Монумент слави остаточно демонтували у Львові – відео

Якщо вірити статистиці КДБ – упродовж 1989 року в Україні відбулося понад 1,5 тисячі масових заходів. Половину з них не санкціонували. Майже всі акції – національно-патріотичного характеру. Але прагнення українських демократів було "голосом кричущого в пустелі". Зовнішньої підтримки не було.

Заклики міжнародних дипломатів

Прем'єр-міністерка Великої Британії Маргарет Тетчер під час візиту до Києва у 1990 році закликала українських депутатів відмовитися від ідеї незалежності і радила залишатися у складі СРСР.

У тому самому 1991 році за 3 тижні до проголошення незалежності відвідав Україну і Джордж Буш. Виступаючи в українському парламенті, Джордж Буш закликав українських політиків відмовитися від самовбивчого націоналізму і забути про незалежність.

Така підтримка тез Горбачова обурила не лише українське суспільство, а й вдома. Американські журналісти прозвали її "котлетою по-київськи" за те, що в ній президент Америки, говорячи про свободу і демократію, переконував українців залишатися у складі тоталітарної держави.

Самостійницький рух в Україні відбувався на тлі розпаду Югославії. У 1991 році Балкани вже охопила кривава війна. І поява ще однієї точки дестабілізації, тепер на території Союзу, не вписувалась у плани міжнародної спільноти.

Захід готовий був домовлятися тільки з Горбачовим, як із лідером комуністичного блоку, який обіцяв згорнути гонитві озброєнь. Тому свій великий шлях українцям доводилося долати невеликими кроками самостійно.

У січні 1990 року мільйони українців вийшли на вулицю. "Живий ланцюг" розтягнувся на 770 кілометрів. Це був мирний протест і нагадування про історію українських держав УНР і ЗУНР.

Восени цього ж року багато учасників "живого ланцюга" вийшли на чергову акцію протесту. Учасники "Революції на граніті" – вимагали:

  • не допустити підписання УРСР нового союзного договору;
  • щоб українські призовники служили винятково у межах республіки.

Головним мотором змін в Україні були створені у 1989 році – "Народний Рух України за перебудову" і "Всеукраїнське товариство політв'язнів і репресованих". Українці надихалися прикладом багатьох інших народів, які вимагали свободи.

Революція на граніті
"Революція на граніті" / Фото Associated Press

Балтійські республіки силою виривались з-під опіки росіян. В сусідній Польщі у 1989 році протестний рух домігся вільних виборів, на яких президентом обрали представника опозиційної Солідарності. В Румунії впав режим Чаушеску. Кадри його розстрілу дали дуже чіткий сигнал – недоторканості навіть для найвищого керівництва країни немає.

Багато в чому був знаковим 1991 рік. На руїнах радянського автопрому випустили нову "Волгу". Газ – 31-029 отримала в народі прізвисько "ослобик". Концерн Volkswagen запустив у продаж третє покоління гольфів, з часом ці машини заслужать собі авторитет не лише в західній Європі, а й на Сході і на бездоріжжі колишнього союзу.

Ще однією новинкою автопрому, яка з'явилася у 1991 році згодом стала іконою стилю серед позашляховиків були Mitsubishi Pajero. На ньому вперше з'явилася повнопривідна багаторежимна трансмісія Super Select, яка дозволяла пересуватися на повному приводі по сухих покриттях відповідно до наявності міжосьового диференціала.

Створення Всесвітньої павутини

Важко уявити сьогоднішній світ без події, яка трапилася 6 серпня 1991 року – Тім Бернерс-Лі анонсував проєкт Всесвітньої павутини. Тоді мало хто розумів масштаби змін і перспективи можливостей Інтернету.

Але створили перший вебсайт Info.cern.ch. Всесвітня павутина стає доступною для користувачів персональних комп'ютерів. Так почалися історичні зміни і початок технологічної революції.

У серпні 1991 року українцям випав шанс для остаточного ривка. В Москві – державний переворот. "Стара гвардія" комуністів, прибравши Горбачова, намагалась повернути все до андропівських, а, можливо, і сталінських часів.

Тобто силою придавити всі національно-демократичні рухи, сісти на потоки і збирати вершки з трудового народу. Москва задиміла 21 серпня. В Україні єдиною політичною силою, яка вчинила організований супротив путчистам, був РУХ.

Читайте також Російська агресія змінила світогляд: українці бачать "руку Кремля" у всіх глобальних подіях

"Я думаю, що нам треба задекларувати чітку і гостру позицію. Ми кваліфікуємо цей переворот як державний переворот. І тепер розуміємо, що ці змовники не спираються на серйозні сили, а що проти них буде більшість. І очевидно, вони не довго будуть", – зауважив Левко Лук'яненко.

Лук'яненко
Левко Лук'яненко / Фото Укрінформ

У спекотні серпневі дні 1991 року під стінами Верховної Ради зібралися тисячі людей. Це була підтримка, на яку розраховували депутати з пропатріотичного табору демократів.

Мотором змін була група депутатів під назвою "Народна Рада". У її складі було 126 нардепів. Комуністів було більше. 239. Але українська партеліта не поспішала за андропівцями з Москви.

Голова Верховної Ради УРСР, фактично керівник республіки – колишній комсорг Леонід Кравчук закликав до спокою. Путчистів не підтримав, але і самостійників відкрито не схвалював:

  • путч почався 19 серпня;
  • 21 серпня на вулицях радянської столиці були танки;
  • 22 стало зрозуміло, переворот не вдався;
  • 24 серпня Леонід Кравчук таки скликав засідання Верховної Ради УРСР.

У той самий час під стінами парламенту почався мітинг під жовто-блакитними прапорами. За ініціативи групи націонал-патріотичних депутатів на голосування винесли документ надзвичайної історичної ваги – Акт проголошення незалежності України.

Що таке Акт проголошення Незалежності України?

Текст Акту, який складався із 93 слів, набрали на друкарській машинці 22 серпня. Він помістився на одній сторінці паперу. Суть Декларації про Незалежність викладена усього трьома реченнями. Центральним з яких було: "Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою".

В умовах послаблення центральної влади, абсолютна більшість членів парламенту – 346 депутатів – підтримали відповідне рішення. Над будівлею Верховної Ради України вперше підняли жовто-блакитний прапор.

Згодом прийшла черга тих, хто програв. Комуністів, яким боком вилазила підтримка путчистів. Колишнього головного "червоного барона" України – Станіслава Гуренка, а він тоді був серед можливих наступників Горбачова, в українському парламенті вигнали з трибуни. Згодом і вся Комуністична Партія України опинилася поза законом.

Зверніть увагу Московія нав'язувала "великорусский язык": російська влада намагається знищити українську мову

Вперше Комуністичну партію в Україні заборонили через тиждень після проголошення Незалежності – 30 серпня 1991 року. Підстава – співпраця зі змовниками з Державного комітету з надзвичайного стану.

Детальніше про знаковий референдум 1991 року та шлях України до самостійного плавання – у програмі.