З березня 2017 року в Україні діє законодавство, яке вимагає подавати е-декларації від громадських активістів, що займаються антикорупційною діяльністю. Його прибічники кажуть, що антикорупційні активісти впливають на державну політику і, вимагаючи від влади прозорості, мають самі бути прозорими, а тому вони повинні декларуватись так само як і державні службовці.
Читайте також: Нульова декларація: влада знайшла спосіб узаконити награбовані статки
Його противники стверджують, що це помста депутатів тим, хто вимагав запровадження е-декларування, що ця вимога порушує Конституцію та міжнародні зобов’язання України і що вона спрямована на знищення громадянського суспільства в найкращих російських традиціях.
Проблема з вимогою закону про е-декларації для антикорупційних активістів в тому, що вона санкціонує переслідування будь-якого українця та навіть іноземця, який хоч раз "засвітився" на будь-яких антикорупціх заходах: брав участь у мітингах, відвідував круглі столи чи семінари, з’їв там бутерброд, взяв ручку чи роздруківки, дивився онлайн-курси з питань реформ, навіть необов’язково антикорупційної, або навіть робив репости аналітичних матеріалів від громадських організацій у соціальних мережах – будь-що із цього може поширити на вас обов’язок подати декларацію.
Читайте також: Шах і мат: хто змусить українських можновладців позбутись корупції
Електронне декларування для громадських активістів порушує цілу низку статей Конституції та міжнародних договорів. Це створює прецедент, за яким парламент вважає нормальним ухвалювати, а Президент – підписувати неконституційні і дискримінаційні закони. Які довгострокові наслідки матиме цей систематичний наступ на антикорупціонерів? Кожного, хто серед них претендуватиме на владу: на місцевому чи загальнонаціональному рівні, будуть дискредитувати і знищувати.
Як показала практика, для цього навіть не обов’язково, щоби у тій самій декларації справді були якісь порушення – НАЗК, як орган, відповідальний за перевірку декларацій, вже показав не раз, як вони вміють виконувати замовлення
Фактично, під виглядом нібито безневинного е-декларування насправді відбувається ніщо інше як спроба нинішнього керівництва держави захистити і закріпити свою владу. Іншими словами, інтересами держави нехтують заради задоволення власних абміцій і жаги подальшого збагачення.
Важливо усвідомлювати, що авторитарний режим завжди є "проміжною" стадією, але він може трасформуватись як в демократію, так і в тоталітаризм. Іншими словами, Україна має всі шанси так і залишатись дійною коровою для купки крадіїв аж доти, доки з неї не висмокчуть останні соки і не поїдуть в пошуках кращого життя або в пошуках політичного притулку останні свідомі громадяни. Це все дуже реальна перспектива, в якій сумнозвісне е-декларування для антикорупційних активістів один з дуже багатьох інструментів.
Але недопустити такої перспективи можна. Для цього маємо посилити тиск на збанкрутілу Верховну Раду та Президента з його корумпованою адміністрацією. Маємо чітко формулювати міжнородним інституціям та світовим лідерам позиціювання президента Порошенка як авторитарного лідера європейської держави, який веде Україну до тоталітаризму. І що найважливіше – маємо підтримувати тих, хто може стати їм реальною альтернативою.