Про це на сторінках The Times, пише Роджер Бойс, нагадуючи, що під час останнього надзвичайного засідання Ради безпеки ООН посол США звинуватив Росію у "варварському" бомбардуванні міста Алеппо, а посол Британії оголосив, що Москва скоїла в Сирії військові злочини, допомагаючи режиму Башара Асада влаштувати "криваву бійню", інформує ZN.ua.
Війна в Сирії і криза навколо облоги стародавнього сирійського міста демонструють, наскільки нефункціональною стала ООН, а особливо її Рада безпеки.
За словами автора, ключ до здогадки про те, чому міжнародна організація стала такою неефективною криється в усвідомленні, хто сидить за столом. Наприклад, посол США Саманта Пауер була репортером у Боснії і Герцеговині в часи різанини в Сребрениці в 1995 році. Торік всі в Раді безпеки ООН погодилися, що Сребрениці відбувся геноцид, окрім Чуркіна. Тоді це розлютило Пауер.
Дивіться також: Виступ Порошенка на засіданні Генасамблеї ООН: повний текст
Автор зауважує, що Росія використовує своє право вето в Радбезі, яке вона має завдяки статусу постійного члена організації, для того, щоб захищати власні порушення міжнародного закону в Україні, захищати своїх маріонеток-диктаторів чи репутацію таких жорстоких тиранів, як Слободан Мілошевич.
Щоб вирішити всі ці конфлікти потрібен функціональний світовий порядок, а не місце для теревенів, які закінчуються російським "ні" і новим кровопролиттям,
– йдеться у статті.
Роджер Бойс пропонує ослабити силу російського вето, включивши у Раду безпеки ООН нових постійних членів, перетворивши її з "великої п'ятірки" на "велику десятку".
За цією схемою можна також запровадити нове правило, що вето дійсне лише тоді, якщо бажання його накласти висловили дві країни. Іншим виходом може стати домовленість між "великою п'ятіркою" використовувати своє право вето лише в крайньому випадку, наприклад, у питаннях війни і миру.