Чи замінить штучний інтелект "білі комірці" в Україні: що каже бізнес та яку має стратегію

Керівник напряму ШІ у Microsoft Мустафа Сулейман заявив, що компанія прагне до "справжньої самодостатності" у сфері штучного інтелекту – тобто створює власні передові моделі й поступово зменшує залежність від OpenAI. Після перегляду партнерства восени Microsoft активніше інвестує у власні фундаментальні моделі, інфраструктуру з гігантськими обчислювальними потужностями та команди розробників. Хоча корпорація зберігає частку в OpenAI й має доступ до її технологій до 2032 року, вона також диверсифікує ставки, зокрема через інвестиції в Anthropic та Mistral AI, і планує запуск власних моделей уже цього року.

Сулейман прогнозує, що протягом 12 – 18 місяців більшість завдань "білих комірців" – від юристів до маркетологів – можуть бути автоматизовані ШІ-агентами, які з часом працюватимуть дедалі автономніше. Попри конкуренцію з боку OpenAI, Anthropic і Google та занепокоєння інвесторів через рекордні капітальні витрати (Microsoft планує витратити до 140 мільярдів доларів цього фінроку), компанія робить ставку на довгострокову віддачу. Окремий фокус – медицина. Тому Microsoft просуває ідею "гуманістичної надінтелектуальності" – тобто потужних, але контрольованих людиною систем, зокрема для допомоги перевантаженим системам охорони здоров’я.

Щоб з'ясувати, як це вплине на український бізнес, 24 Канал поговорив із представниками 10 українських компаній – від ШІ та хмарного бізнесу до логістики та PR.

Чи може штучний інтелект замінити працівників за 1 – 2 роки?

Дмитро Софина, CEO R&D Center WINSTARS.AI розповів, що, на його думку, протягом 1 – 2 років ШІ суттєво автоматизує рутинну частину офісної роботи, але не замінить професії повністю. Для України це особливо актуально через дефіцит кадрів, адже ШІ стає інструментом підтримки продуктивності.

Сергій Колесниченко, операційний директор Ucloud, керівник проєктів ШІ, додає, що штучний інтелект за 1 – 2 роки не зможе автоматизувати частину офісної роботи в хмарній галузі.

На сьогодні ця загроза взагалі неактуальна у світі. Людина за своєю природою мусить приймати (й приймає) рішення в умовах нестачі вхідних даних, як наслідок прийняття правильних рішень людиною є процесом, який має певну вірогідність. Прийняття рішень ШІ – це статистичний процес, який переважно враховує ті вхідні дані, які доступні на час прийняття рішення й вже наявні алгоритми їхньої обробки, або припущення щодо можливих алгоритмів їхньої обробки. В результаті умови, в яких виконує задачі людина й ШІ, істотно відрізняються, й області, де є ефективною людина, а де є ефективним ШІ, значним чином не перетинаються,
– каже Колесниченко.

За його словами, окрім того ШІ не має розуміння навколишнього середовища й незапрограмованих механізмів отримання зворотного звʼязку з реального світу. Тому штучний інтелект дивиться на світ або очима того, хто цей світ описує, або за допомогою датчиків, які доєднані до системи людиною. Відповідно людина буде довго залишатись містком між реальним світом і даними, які обробляються за допомогою ШІ.

Віталій Опанасюк, доцент кафедри економіки Київського міжнародного університету, власник групи компаній ГРІФФІН каже, що 1 – 2 роки – це нереальний термін через технічні обмеження: брак серверів та обчислювальної потужності.

Проте зі стрімким підвищенням ефективності обробки інформації ШІ використовує все менше енергії, води й інших ресурсів. Вже давно розрахована дата технологічної сингулярності Курцвейлом – 2040 – 2045 рік. З цього моменту технології будуть створювати нові технології, зовсім незрозумілі для людей. Також футурологи прогнозують, що у 2030 – 2036 роках ШІ в прикладному сенсі стане розумнішим, тактичнішим, делікатнішим, психологічно більш комфортним для спілкування,
– пояснює Опанасюк.

Водночас є великий шанс на деградацію ШІ через спілкування із занадто широким колом людства – "не з фахівцями, а з усіма". Це, на думку Опанасюка, вже зараз приносить помилки, поширені міфи тощо.

Головне, що люди, менеджери, колектив, як і вся компанія, зростають і змінюються разом, поруч із керівниками. І ми цінуємо вірність, пишаємося змінами, зростанням. Нам, людям, хороший менеджер поруч, що виріс у компанії – це ліки, це сенс життя. Це енергія власника, керівника. ШІ не замінить ці тонкі речі. ШІ буде прикладним інструментом у тих, кому ми довіряємо,
– додає він.

Руслан Близнюк, партнер із прикладного ШІ tickets.ua зауважує, що винахід банкомата не залишив без роботи працівників банківського сектору, а Excel – бухгалтерів. І причина проста: Excel не несе відповідальності за податкову декларацію.

Руслан Близнюк

партнер з прикладного ШІ tickets.ua

Так само й ШІ – він не має суб'єктності, не підписує документи й не відповідає за результат. А бізнесу потрібен хтось, хто відповідає. Друге, що варто пам'ятати: ШІ не починає працювати сам. Перший промпт завжди належить людині. Хтось має поставити задачу, оцінити результат, вбудувати рішення в процес. Тому потенціал до автоматизації – це не потенціал до скорочення, а потенціал до створення нових ролей: тих, хто цю автоматизацію проєктує, впроваджує, контролює. Ми вже бачимо, як з'являються позиції, яких 5 років тому не існувало.

Марина Трепова, СЕО IPSM, консалтингової компанії у сфері закупівель, радить розділити поняття автоматизації та штучного інтелекту у своїй галузі – сфері закупівель.

ШІ допомагає замінити частину рутинної роботи, яку зараз виконують офісні співробітники: підготовку договорів, листування, збір інформації про постачальників. Проте я не бачу, що за 1 – 2 роки ШІ повністю замінить офісну роботу. Цей процес буде рухатися поступово,
– каже Трепова.

Для автоматизації, за її словами, потрібно більше часу та зусиль, і починати треба з оцінки бізнес-процесів. Це не всі готові робити.

Ми пропонуємо послугу автоматизації закупівель спільно з нашим технологічним партнером, але переговори йдуть довго, а коли в компанії розуміють, скільки підготовчої роботи потрібно зробити – часто відкладають це на потім. Проте, виграють, звісно, ті, хто впровадить автоматизацію першими, адже це дасть конкурентну перевагу. Для України впровадження цих технологій – не загроза, а дуже гарна можливість. На фоні дефіциту кадрів, який ми зараз маємо, ШІ та автоматизація – це саме ті інструменти, що допоможуть і кожній конкретній компанії, й економіці в цілому продовжувати зростати,
– каже Марина Трепова.

Читайте також Штучний інтелект – новий Бог? Чому тисячі людей повірили в нову релігію, поклоняються ШІ та чим це загрожує

Антон Грицаєнко, Head of AI, Research & Development у міжнародній поштово-логістичній компанії Meest China, відсилає до Мустафи Сулеймана з Microsoft – так само як він, у компанії бачать, що частину офісної роботи так званих білих комірців може автоматизувати ШІ.

Антон Грицаєнко

Head of AI, Research & Development в міжнародній поштово–логістичній компанії Meest China

Ми розглядаємо це саме як можливість, яка особливо актуальна в умовах України. Коли частина українців виїхала, а частина мобілізована для захисту країни, бізнес має продовжувати виконувати свою роль у функціонуванні держави. Обсяги роботи зростають, навантаження на працівників збільшується, і саме тому частину роботи ми маємо передавати ШІ, щоб зняти це навантаження й дозволити людям виконувати ті завдання, які поки що недоступні алгоритмам.

Ольга Гуртова, доцентка НаУКМА, менторка, спікерка і лідтренерка проєктів Дія.Бізнес, співвласниця компанії "Глобал Маркетинг Проєкт" зауважує, що говорити про масове використання ШІ в усіх типах бізнесів і впровадження навчання – зарано. Адже не всі керівники бізнесів зараз готові вкладатися в навчання штучному інтелекту й власне впроваджувати це в командах, особливо коли в колективі є старші люди, не дотичні до технологій.

До того ж, немає масового навчання використанню штучного інтелекту. Так, є безкоштовні й платні ресурси, але це теж потребує вкладень часу й інвестицій у сервіси й перебудови процесів.

Новітній центр обробки даних для ШІ Microsoft у штаті Вісконсин / Фото Microsoft

Петро Білик, керівник АІ-практики Юскутум, наголошує на тому, що українські компанії живуть у реальності, де кожен другий фахівець або мобілізований, або за кордоном, або не має потрібних навичок для зайняття посади. Тому для них автоматизація – не загроза, а рятувальне коло в сучасних умовах повномасштабної війни.

Петро Білик

керівник АІ-практики Юскутум

Парадокс у тому, що Україна опинилася у специфічній позиції: ШІ-революція тут менше "знищує" робочі місця, ніж намагається заповнити вже порожні.

Водночас ми спостерігаємо, що найбільший ефект використання ШІ пов'язаний із доменною експертизою. Тобто якщо у людини є експертиза й досвід, за допомогою правильних навичок роботи з ШІ, ця людина може бути продуктивнішою, бо зменшується час взаємодії, ітерацій й отримання результату, який хоче отримати фахівець.

Водночас для молодших спеціалістів штучний інтелект може значно підвищити стартові навички й компенсувати відсутні знання. Але у таких спеціалістів є велика спокуса занадто довіряти системам ШІ, адже вони демонструють правдоподібний результат, а у молодших спеціалістів ще немає досвіду на його верифікацію. Тому важливо приділяти великий час навчанню спеціалістів, щоб вони виросли в експертів.

Засновниця та СЕО компаній MK:translations та Localica Юлія Венцковська вважає реалістичним сценарій про 1 – 2 роки.

Ми бачимо вже зараз, як рутинні речі передають машині, й вона робить це швидко. Зрештою, перекладачі використовують CAT-tools не один рік, і це не викликає ні в кого обурення. Але завжди є "але". Ми проводили в команді експерименти, й тестували різні моделі на реальних документах і результат був... не дуже надихаючим. "Непоганий" у перекладі явище неприйнятне, тому в перекладі ми майже не використовуємо LLM та агентів,
– розповідає Юлія.

Коли йдеться про операційну діяльність, немає розкоші чекати, каже Венцковська. Адже люди виїхали, пішли до війська, ринок праці стиснувся. Тому ШІ для багатьох став рятувальним колом, а не загрозою. Закрити всі задачі без автоматизації стає майже неможливим.

Читайте також Чи замінять ШІ-агенти офісних працівників, що буде зі штучним інтелектом у 2026 році та чого чекати Україні

Олександр Скрипченко, директор ТОВ "Перша репутаційна агенція", каже, що за кілька років ШІ дійсно може замінити частину спеціалістів, але точно не тих, хто працює з сенсами.

Олександр Скрипченко

директор ТОВ "Перша репутаційна агенція"

Мої спостереження за колегами по цеху говорять, що AI, особливо GenAI, має всі шанси замінити персонал, який виконує технічні операції. Навіть ті, що вимагають від спеціаліста активувати власні спеціальні когнітивні здібності. Це райтери, інформаційні аналітики, графічні дизайнери тощо. Переорієнтація комунікаційних агентств на "машинний мозок" відбуватиметься поступово протягом 3 – 5 років. Це так звана фаза адаптації через тестування методом проб та помилок, тобто навмання.

Попри це, штучний інтелект не компенсує креаторів смислів та ментальних образів, соціальних інженерів, які проєктують впливи на свідомість та поведінкові патерни різних соціальних груп на замовлення клієнтів, та, напевно, модераторів подій, без фізичної присутності яких на публічному заході ніяк.

Скорочення працівників чи компенсація дефіциту – що обирає бізнес?

Актуальним питанням для України є те, чи розглядати ШІ як інструмент компенсації дефіциту спеціалістів (через мобілізацію, міграцію, демографічні зміни), чи навпаки – як фактор потенційного скорочення робочих місць?

На думку Дмитра Софини, у наших реаліях ШІ швидше компенсує нестачу спеціалістів, ніж спричинить масові скорочення. Алгоритмам у WINSTARS.AI передають аналітику, документообіг і підтримку клієнтів, а людям залишаються рішення, відповідальність і креатив.

Колесниченко з Ucloud каже, що компанія не розглядає ШІ як інструмент компенсації дефіциту кадрів або як фактор скорочення робочих місць. Кадрова криза, на його думку, буде тільки посилюватись і шукати магічну кнопку розв'язання кадрових проблем за рахунок ШІ немає жодного сенсу.

ШІ – це набір інструментів, що посилюють вже наявну людину, яка виконує задачу, а не заміняє її. ШІ дає можливість працювати з великими обсягами вже накопичених даних, шукати повторюваність у тих даних, а також залежності поміж вхідними й вихідними даними,
– зазначає він.

Опанасюк із ГРІФФІН каже, що вже зараз менеджери різних департаментів користуються ШІ для пошуку інформації, обробки, порівняння, напрацювання рішень тощо. Однак дефіцит – це фактор для змін та для зростання, а не для заміни дефіциту персоналу. Персонал, який зараз у дефіциті, це на 80 – 90% – лінійний, технічний персонал операційних вертикалей.

Цей дефіцит штучним інтелектом не замінити. Роботами – так. Але до цього далеко.

Близнюк із tickets.ua згоден із тим, що ШІ для українського ринку – це взагалі окрема історія. Адже у нас хронічний дефіцит кадрів і "загроза масових скорочень через ШІ" – це проблеми, що не можуть існувати водночас. На його думку, якщо бізнесу не вистачає людей – кого саме ШІ має залишити без роботи? Бізнес стоїть перед питанням як використати можливості ШІ для розвитку. І в цьому контексті штучний інтелект – вже не загроза робочим місцям, а спосіб вижити й рости за умов, коли людей фізично менше, ніж потрібно.

І головне: жоден здоровий бізнес не ставить собі за мету "скоротити людей". Мета – розвиватися. Якщо технологія дозволяє тій самій команді з десяти людей робити роботу, на яку раніше потрібно було двадцять, – це не означає, що десятьох звільнять. Це означає, що бізнес візьме нові проєкти, вийде на нові ринки, зросте. Так працювала кожна хвиля автоматизації до цього – і ця не буде винятком,
– пояснив Близнюк.

Варто також враховувати, хто саме робить найгучніші прогнози про "заміну білих комірців", каже представник tickets.ua. За його словами, зазвичай це керівники компаній, які продають ШІ-рішення. Це не означає, що вони помиляються, – але це означає, що у них є прямий комерційний інтерес у тому, щоб ринок повірив: без ШІ ви відстанете. Це варто мати на увазі, оцінюючи такі заяви.

Підводний центр обробки даних для ШІ у Китаї / Фото Shanghai Hailanyun Technology

Марина Трепова додає, що з того, що вона бачить у клієнтів, ШІ – це не тренд на скорочення робочих місць. Це тренд на заміну функцій.

Алгоритмам ми готові віддавати все те, що зараз виконується вручну: підготовку документації, листування, пошук інформації про ринок та постачальників. Штучний інтелект забирає на себе цю частину роботи, розв'язуючи проблему нестачі людей,
– розповідає Трепова.

За людьми ж залишається фокус на стратегічних питаннях. Саме такий розподіл дозволяє компенсувати дефіцит спеціалістів, оскільки ШІ вивільняє час працівників для складніших та важливих завдань.

Антон Грицаєнко з Meest China каже, що компанія впроваджує ШІ як допомогу співробітникам у виконанні рутинних завдань, а не як загрозу скорочення. Алгоритмам натомість передають постійні щоденні операції:

• відповіді на однотипні питання;
• обробку великих масивів даних;
• кейси з класифікації чи сегментації;
• аналітику і прогнозування сценаріїв;
• бази знань для швидкого пошуку відповідей.

За людиною ж завжди залишається прийняття рішення. Навіть коли ШІ виконує функцію попередньої підготовки аналітики, результат передивляється людина, яка й приймає остаточне рішення.

Антон Грицаєнко

Head of AI, Research & Development в міжнародній поштово-логістичній компанії Meest China

ШІ для нас – це "доданий інтелект" або віртуальний співробітник, що допомагає в спеціалізованій сфері. Принципово за людьми залишаються людські відносини, емпатія та побудова довіри – тут ШІ ніколи не зможе конкурувати, адже бізнес будують саме люди.

Ольга Гуртова додає, що ШІ можна частково розглядати як інструмент компенсації дефіциту спеціалістів. Однак людина має відповідати за адекватність одержаних результатів за допомогою ШІ й приймати рішення щодо якості отриманих результатів.

Що можна вже делегувати: повторювані процеси, генерацію ідей, переклад і складання базових листів, розробку воронок продажів, збір первинної інформації в інтернеті, обробку великих масивів інформації та даних, написання коду для програмістів. Також можна розбирати проблеми налаштувань сервісів і складати базові шаблони документів тощо.

Білик з Юскутум ділиться, що коли тільки у компанії починали активно впроваджувати ШІ-інструменти в роботу юридичної команди, це була цікавість. Однак сьогодні це вже необхідність.

Петро Білик

Керівник AI практики Юскутум

Ми бачимо юридичні виклики у зв'язку з персональними даними, інтелектуальною власністю, питаннями етики та регулювання під час впровадження штучного інтелекту. Тому у 2023 році створили першу в Україні юридичну практику супроводу проєктів зі штучного інтелекту. Наразі на ринку праці не вистачає кваліфікованих юристів, особливо міжнародників. Вакансії місяцями залишаються відкритими. Й саме в цій реальності ШІ перестав бути трендом, а став операційним інструментом.

За словами Білика, це принципово відрізняє нашу ситуацію від того, що описують на Заході. І зміна психологічної рамки багато що пояснює у тому, що наразі в Україні відсутнє спеціальне регулювання, а український бізнес – більш проактивний у впровадженні нових підходів, зокрема й ШІ.

Водночас Юлія Венцковська пояснює, що машині можна делегувати перший чернетковий варіант нехудожнього тексту, але принцип "людини в циклі" та "чотирьох очей" встановлено не тільки в її компанії, це – міжнародний стандарт. Тож, все, де є контекст, культурні нюанси, юридична точність і відповідальність за результат, має контролювати людина. Редактор – це не опція, це обов'язок компанії.

Скрипченко з Першої репутаційної агенції зазначає, що в умовах дефіциту кадрів на ринку праці ШІ може стати чарівною паличкою для роботодавців. Проте це не стосується рідкісних вакансій та високоінтелектуальних компетенцій рівня віртуоз. З іншого боку абсолютизація ШІ як альтернативи білим комірцям та технічним фахівцям може спричинити безробіття. Це своєю чергою може породити соціальні проблеми та контррухи профспілкового типу.

Фактично те ж саме відбулось внаслідок промислового перевороту XVIII – XIX в Європі, США та Японії, коли робочі машини та механізми замінили ручну працю. За словами Скрипченка, історія розвивається циклічно, й у контексті ШІ Україна як частина глобального ринку стоїть на порозі критичних трансформацій. Тому законодавцям у співпраці з приватним хайтеком вже зараз доцільно готувати превентивні зміни до Кодексу законів про працю. Водночас комунікаційникам час готувати громадськість до невідворотності експансії ШІ всіх суспільних сфер, зокрема, зайнятості населення.

До теми На полі бою, у школах та в Дії: як ШІ працюватиме для України у 2026 – прогнози та підсумки Мінцифри

Яку стратегію роботи з ШІ обирає бізнес?

З-поміж декількох стратегій роботи з ШІ бізнеси можуть інвестувати у перекваліфікацію команди, тестувати власні ШІ-рішення, або ж просто вичікувати.

Софина каже, що найкращий підхід – комбінований:

• перекваліфікація команд;
• впровадження ШІ-інструментів у процеси;
• розвиток власних рішень там, де є конкурентна перевага;
• баланс із соціальною відповідальністю – це прозорість та інвестиції в людей.

Сергій Колесниченко розповідає, що Ucloud займається власною розробкою й тестує рішення, які працюють в закритих ІТ-периметрах їхніх корпоративних клієнтів. Вони розробляють інструменти, які будуть використовуватись бізнесами для виконання щоденних задач в умовах достатньої кількості даних, доступних для аналізу, а також розв'язують академічні неприкладні задачі із застосування ШІ задля кращого вивчення технологій. Маючи досвід управління процесами в технологічних компаніях, він як керівник проєктів ШІ наполягає, аби практичне застосування ШІ-інструментів від Ucloud доводило свою ефективність і мало відображення в фінансових результатах їхніх клієнтів.

Опанасюк із ГРІФФІН додає, що головна стратегія – навчання. У групі компаній намагаються навчатися, навчати колективи, як підвищити ефективність за рахунок ШІ.

Марина Трепова каже, що більшість компаній в Україні, з якими вона спілкується (йдеться про великі й середні бізнеси), вже не чекають – вони або активно задумуються про впровадження ШІ та автоматизації, або вже щось роблять в Україні в цьому напрямку.

Марина Трепова

СЕО IPSM

Ми проводимо навчання закупників на тему ШІ та бачимо шалений попит в цьому напрямку. Компанії, що задумуються про свій розвиток, розуміють, що це пришвидшить їхній ріст, зменшить навантаження на працівників та забере рутину.

Щодо команди IPSM, то ми самі пройшли навчання з ШІ, використовуємо його в щоденній роботі та розробляємо AI-рішення для наших клієнтів спільно з технологічним партнером.

Наша стратегія та стратегія наших партнерів – це тестування рішень. Бізнес зараз дуже активно пробує різні інструменти. Впровадження ШІ та автоматизації – це процес, який уже запущено в Україні, й він є необхідним для підтримання високої ефективності компаній у нинішніх умовах.

Антон Грицаєнко наводить таку стратегію Meest China, яка поєднує декілька напрямків:

• Власні розробки та партнерство: частину інструментів розробляють самостійно, але через велику кількість нових напрямків застосування ШІ, у майбутньому бачать можливості підключення й зовнішніх інструментів.
• Інвестиції в навчання: активно навчають команду. Рік тому топменеджмент проходив навчання в одній із найбільших бізнес-шкіл України, а співробітники проходять спеціалізовані програми за своїми напрямками.
• Культура та адаптація: оскільки створення моделей стає масовим явищем, у компанії вважають, що кожен співробітник має володіти цим новим знаряддям праці.

Ми балансуємо між ефективністю та відповідальністю, підтримуючи культуру застосування ШІ як помічника. При цьому людські відносини (як всередині команди, так і з партнерами) завжди залишаються для нас на першому плані,
– каже представник Meest China.

Ольга Гуртова з "Глобал Маркетинг Проєкт" каже, що її стратегія – вкладатися у навчання своє й команди, ділитися успішним досвідом із колегами. Щодо балансу ефективності та відповідальності – то це може бути визначено в стратегічних документах і політиках компанії, щоби всі співробітники однаково розуміли етичність і відповідальність за використання ШІ на робочих місяцях.

До теми Бізнесу не існує без ШІ: як великі українські компанії впроваджують ШІ та чому це потрібно

Білик з Юскутум ділиться, що сьогодні власні ШІ-інструменти виконують первинний аналіз договорів, здійснюють пошук судової практики, формують структуру позовів і готують чернетки стандартних листів.

Те, на що молодший юрист раніше витрачав години чи дні, система опрацьовує за хвилини й далі вже під контролем юриста перевіряється й доопрацьовується, у разі потреби. Це наша щоденна операційна реальність,
– пояснює він.

Звісно, є виклики, про які не варто забувати, каже експерт. Наприклад, ШІ помиляється, галюцинує. У юридичному документі ціна помилки – програна справа. Тому жоден документ, створений за допомогою ШІ, не виходить без перевірки юриста. Це сповільнює процес, але зберігає якість. Для мінімізації цих ризиків всередині юридичної фірми проводять оцінку ризиків за методологією HUDERIA. І цю методологію, каже Білик, допомагають імплементовувати в компанії. Окрім того, спільно з Мінцифрою та Експертним комітетом вони випустили Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників.

Адже у використанні ШІ є чітка межа, де стратегія за справою, переговори з клієнтом, судове представництво, оцінка ризиків у нестандартних ситуаціях залишається за людьми. Не тому, що ШІ технічно неспроможний на щось подібне. А тому, що юридична відповідальність неподільна: її не можна делегувати алгоритму, підписати й забути,
– пояснює Білик.

До того ж, ШІ не замінює юридичну експертизу, цінність юриста в змозі вирішити задачу, проблему клієнта. Тому Білик каже, що юридична професія сильно трансформуватиметься, багато рутинних задач можуть бути автоматизовані, а роль юриста полягатиме в прийнятті рішень, управлінні відносинами, роботі з нестандартними ситуаціями. За його словами, насправді це ближче до того, чим хороший юрист і повинен займатись.

Юлія Венцковська з MK:trasnlations каже, що тестування інструментів та постійне навчання команди – один з їхніх пріоритетів від самого початку. Зараз же вони навчають працівників працювати разом із ШІ, але пам'ятати, що він не має працювати за них.

Скрипченко з Першої репутаційної агенції ділиться, що у компанії обрали компромісну модель – не звільняють колег, чий функціонал ШІ міг би замінити навіть на 100%.

Олександр Скрипченко

директор ТОВ "Перша репутаційна агенція"

Тобто наразі у нашій справі, зокрема у зовнішньому PR-супроводі клієнтів, він застосовується як інструмент пришвидшення роботи шляхом делегування роботам рутинних операцій. Це вивільняє час наших експертів, який я пропоную інвестувати у саморозвиток або у генерування корисних для Першої репутаційної агенції ідей. Мені здається, така стратегія водночас є й соціально відповідальною, й ефективною з погляду на збереження та розвиток команди.