Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук привітав рішення Конгресу та заявив, що санкційний тиск на Росію переходить до конкретних рішень.

Як відреагували в Україні на санкції проти Росії?

Палата представників США підтримала законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який передбачає посилення санкційного тиску на Росію та тих, хто допомагає їй фінансувати війну. Тепер документ пройшов парламентський етап розгляду в Конгресі та має бути переданий на підпис президенту США Дональду Трампу.

За словами Стефанчука ухвалення законопроєкту суттєво посилює тиск на Росію.

Щиро вдячний членам обох палат Конгресу за це важливе рішення. Для України принципово, що тиск на здатність Росії фінансувати війну переходить до конкретних рішень,
– зазначив Стефанчук.

У Палаті представників законопроєкт підтримали 262 конгресмени, проти проголосували 159. Раніше документ схвалив Сенат США.

Стефанчук окремо подякував спікеру Палати представників Майку Джонсону та сенатору Річарду Блюменталю, який разом із Ліндсі Гремом був одним з ініціаторів санкційної ініціативи.

Цей закон носить ім’я Ліндсі Грема – великого друга України. Його справа має продовження. А ціна російської агресії має ставати дедалі вищою,
– наголосив Голова Верховної Ради.

Що передбачає законопроєкт Грема?

Законопроєкт S.2567 передбачає розширення санкцій проти Росії та Ірану. Основні положення можна розділити на кілька напрямків:

  • Розширення санкційних списків

Під нові обмеження можуть потрапити російські чиновники, представники найближчого оточення Путіна, а також технологічні компанії, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом. Зокрема, йдеться про підприємства, які виробляють компоненти для військової техніки та систем радіоелектронної боротьби.

  • Обмеження для російської енергетики

Документ передбачає заборону на інвестиції в нові російські енергетичні проєкти. Це стосується, зокрема, сфер видобутку нафти й газу.

  • Ускладнення доступу до західних фінансів

Законопроєкт має обмежити можливості російських структур залучати кошти на західних фінансових ринках. Таким чином, Росії буде складніше отримувати зовнішній капітал для фінансування своєї економіки.

  • Нові обмеження проти Ірану

Законопроєкт також передбачає посилення санкцій щодо іранського енергетичного та фінансового секторів. Окремі обмеження можуть стосуватися підприємств, пов’язаних із розробкою ракетних технологій.

  • Контроль за технологіями подвійного призначення

Документ посилює обмеження на передачу Ірану технологій, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. Це має ускладнити доступ Тегерана до відповідного обладнання та технологій.

  • Тиск на структури, які підтримують терористичні організації

Окремі положення законопроєкту спрямовані на підприємства та фінансові структури, які, за визначенням американського законодавства, можуть бути пов’язані з підтримкою терористичних організацій.