Росіяни стягують додаткові війська на Курщину
У напрямку на Коренево фіксується ще один полк зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії. А біля Великого Солдатського у бій ввели підрозділи 30-го мотострілецького полку зі складу 72-ї мотострілецької дивізії.
Читайте також Правда про те, що Україні надасть дозвіл на удари вглиб Росії
Таким чином, загальна чисельність вже зосереджених та розгорнутих підрозділів ЗС Росії та інших силових відомств Росії, рівня "батальйон – окрема рота" у складі угрупування "Курськ" досягла позначки у 62 підрозділи, загальною чисельністю особового складу у 35,5 тисячі бійців.
Росіяни також проводять активні заходи з розгортання угруповання "Курськ" у двоешелонний бойовий порядок та облаштування батальйонних районів оборони. Принаймні на найбільш важливих та ключових напрямках. В першу чергу це стосується комунікацій та прилеглих до них ділянок місцевості: дорога Суджа – Курськ (Р-200), дорога Суджа – Рильськ.
Отже, можемо констатувати, що нестачу власних сил і засобів УВ "Північ" для організації та ведення інтенсивних та масштабних бойових дій на Курському операційному напрямку противник компенсує додатковим перегруповуванням на цей напрямок підрозділів та частин зі складу високомобільної частини свого війська, а саме підрозділів повітряно-десантних військ та морської піхоти.
Зараз у складі угруповання "Курськ" вже фіксуються частини та підрозділи зі складу:
- 810-ї окремої бригади морської піхоти;
- 155-ї окремої бригади морської піхоти;
- 106-ї повітряно-десантної дивізії;
- 7-ї десантно-штурмової дивізії;
- 11-ї та 83-ї окремих десантно-штурмових бригад.
Лукашенко грається у війну
Військово-політичне керівництво Білорусі продовжує гратися у війну на вимогу Кремля. У складі основної далекобійної частини сухопутних військ сформовано й вже розгорнуто ще один підрозділ – 79-й окремий реактивний артилерійський дивізіон у складі 4 – 6 бойових машин 301-мм реактивної системи залпового вогню типу В-300БМ "Полонез-М".
Тому загальна кількість дивізіонів у цій бригаді досягла позначки 4 дивізіони, з яких 2 – на 300-мм РСЗВ типу 9К58 "Смерч", а ще 2 – на 301-мм РСЗВ типу В-200БМ/В-300БМ "Полонез"/"Полонез-М".
Трохи для розуміння: РСЗВ "Полонез" початково була китайською ракетою типу А-200, А-300 зі складу комплексу GATSS, адаптована на білоруському шасі типу МЗКТ-7930 "Астролог" у вигляді МПУ В-200БМ. Літали вони приблизно на 180 – 200 кілометрів. Для армії Білорусі на той час це було цілком прийнятно.
Зауважте Забудьте про багатомільярдні інвестиції в Україну
Однак Лукашенко вирішив невдовзі стати "важливим", до чого його так ненав'язливо підштовхували китайці, а тому подумав, що цього замало. Тому політик віддав наказ модернізувати "Полонез" і збільшити "довгу руку" білоруського війська. Так з'явився "Полонез-М" В-300БМ.
Стверджується, що у цій РСЗВ, замість китайських ракет, застосовуються білоруські ракети типу В-200 та В-300, які літають вже на 300 кілометрів. Хоча кількість їх на одній МПУ залишилась незмінною – 8 одиниць.
Передбачається, що це такий собі аналог української "Вільхи" чи американських М142 або М270 з керованими далекобійними ракетами. Білоруси стверджують, що ракети ці мають комбіновану систему наведення та відхиляються від цілі не більше ніж на 30 – 50 метрів по колу.
Як воно є насправді, ніхто не знає, бо білоруси справжні результати випробування цього РСЗВ/ОТРК ретельно приховують. Публічно Мінськ стверджує, що "реальні тактико-технічні характеристики комплексу повністю відповідають заявленим".
Зараз цей ОТРК перебуває на озброєнні Білорусі у тих самих двох дивізіонах, про які я писав вище.
Ще один дивізіонний комплект (на 6 МПУ) типу В-200БМ "Полонез", ймовірно, перебуває на озброєнні армії Азербайджану. Були чутки, що саме ним свого часу азербайджанці вдарили по Степанакерту, під час останньої війни за Карабах.
І ось тепер Лукашенко притягнув цю зброю під наш кордон в район авіабази Зябровка в Гомельській області на Чернігівському напрямку. Відстань до нашого кордону – близько 20 кілометрів.
Наскільки я розумію, ця "байда" повинна нас "сильно налякати" і в разі потреби замінити російські "Іскандер-М" на цьому напрямку.
Важливо Наступні дні будуть вирішальними у Вашингтоні
Південна операційна зона
Зараз на Придніпровському операційному напрямку продовжуються інтенсивні бойові дії на островах в дельті річки Дніпро. Фіксується участь в цих боях підрозділів противника зі складу:
- 144-ї окремої мотострілецької бригади;
- 205-ї ОМСБр;
- 337-го десантно-штурмового полку 104-ї десантно-штурмової дивізії;
- 28-го мотострілецького полку 70-ї мотострілецької дивізії;
- 126-ї окремої бригади берегової оборони;
- 61-ї окремої бригади морської піхоти.
Сенс цих боїв зводиться до прагнення тотально витіснити наші підрозділи на правий берег річки та мати можливість повністю контролювати основне річище Дніпра на всій протяжності його дельти.
У зв'язку з цим сміливі припущення про підготовку однією зі сторін якогось масштабного форсування Дніпра в ту чи іншу сторону – явно недоречні. Як на мене, жодна зі сторін до цього поки що не готова.
Як російський флот ховається від ЗСУ
Судячи зі всього, командування російського Чорноморського флоту вирішило поки що обмежити використання свого корабельного складу для завдання ударів крилатими ракетами морського базування типу "Калібр" винятково підводними силами. Для здійснення можливих бойових пусків облаштували відповідний позиційний район у 15 – 20 милях від Мисхако.
Рекомендуємо Війна в Україні все більше нагадує Першу світову
Нещодавно в цьому районі фіксувався маневрувальний дизель-електричний підводний човен проєкту 636.3 "Великий Новгород". Очевидно, таке рішення продиктоване тим, що ДЕПЧ складніше та довше виявляти, ніж надводний бойовий корабель. Відповідно, імовірність завдання випереджального удару українським надводним/підводним безекіпажним швидкісним катером-брандером безпосередньо в морі набагато менша.
Очевидно, метод застосування російських ДЕПЧ для бойових пусків буде полягати в тому, щоб приховано вийти з бази, прийти в район, запустити "Калібр" і знову швиденько забігти в базу, поки не виявили та не запустили брандера на перехоплення.