Чи зупинився наступ на Сумщині

Росіяни атакували позиції ЗСУ у напрямку Кіндратівка – Яструбине, намагаючись прорватися зі сходу на захід через дорогу Єлизаветівка – Хотінь, а також у напрямку Олексіївка – Мала Корчаківка. Результату це не дало. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Чи зможе держава подивитися нам в очі, якщо ми повернемося?

Судячи з усього, підрозділи ЗСУ, що закріпилися в раніше відбитій ними Андріївці, і ті, які обороняються на захід від Кіндратівки, успішно перешкоджають подальшому просуванню російських військ на цих напрямках, маючи можливість завдавати вогневого ураження противнику на флангах його бойових порядків.

Штурмові підрозділи зі складу 83-ї та 11-ї ОДШБр росіян продовжують атакувати з рубежу Новомиколаївка – Яблунівка у напрямках Новомиколаївка – Варачине та Яблунівка – Храпівщина. Результату вони поки не мають, хоча противник протягом останнього тижня посилив цей напрямок окремими підрозділами 18-ї МСД.

Тривають запеклі бої за село Юнаківка. Тут вороже командування ввело в бій основні сили 76-ї ДШД, а саме 104-й, 234-й та 237-й ДШП. Вочевидь росіяни прийняли рішення про перегрупування своєї 106-ї повітряно-десантної дивізії з Сумського на інший напрямок, хоча частина її підрозділів продовжує брати участь у штурмових діях у напрямку хутора Садки, або це рішення стосується часткового відведення частин та підрозділів 106-ї ПДД до другого ешелону. Це може бути пов'язано з необхідністю відновлення рівня її боєздатності у зв'язку зі значними втратами, яких раніше зазнала дивізія під час наступу на Юнаківку з боку Басівки та Локні.

Зараз противник не має успіхів на цьому напрямку, хоча продовжує утримувати північну частину Юнаківки та зумів перерізати дорогу Юнаківка – Суми.

Ситуація в районі Тьоткіно (Курська область Росії), де ЗСУ фактично обійшли підрозділи 56-го десантно-штурмового полку противника з обох флангів, а також у напрямку Державний гідрологічний заказник "Олександрійський" – Миропілля, де ворог намагається прорватися з боку державного кордону в район хутора Олександрія, без суттєвих змін.

Таким чином, у зв'язку з останніми гучними заявами низки наших офіційних та "напівофіційних" чиновників про певну "зупинку російського наступу на Сумському напрямку", я змушений констатувати наявність у цій царині щонайменше двох чинників.

  • Про зупинку російського наступу можна говорити лише тоді, коли ворог перейде від нього до оборони на всьому операційному напрямку. Очевидно, що на Сумському напрямку цього поки що не відбувається. Ворог продовжує атакувати\штурмувати, причому одразу на кількох ділянках. У цьому контексті можна говорити лише про наявність/відсутність результату цих спроб. Протягом останніх 3 – 5 днів результат дійсно або мінімальний, або відсутній зовсім.

  • Причина цього також цілком зрозуміла – зниження рівня боєздатності підрозділів противника внаслідок значних втрат. Однак це явище може бути тимчасовим і триватиме до перегрупування додаткових сил і засобів на цей напрямок.

Поки що, дуже зарано сурмити про повну зупинку чи якесь блокування російського наступу на Сумському напрямку.

Погані новини з Куп'янського напрямку

Продовжує розвиватися криза на північ від Куп'янська, в районі плацдарму противника на річці Оскіл. Раніше росіянам вдалося прорватися з плацдарму у напрямках Масютівка – Кіндрашівка, а також на південному напрямку, вздовж річки Оскіл, вийшовши на рубіж Кіндрашівка – Голубівка. Ворог активно застосовував на цьому напрямку диверсійно-розвідувальні групи, які в окремих випадках виконували роль штурмових груп.

Зараз передові підрозділи зі складу цих сил противника ведуть запеклі бої з метою утримання Кіндрашівки та Голубівки, а також намагаються зайняти Радьківку, атакуючи у південно-західному напрямку.

Хоча фізично росіянам ще не вдалося вийти на дорогу Р-79 у районі між Куп'янськом та селищем Западне, слід розуміти, що вони щільно контролюють її в плані вогневого ураження. Тому маневр силами та засобами вздовж фронту південної частини плацдарму противника для ЗСУ суттєво ускладнений.

Фактично від передових позицій противника в лісовому масиві на північний схід від Радьківки до північних околиць Куп'янська – 1,1 – 1,2 кілометра, від його передових позицій в районі населеного пункту Голубівка – до 1,5 кілометра.

Очевидно, що найближчим часом росіяни намагатимуться розвинути свій успіх у тактичному плані. А саме взяти під повний контроль район Мала Шапківка – Кіндрашівка – Тищенівка – Велика Шапківка та прорватися безпосередньо на північні околиці Куп'янська. Як мінімум, противник спробує атакувати від Голубівки на Радьківку, намагаючись заволодіти останньою.

Поки що росіянам не вдалося повністю захопити Радьківку. Стан окупаційних підрозділів у районі Кіндрашівки також не сприяє їхньому подальшому просуванню у західному напрямку.

Разом з тим загальна ситуація на Куп'янському напрямку дуже ускладнилася для ЗСУ через останні успіхи противника на його плацдармі. Від позицій противника в районі Голубівки до основної комунікації, через яку здійснюється основна частина матеріально-технічного забезпечення нашого угруповання військ, яке утримує плацдарм на схід від міста, – приблизно 4,7 – 5 кілометрів.

Зауважте Росія суне на Суми 50 000 солдатів, Україна у складному становищі, – WSJ

Звичайно, ворогу складно перетягнути через Оскіл на свій плацдарм ствольну та реактивну артилерію, але організувати масоване застосування безпілотників у цьому напрямку – не складно. Я думаю, що така спроба з боку противника вже перебуває в процесі реалізації.

Очевидно, що українське командування на цьому напрямку не має ані сил, ані можливостей кардинально змінити ситуацію на свою користь. Хоча б для того, щоб відтіснити противника від північних околиць міста.

Ба більше, сам факт формування двох спеціалізованих штурмових дивізій у складі саме 6-ї ЗВА, яка оперує на північ від Куп’янська, мав би свого часу наштовхнути українське командування відповідного рівня на певні роздуми з цього приводу.

Ситуація на Лиманському напрямку

20-та ЗВА УВ "Захід" противника продовжує вперто рватися на Оскіл зі свого плацдарму на річці Чорний Жеребець, водночас намагаючись у взаємодії з лівим флангом 1-ї танкової армії згорнути оборону ЗСУ в районі Копані – Новоєгорівка – Дружелюбівка – Чернещина.

Російські підрозділи 144-ї МСД 20-ї ЗВА наполегливо атакують у напрямку Нове – Карпівка, одночасно ведучи вперті бої також за село Рідкодуб. Ще раніше вони намагалися захопити село Зелена Долина.

Після просування до східних околиць Карпівки та охоплення Зеленої Долини з півночі та півдня протягом останнього тижня значних успіхів на цих напрямках росіяни не мали. Ба більше, судячи з усього, в результаті контратакувальних дій ЗСУ в районі Рідкодуба противник, який вже закріпився в цьому населеному пункті, був змушений відступити і вести вперті бої за його повторне захоплення.

Своєю чергою, штурмові підрозділи 3-ї МСД цієї ж армії після захоплення Греківки, попри низку атак у північно-західному напрямку, не змогли просунутися вперед.

25-та ЗВА противника у своїй смузі наступу на Лиманському напрямку продовжує вирішувати проблему Торського. Підрозділи її 67-ї МСД, посилені частиною підрозділів 164-ї та 169-ї ОМСБр, вперто атакують уздовж річки Чорний Жеребець з півночі на південь, в напрямку Ямполівка – Торське, а також намагаються прорватися до нього зі сходу.

Росіяни явно намагаються вийти в тил наших підрозділів, які обороняються вздовж північного берега річки Сіверський Донець, та змусити їх відступити хоча б на рубіж Зарічне – Ямпіль.

Поки що російському командуванню 25-ї ЗВА не вдалося досягти якихось значних результатів у цьому питанні. Однак цілком може статися так, що ЗСУ будуть змушені відійти з цього району з іншої причини – в результаті просування противника по південному березі річки Сіверський Донець, в напрямку Білогорівка – Серебрянка.