Завдання росіян у Покровську
Передові частини 27-ї мотострілецької дивізії противника, мабуть, були частково перегруповані на правому фланзі 2-ї ЗВА, частково пересунуті на схід від Покровська. Це дало можливість командуванню угрупування військ "Центр" ущільнити бойові порядки цієї армії на Покровському напрямку. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.
Читайте також Армія здорової людини: чим має займатися військовий омбудсмен в Україні
Своєю чергою, підрозділи 55-ї та 74-ї окремих мотострілецьких бригад 41-ї ЗВА, що були введені у бій, зуміли прорватися на трасу Покровськ – Межова та перерізали її в районі села Котлине.
Наскільки я розумію, ворог тут діє у двоешелоному бойовому порядку. У першому ешелоні діють батальйони 74-ї ОМСБр, за ними йде 55-та ОМСБр, яка час від часу використовує попереду до 1 – 1,5 своїх батальйонів. Причому, основне завдання для цієї групи цілком очевидне – обійти Покровськ якомога глибше з південного заходу і заходу.
Ймовірно, ворог також активно використовує для постійних атак на південь та південний захід від міста підрозділи 433-го мотострілецького полку 27-ї мотострілецької дивізії. Ці сили і засоби росіян намагаються просуватися далі, в напрямку Солене – Удачне і праворуч, в напрямку Вовкове – Котлине.
Свої дії щодо оточення району оборони Збройних Сил України в Покровську з півдня та південного заходу забезпечують також підрозділи правого флангу 90-ї танкової дивізії противника. Вони намагаються прорватися далі на захід у напрямку Нововасилівка – Успенівка та атакують позиції ЗСУ на південний схід від Новоолександрівки.
Перед ворогом постає дилема
Якщо в смугах 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад противник має очевидний тактичний успіх (йому вдалося просунутися на північному напрямку та перерізати дорогу на Межову), то ситуація на південь, у зоні 90-ї танкової дивізії, видається для окупантів не так райдужно. Очевидно, що частини 90-ї танкової дивізії загрузли в боях в районі села Нововасилівка і на північ від ріки Солона. Вони мають мінімальний прогрес у наступі.
Поки що для розвитку наступу противника з охоплення району оборони ЗСУ в Покровську із заходу та південного заходу це не має критичного значення, але пов'язане з подальшим застосуванням підрозділів 30-ї ОМСБр зі складу 2-ї ЗВА росіян. Адже це ставить перед російським командуванням цілком очевидну дилему:
- або використовувати її так, як передбачалося спочатку (для нарощування зусиль на південний захід від Покровська, в смугах 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад);
- або вводити її в бій слідом за частинами 90-ї танкової дивізії, які "забуксували" в районі Нововасилівки.
Обидва варіанти цілком можливі, адже зараз об'єктивна потреба у тому, щоб ворог це зробив і там, і там – існує.
Продовжує загострюватися ситуація в районі села Воздвиженка, окупованого ворожими військами кілька днів тому. Ймовірно, це пов'язано з перегрупуванням додаткових сил противника на цей напрямок. Я думаю, цим і пояснюється поява в різних джерелах інформації зі згадкою про певну "значну кількість бронетехніки" противника в районі села Воздвиженка.
Зараз росіянам значно вдалося розширити тактичний клин в районі Воздвиженки й просунутись в бік дорожньої розв'язки на трасі Бахмут – Покровськ. Ворожі підрозділи вже перебувають приблизно за 2 кілометри від неї. У цьому сенсі також варто згадати, що ворог вже розпочав бої за село Баранівка.
Однак його атаки в напрямку Зеленого Поля та Єлизаветівки, тобто на флангових ділянках цього клину, поки що виглядають малоефективними. Тому насправді цей наступ виглядає саме як вклинення, а не як повноцінний тактичний прорив.
Сам факт появи на цій ділянці 5-ї ОМСБр росіян говорить про те, що вороже командування в загальному контексті свого наступу на Покровському напрямку надає певне значення активним діям саме на цьому напрямку. Найімовірніше, воно розглядає їх як такі, що сковують усю систему оборони Збройних Сил України на Покровському напрямку, й потенційно здатні сприяти досягненню значних тактичних результатів.
Кілька зауважень щодо ситуації на Покровському напрямку
Для проміжної оцінки загальної ситуації на Покровському напрямку також варто зробити кілька зауважень.
1. На перший погляд, командування ворожого УВ "Центр" для штурму всього району оборони ЗСУ в Покровську та на прилеглих до нього територіях розгорнуло своєрідну мішанину з частин та з'єднань двох армій – 2 та 41.
Однак це тільки на перший погляд. Є певний план, в основі якого лежить прагнення пов'язати два цілком конкретних бажання – наступати на максимально широкому фронті, щоб знайти дійсно слабке місце в обороні ЗСУ і бажання мати можливість негайно сконцентрувати свої основні зусилля проти них.
2. У таких умовах цілком очевидними стають своєрідні "ролі", намальовані командуванням УВ "Центр" противника для обох своїх армій. Друга ЗВА намагається атакувати практично скрізь і завжди, тобто діяти якомога ширше, а бригади 41-ї ЗВА використовуються як своєрідний таран у цій смузі, відповідно до результатів цих "намацувань".
3. Можливості командування УВ "Центр" щодо дій на Покровському напрямку не вичерпуються силами та засобами виключно цих двох об'єднань. Ми вже бачимо, як ворог активно залучає сюди частину сил зі складу 51-ї ЗВА та 90-ї танкової дивізії. Вони діють на допоміжних і забезпечуючих напрямках, але це дозволяє командуванню УВ "Центр" сконцентрувати сили й засоби двох інших армій саме в основних секторах і напрямках.