Про ситуацію на Покровському напрямку розповідає Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також День миру чи старт великої нестабільності: чого чекати від обожнюваного Путіним 9 травня

Основу угруповання військ противника, яке діє на Покровському напрямку, становлять війська двох загальновійськових армій – 2-ї та 41-ї, які посилені частинами та з'єднаннями зі складу 51-ї ЗВА. Протягом останніх кількох тижнів російське командування додатково перегрупувало на цей же напрямок підрозділи 201-ї військової бази, 137-ї ОМСБр та повернуло до складу першого ешелону підрозділи 55-ї ОМСБр, раніше виведені у резерв.

Кількісні показники цих сил і засобів оцінюються по-різному, а тому мають виключно орієнтовний характер.

  • особовий склад – до 75 – 76 тисяч (однак є і показники у 88 тисяч – 90 тисяч);
  • танки – до 350 – 360 одиниць (але є і показники на кшталт "не перевищує 210 – 220 одиниць");
  • бойові броньовані машини, зокрема й бронеавтомобілі та тягачі типу МТ-ЛБ – до 645 – 650 одиниць (альтернативні показники – 720 – 740 одиниць, або 330 – 335 одиниць);
  • ствольна артилерія – 646 одиниць, але є і показник у понад 800 стволів;
  • реактивна артилерія – не перевищує 200 одиниць, але є і показник у понад 260 одиниць.

У ролі далекобійної зброї в інтересах цього угруповання військ противника використовується зведена тактична група зі складу його ракетних військ і артилерії, озброєна 6 – 8 самохідними пусковими установками оперативно-тактичного ракетного комплексу. Також є інформація й про 10 СПУ, але у складі двох зведених підрозділів.

Поточна ситуація на Покровському напрямку

Протягом останнього тижня в районі на північ від населеного пункту Миколаївка передовим підрозділам ЗСУ вдалося контратакою відтіснити передові підрозділи противника на північний захід та північний схід від населеного пункту. Просування українських підрозділів становило до 1,1 – 1,2 кілометра.

У районі населеного пункту Лисівка противнику вдалося покращити свої передові позиції у напрямку Лисівка – Сухий Яр. Однак його аналогічні спроби в напрямку Даченське – Чунишане не увінчалися успіхом.

На південний захід від Покровська частини та з'єднання 2-ї ЗВА, а також низка підрозділів зі складу 41-ї ЗВА проводили активні атакувальні/штурмові дії з метою відновлення положення на напрямках Новотроїцьке – Шевченко, а також Вовче – Піщане. Ворог мав частковий успіх – йому вдалося розширити так звану сіру зону.

У районі населених пунктів Котлине, Удачне, Солоне, Успенівка підрозділи противника зі складу його 15-ї ОМСБр, 55-ї ОМСБр, 433-го МСП 27-ї МСД з перемінним успіхом вели бої за утримання промзон в районі сіл Котлине та Удачне. Вони намагалися відновити положення в напрямку Солоне – Удачне, а також Нововасилівка – Успенівка.

У результаті ворогу, ймовірно, вдалося закріпитися в цих промзонах та частково відкинути ЗСУ у напрямку Солоне. Однак росіянам не вдалося відновити контроль над селами Котлине, Успенівка та Удачне.

Російські підрозділи 90-ї ТД, посилені частинами та підрозділами 51-ї ЗВА, 201-ї ВБ та 137-ї ОМСБр, продовжують вперто атакувати у напрямках Надіївка – Котлярівка, а також Срібне – Троїцьке, намагаючись вийти на адміністративний кордон між Донецькою та Дніпропетровською областями України.

На цьому напрямку росіяни, після 2-х тижнів інтенсивних штурмів й атак, які їм досить дорого коштували, зуміли взяти під контроль село Надіївка і просунутися на північний схід від нього, а також просунутися в районі хутора Преображенка.

Однак спроба росіян прорватися до Котлярівки і в напрямку Троїцького закінчилася для них марно. Очевидно, що командування 90-ї танкової дивізії, м'яко кажучи, дещо поспішало з доповіддю про взяття Котлярівки.

Ще далі на південь росіяни продовжують свої спроби повністю взяти під контроль село Андріївка та район на північ від нього. Вони мали деяке просування у кілька сотень метрів, але, судячи з усього, вже понад місяць не можуть повністю захопити це село.

Таким чином, нинішня ситуація на Покровському напрямку характеризується двома основними факторами:

  • загальний, досить високий рівень інтенсивності бойових дій;
  • різноманіття цілей і завдань, які війська противника змушені вирішувати на цьому напрямку, як в тактичному, так і в оперативно-тактичному сенсі.

Зокрема, в районі від Лозуватської до Миколаївки противник, ймовірно, веде активну оборону. В районі від Лисівки до Успенівки – активні дії з метою відновлення положення на південь та південний захід від Покровська, яке раніше погіршилися внаслідок контратакувальних дій ЗСУ. У смузі 90-ї танкової дивізії (від Василівки до Андріївки) – знову намагається вести активний наступ з метою виходу на адміністративні кордони Дніпропетровської області та витіснення ЗСУ на рубіж Олексіївка – Троїцьке.

Перспективи розвитку ситуації

Що стосується перспектив подальших дій противника на Покровському напрямку, то очевидно, що вони навряд чи значно покращаться для нього найближчим часом. Російське командування явно стикається з низкою труднощів. Зокрема, наявністю значних проблем з рівнем боєздатності своїх підрозділів на низці ділянок.

Наприклад, росіяни "загрузли" у запеклих зустрічних боях у ключовому для себе секторі – на південний захід від Покровська. Вони змушені водночас утримувати раніше зайняті позиції між Успенівкою та Шевченком та стримувати очевидну загрозу флангам тактичної групи своїх військ, що прорвалася до Котлиного. Саме тому подальша здатність росіян просуватися тут залишається під великим знаком запитання.

Ба більше, навіть там, де вони просуваються, роблять вони це вкрай повільно і дуже криваво для себе. За понад два місяці запеклих і впертих боїв з моменту чергової своєї активізації 90 ТД противника, посилена підрозділами зі складу 41-ї ЗВА і навіть з 51-ї ЗВА, зуміла досягти тактичного вклинення в обороні ЗСУ в напрямку Новоєлизаветівка – Троїцьк глибиною лише 5,2 кілометра і шириною до 7 кілометрів.

Власне, цей "п'ятачок" вони просто всіяли тілами своїх солдатів. Тому це не ті показники, які б вказували на наявність якихось "оперативних перспектив" цього наступу.

За великим рахунком, командування УВ "Центр" на цьому етапі саме через проблеми з боєздатністю своїх передових підрозділів було змушене перейти від вирішення оперативно-тактичного завдання з "охоплення і обходу" Покровська до вирішення обмеженого тактичного завдання у смузі 90-ї ТД по "вирівнюванню фронту" на південь від Покровська, між містом і річкою Вовча.