Скасування статті про незаконне збагачення: справи яких корупціонерів закриють

Я, Тетяна Мартинюк, очолюю проект журналістських розслідувань 24 каналу "ЦРУ", і в розробці наших програм ми із журналістами в першу чергу фокусуємось на корупційних зловживаннях чиновників та на їхніх статках, якщо вони неспівставні із доходами. І часто цілком очевидним є зв’язок між державною службою – а точніше можливостями – та владою, яку вона надає, та чиновницькими мільйонами, законне походження яких вони пояснити не можуть.

Читайте також: Кернес проти Харкова: чому місто підвищило ціни на проїзд всупереч рішенню суду

Не лише журналістам, а й правоохоронним структурам публічне е-декларування відкрило очі, як насправді живуть чиновники на одну зарплату. Тоді, коли 2 роки тому усіх держслужбовців змусили звітувати про свої статки, багато хто казав про те, що це відкриє список підозрюваних у незаконному збагаченні.

Бо ж у нас на той момент вже була навіть ціла стаття у Кримінальному кодексі за номером 368-2, яка передбачає за це покарання реальним тюремним терміном, а ще – три антикорупційних органи – НАЗК, НАБУ та САП, які мали б корупціонерів при владі лускати як горішки. До речі, ота сама стаття 368-2 була внесена до Кримінального кодексу 26 квітня 2015 року. Саме тоді, коли в країні впроваджувалася антикорупційна трійка.

І це була одна з умов отримання кредитних траншів від МВФ та обіцяного на той момент безвізу. Це та сама стаття, яку напередодні наш Конституційний суд визнав неконституційною та відповідно – скасував 26 лютого. І як відомо, рішення цього високого судового органу оскарженню не підлягає. Конституційний суд взявся оцінювати конституційність цієї статті через звернення 59 народних депутатів. У цьому списку і "народофронтівці", і "опоблоківці", і радикали, і представники БПП.

Депутати наголошували – стаття, що передбачає покарання за незаконне збагачення – неконституційна. Мовляв, статки, походження яких пояснити неможливо – не означає, що вони набуті внаслідок злочину. А головний аргумент – підозрювані не повинні самі доводити свою невинуватість. Довести злочин – справа сторони обвинувачення. Крапка. Із цими аргументами судді погодились, і більшістю ухвалили рішення на користь позивачів.

Такий поворот насправді став неабияким шоком для громадськості та, у першу чергу, для самих антикорупційних органів – НАБУ та САП . Адже тепер велика частина їхньої роботи – коту під хвіст. А фігуранти їх розслідувань можуть сміливо відкорковувати шампанське. Серед них – керівник Держаудитслужби Лідія Гаврилова, очільник ДФС Мирослав Продан, екс-прокурор АТО – Костянтин Кулик та міністр транспорту Володимир Омелян.

Мирослав Продан, Лідія Гаврилова, Володимир Омелян

Цим чиновникам за тою самою суперечливо статтею вже було пред'явлено підозру, але чим будуть крити тепер у судах антикорупційні прокурори? До речі, видихнути спокійно зможуть і заступник голови СБУ Павло Демчина, незадекларовані статки якого виявили журналісти, і лідер радикалів Олег Ляшко, який свої мільйонні статки пояснював виграшами у лотерею. Загроза покарання, а це було позбавлення волі на 5-10 років, за незаконне збагачення їм вже не загрожує. Вже не треба виправдовуватися за походження незадекларованого майна, яке раніше як могли прискіпливо приховували.

Втрата статтею чинності означатиме закриття справ, в яких на ній грунтувалося обвинувачення. І хоча судді Конституційнго суду прописали, що стаття 368-2 втрачає чинність з дня ухвалення цього рішення, на перший погляд, може здатися, що відкриті до цього часу справи, а особливо ті, по яких вже висунута підозра, мають шанс бути доведеними до фіналу. Але, на жаль, це не так. Прокурорам у обвинуваченні відтепер нема чим апелювати, адже неможливо вести справу за неіснуючою статтею. Як і суд не зможе застосувати неіснуючу статтю для вироку.

І в кращому разі прокурорам вдасться де-не-де замінити її на споріднену статтю 366-1 – недостовірне декларування. Але ж це квіточки – лише штраф і жодної загрози отримати тюремний термін.

До речі, обидві статті інкримінувалися і одному з найяскравіших фігурантів наших журналістських розслідувань – ректору Київського політеху та водночас голові наглядової ради "Укроборонпрому" – Михайлу Згуровському.

Михайло Згуровський

Нагадаємо, агенти програми "ЦРУ" викрили і довели, що він має коштовну нерухомість у США, а також є засновником будівельної компанії в Чорногорії. І про це у деклалації – анічичирк.

Цією справою займалося НАБУ, кваліфікували провадження якраз за цими двома статтями. Адже зокрема Михайло Згуровський не міг зрозуміло пояснити, звідки взяв гроші на свої закордонні надбання, будучи ректором вишу та в останні роки ще й чиновником при "Укроборонпромі".

Читайте розслідування програми "ЦРУ" про Згуровського: Яку бізнес-імперію заховав скандальний ректор Згуровський за кордоном

Із НАБУ справу Згуровського передали до Нацполіції нібито через підслідність, через що закрались підозри: наскільки прискіпливо вона буде досліджена. Але тепер вже стає очевидним – зі скасуванням 368-2 статті Кримінального кодексу пану Згуровському взагалі нема що пред'явити. Це ж просто свято якесь!

Відео: розслідування програми "ЦРУ" про Згуровського

Нам обіцяють нову вдосконалену статтю, яку буде готувати парламент. Лише обіцяють. Але справи розслідуються саме зараз, і днями вони або будуть закриті, або безперпективно розваляться у судах. В таких умовах сподіватися на реальні терміни для корупцонерів не варто. На жаль, мусимо це визнати.

Читайте також: Справа скандального олігарха Гута на межі провалу: обурливі деталі

Особисто я тепер не бачу альтернативи виключно публічному оприлюдненню злочинів чиновників та незрозумілість появи у них при скромній зарплаті тих чи інших активів. Якщо слідчих обмежує Кримінальний кодекс, розслідувальна журналістика має куди більші можливості. Ви маєте знати, хто збагачується на ваших податках. Тож я закликаю вас бути пильними і не мовчати, якщо ви знаєте, як чиновники крадуть із бюджета, як за відкати купляють дорогі авто та нерухомість. Наша електронна пошта cru-24@ukr.net.