Як мовиться у заяві антикорупційної організації, скасування статті про незаконне збагачення значно послаблює зусилля країни щодо боротьби з корупцією, підриває до 65 відкритих розслідувань і безпосередньо впливає на чотири справи проти високопосадовців, які вже розглядали в суді.
Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення: що це означає та якими будуть наслідки
"Резолюція Конституційного суду здебільшого надає державним чиновникам можливість легалізувати їхні, імовірно, незаконно придбані активи, тому тепер вони не бояться кримінального переслідування. Більше того, електронні декларації активів державних чиновників, які було успішно введено в рамках антикорупційних реформ, тепер втратять свою мету через відсутність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Зрештою, положення, спрямовані проти навмисного оголошення помилкової інформації, також втратять свою мету, тому що не буде необхідності приховувати активи", – зауважив виконавчий директор "Transparency International Україна" Андрій Боровик.
В організації додають, відповідно до українського законодавства, рішення Конституційного суду є обов'язковим, остаточним і не може бути оскарженим. Суд стверджував, що стаття порушила презумпцію невинуватості та право відмовитися від дачі показань, але насправді ця стаття покладала тягар доведення невинуватості не на підозрюваного, а на сторону обвинувачення. Відтак, це положення не зобов'язувало державного службовця доводити законність придбаних активів, натомість надавало обвинуваченим можливість підтвердити законне походження їхніх активів.
У Transparency International наголошують, що "український уряд має взяти на себе відповідальність за справи, які слідчі, прокурори та судді будуть змушеними закрити через рішення суду". За словами представників організації, якщо і з’явиться новий закон про незаконне збагачення, то він не буде мати зворотної сили, оскільки всі поточні справи так і залишатимуться закритими, що дозволить корумпованим чиновникам уникнути правосуддя.
Читайте також: 30 нардепів могли стати фігурантами справ про незаконне збагачення, – Холодницький
"Якщо системні законодавчі проблеми в Україні не буде вирішено, а випадки незаконного збагачення буде залишено, багато досягнень країни щодо боротьби з корупцією будуть марними. Справи звинувачений у корупції посадовців необхідно розслідувати, а верховенство права має бути відновлено. Якщо рішення не буде знайдено, то є всі шанси, що безвізовий режим з ЄС та фінансову допомогу з боку МВФ буде заморожено, а це, зі свого боку, загрожує економічному розвитку країни", – заявила голова правління Transparency International Делія Рубіо.
Що відомо про скасування статті про незаконне збагачення. 26 лютого Конституційний суд України визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення. Таке рішення у суді пояснили тим, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. За словами генпрокурора Юрія Луценка, ця стаття не була дієвою, оскільки весь період її чинності НАБУ не притягнуло до відповідальності за незаконні статки жодної особи.
Згодом стало відомим, що у 2017 році підписали подання щодо скасування цієї статті 59 нардепів, також оприлюднили їхні імена. Крім того, на сайті КС опублікували рішення щодо скасування цієї статті. 28 лютого Верховна Рада отримала для ознайомлення поданий президентом Петром Порошенком новий законопроект щодо відповідальності за незаконне збагачення. Його було зареєстровано миттєво.
Що призвело до скасування вищезазначеної статті. Імовірно, на такий крок вплинуло розслідування журналістів програми "Наші гроші", у якому розкрили корупційну схему в "Укроборонпромі". Журналісти заявили про багаторічну схему відмивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу. До неї нібито є причетниим 22-річний син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського – партнера президента Петра Порошенка.
Що відомо про безвізовий режим між Україною та Європейським союзом? Громадяни України отримали можливість відвідувати країни Євросоюзу без віз з опівночі 11 червня 2017 року. Аби здійснити таку подорож необхідно лише мати український закордонний біометричний паспорт. Безвіз діє з 30 країнами – це усі країни ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії, а також Швейцарія, Ліхтенштейн, Ісландія та Норвегія. Українці можуть перебувати там до 90 днів упродовж кожних 180 днів. За словами президента Петра Порошенка, станом на початок січня 2019 року, безвізовим режимом скористалися два мільйони українців.