У своєму рішенні Конституційний суд підкреслив, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України.
Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення є кроком назад, – НАБУ
Тож за приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може:
- покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість;
- надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів;
- уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.
Конституційний суд України вважає, що дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов’язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини.
Так, стаття 368-2 Кодексу передбачає застосування такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк. Крім того, до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого названою статтею Кодексу, можуть бути застосовані запобіжні заходи. Наприклад – домашній арешт та тримання під вартою.
КСУ дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України,
– йдеться у рішенні суду.
У рішенні КСУ зазначає, що стаття 368-2 Кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.
У рішенні йдеться про те, що конституційні приписи щодо презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб.
Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб,
– зазначено у повідомлені.
КСУ зауважує, що положення статті 368-2 Кодексу сформульовані так, що "сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення". Хоча відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України "усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".
Хто вимагав скасувати статтю про незаконне збагачення? Скасувати статтю про незаконне збагачення вимагала велика група з 59 народних депутатів. У Конституційному суді їх представляє нардеп з "Народного фронту" глава регламентного комітету Павло Пинзеник.
Якими будуть наслідки скасування статті про незаконне збагачення? Норму про відповідальність за незаконне збагачення прийняли ще у 2015 році. Завдяки прийняттю цієї норми Євросоюз надав Україні безвізовий режим. Крім того, норма про відповідальність за незаконне збагачення була умовою підписання угоди з Міжнародним Валютним Фондом. Україна взяла на себе це зобов'язання для отримання кредитів від МВФ.
Що призвело до скасування статті? Швидше за все, розслідування журналістів програми "Наші гроші", у якому розкрили корупційну схему в "Укроборонпромі", призвели до скасування статті.
Кого сьогодні в Україні підозрюють у незаконному збагаченні?Підозри за цією статтею оголошені екс-виконувачу обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирославу Продану, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-чиновнику Генпрокуратури Дмитрові Сусу, екс-військовому прокурору сил АТО Костянтину Кулику. А ще справи про можливе незаконне збагачення відкриті щодо лідера Радикальної партії Олега Ляшка та заступника голови СБУ Павла Демчини.