Екологічно, прибутково та по-європейськи: чому українцям варто перейти на сонячну енергію

Доповнення інфраструктури сонячними електростанціями дозволяє бути більш енергонезалежними, лишатися із живленням у критичні моменти (яких під час війни вистачає), економити гроші і дбати про довкілля. ZAXID.NET розповідає, якими бувають сонячні електростанції, чому важливо їх встановлювати та де шукати можливості для цього.

Цікаво Це необхідно: чому українці платитимуть за світло на 250 гривень більше

Які бувають СЕС

Напоширеніші в Україні зараз:

• мережеві;
• гібридні сонячні електростанції.

Перші генерують електроенергію одразу в загальну мережу через інвертор, а звідти підприємство (приватне домогосподарство, лікарня, абощо) споживають її для власних потреб. Це дозволяє завдяки правильно підібраній потужності СЕС частково (до 40%) покривати потреби об'єкта в електроенергії.

Гібридні ж СЕС здатні накопичувати електроенергію, щоб її можна було використати у разі відсутності живлення в мережі. Також вони здатні накопичувати енергію про запас з різних джерел – від сонячних панелей, з мережі чи від генератора. "Мінус" гібридної СЕС – вона майже удвічі дорожча за мережеву.

Чи впливає на це погода

Тут ви можете сказати, що СЕС на Заході України є недоцільними через відмінну від південної погоди, тому нащо взагалі витрачати час на розмови про це. Але розповіді про неефективність сонячних панелей в західних регіонах є міфом, говорить Раміна Дадашева – директорка інженерно-монтажного центру "Теплоціль", що займається будівництвом СЕС по всій Україні.

Якщо порівняти Крим, найпівденнішу точку України, і Львів, то в останньому окупність СЕС для приватного домогосподарства буде довшою лише на один рік,
– пояснює Раміна Дадашева.

Окрім того, для генерації електроенергії СЕС важлива не стільки температура повітря, як наявність сонця. Нижча температура – це навіть краще, адже сонячні панелі не люблять перегріву.

Варіанти для ОСББ

"Отже, можна встановити СЕС на даху нашого ОСББ і жити без проблем!", – подумали ви. На жаль, ні. ОСББ, як неприбуткова організація, не може встановлювати сонячні електростанції, щоб продавати згенеровану електроенергію в мережу, говорить Раміна Дадашева. Також ОСББ не є надавачем послуг з електропостачання, тому не може розподіляти електроенергію між квартирами.

Тож ОСББ може використати сонячну електростанцію на своєму даху для живлення місць загального користування: освітлення під’їздів, живлення насосу для води, різних блоків, електроніки, можливо, освітлення прибудинкової території,
– пояснює керівниця ІМЦ "Теплоціль".

Але це надто дорого, аби на чергових зборах ОСББ ухвалити рішення про "скинутись на сонячну електростанцію". Тому є два варіанти:

1. Пошукати і знайти грант на встановлення СЕС для ОСББ. У Львові таких програм для містян зараз немає. Хоча у місті до 2025 року діє програма "Теплий дім", за якою, говорить керівник ресурсного центру для ОСББ при міськраді Львова Сергій Солтис, "теоретично, можна отримати 30% співфінансування від міста на сонячні панелі, але не більше 1 мільйона гривень на будинок".
2. Другий варіант – здавати свій дах в оренду, щоб СЕС там встановив підприємець, який працює поруч, але потрібних площ для панелей не має. Це приноситиме заробіток ОСББ, як і здача в оренду підвалу чи комори. А далі можна домовлятися в залежності від ситуації.

Така схема є цікавою, але, на жаль, поки досить нечасто трапляється. Дах має бути в хорошому технічному стані, об’єкт, що використовуватиме енергію СЕС, має бути розташований поруч, а площі даху має вистачити для панелей необхідної потужності. Тоді можна домовлятися, 
– говорить Раміна Дадашева.

Є ще і третій варіант – облаштування приватної СЕС для одного або кількох мешканців ОСББ за згодою всіх співвласників, додає директорка ІМЦ "Теплоціль". Але потрібно бути готовим до довгої процедури збільшення ввідної потужності від РЕМ для окремого мешканця.

Запасний варіант

Для екстрених випадків ОСББ можуть подбати про так звані гнучкі сонячні панелі, що є недорогими і які можна розгортати за потреби. Про приклад їхнього використання у 14-поверховому будинку розповів керівник ОСББ "Барвінок 47" Максим Філіпішин.

За його словами, ОСББ за допомогою міста отримало від закордонних партнерів дві портативні сонячні панелі потужністю 90 ват кожна і 2 гібридних інвертори. Під час перебоїв з електропостачанням після масових ракетних обстрілів росіянами це обладнання допомагало не лише мешканцям будинку.

Ми ще раніше замінили у під’їздах проводку і лампи на світлодіодні. Коли вимикали живлення восени і взимку, накопиченої енергії вистачало на 30 – 40 хвилин освітлення місць загального користування. Далі заводився генератор. Коридори – це шляхи евакуації з будинку, і в нас вони по 11 метрів завдовжки. Добре, що була змога їх освітлювати, коли треба спуститися в укриття,
– говорить Максим Філіпішин.

Окрім того, сонячні панелі допомагали живити світлофор поблизу – на перехресті вулиць Стрийська і Наукова, де завжди напружений трафік. Електроенергія надходила завдяки розгорнутим панелям і від генератора.

Який вигляд маютьпортативні сонячні панелі / Фото ITC.ua

На початку року Львів також отримав від міста-побратима Фрайбурга (Німеччина) 30 комплектів переносних сонячних панелей з інверторами вартістю 142 тисяч євро у межах проэкту Solar Power For smartphones in Ukraine – SP4U. Їх передали у 8 комунальних установ та в 4 ОСББ. Зараз триває другий етап проекту, в межах якого громада отримала 32 гібридні інвертори та 70 стаціонарних сонячних панелей на 117 тисяч євро. Обладнання розподілять між сімома комунальними установами.

Важливо! Мета проекту – посилення енергетичної стійкості й незалежності та популяризація альтернативних джерел енергії у Львівській громаді, говорить виконувач обов'язків начальника відділу енергоменеджменту управління економіки ЛМР Дмитро Пфістер. 

Німеччина також допомагає із сонячною енергією і Чернівцям. Там зараз триває встановлення сонячної електростанції у модульному містечку для ВПО в межах проекту, що фінансується німецьким урядом.

Сонце для життя

Якщо встановлення сонячних електростанцій в ОСББ досі є дискусійним, то облаштування ними комунальних закладів, що належать до критичної інфраструктури, є вкрай доцільним, говорить Раміна Дадашева. Ідеться про медичні заклади, підприємства водопостачання та водовідведення тощо.

"Ця практика в Україні використовується. Ми встановлювали СЕС на дахах лікарень, шкіл, санаторіїв тощо по всій Україні. Зараз у нас в роботі СЕС на даху ЛКП "Львівспецкомунтранс", що частково покриватиме потреби підприємства в електроенергії", – розповідає директорка ІМЦ "Теплоціль".

СЕС дозволяють комунальним закладам економити до 30-40% річних витрат на електроенергію. Наприклад, як розповіли ZAXID.NET у ГО "Екоклуб", за підтримки закордонних партнерів торік у жовтні встановили мережеву СЕС у лікарні Звягеля на Житомирщині. Кошти на СЕС зібрали на благодійному марафоні. Завдяки сонячній електростанції медзаклад може економити до 300 тисяч гривень на рік.

Як зазначила Раміна Дадашева, лікарні вже задумуються над гібридними СЕС – вони хоч і значно дорожчі, утім, окрім економії, дозволяють забезпечити роботу життєвонеобхідного обладнання за будь-яких умов.

Варте уваги Максимум світла за будь-яких умов: нова розробка вчених зробить сонячні панелі продуктивнішими

Гібридну СЕС у грудні минулого року встановили під час відбудови амбулаторії в селі Горенка Гостомельського району на Київщині за допомогою ГО "Екодія" та інших партнерів. Ця амбулаторія сильно постраждала під час обстрілів росіянами.

"Це приклад того, як має відбудовуватися кожна лікарня, школа, дитсадок, а в ідеалі – кожен будинок. Інвестуючи час і кошти у відновлення зруйнованого, ми маємо не повертати все? як було, а впроваджувати найсучасніші технології. Це питання не лише зменшення впливу на довкілля, а й надійності постачання та енергетичної незалежності як громад, так і країни", – прокоментував керівник відділу енергетики ГО "Екодія" Костянтин Криницький.

На Львівщині у Бродівській громаді планують встановити мережеву СЕС потужністю 100 кіловат на водоканалі, розповідає координаторка проектів ГО "Екоклуб" Олена Кондратюк. Для цього міська влада виділила з бюджету 3,6 мільйона гривень.

Перевагою для мешканців буде стабільний тариф на компослуги і безперебійне водопостачання, незалежно від блекаутів,
– кажуть в громадській організації.

Де шукати допомогу

ГО "Екоклуб" спільно з міжнародними партнерами надає фінансову і технічну підтримку громадам, що хочуть встановити сонячні електростанції на підприємствах критичної інфраструктури, у межах програми Solar Aid for Ukraine.

"Станом на 1 травня цього року ми залучили фінансування та надали технічну підтримку для десяти проектів по всій Україні: Суми, Житомир, Звягель, Броди, Рівне, Кременчук, Дубно. Загалом ми співпрацюємо із приблизно 30-ма громадами. Деякі перебувають на етапі підготовки технічної документації або на етапі пошуку фінансування", – говорить Олена Кондратюк.

ГО "Екоклуб" пропонує проекти трьох типів: співфінансування донора і громади, повне фінансування донором чи повне фінансування громадою. Олена Кондратюк зазначає, що донорам більше до душі співфінансування, адже це демонструє зацікавленість громади у проекті. Також в організації можна отримати безкоштовну технічну підтримку і консультації. Детальніше – за посиланням.

"Наша мета – незалежність громад і сприяння зеленій відбудові, переходу від викопного палива до відновлювальних джерел енергії. Щодо подібних проектів для ОСББ – це можливо. Та спочатку маємо закрити потреби критичної інфраструктури, а тоді думатимемо далі", – каже Олена Кондратюк.

Також корисними ресурсами із пошуку можливостей для впровадження енергоефективності та зеленої відбудови будуть такі:

• Державний фонд енергоефективності;
• Асоціація "Енергоефективні міста України";
• Програма U-LEAD з Європою.

Окрім того, допомогти інформаційно можуть органи місцевого самоврядування та створені при них ресурсні центри, місцеві осередки державної Агенції з відновлення та Агенції регіонального розвитку.

Мислити нестандартно

Коли говоримо про сонячну енергетику, не можна оминути увагою енергетичний кооператив "Сонячне місто" у Славутичі на Київщині. Члени кооперативу, серед яких мешканці Славутича, саме місто, підприємці, журналісти з Києва тощо, зібрали разом гроші і вклали їх у сонячні електростанції, що розташували на кількох муніципальних будівлях. Таким чином кожен учасник кооперативу отримав свій "пай" у сонячній електростанції. Проєкт запрацював у 2020 році.

Отриману електроенергію кооператив продає за "зеленим тарифом", що допомагає повернути інвестиції, отримати прибуток і, оскільки кооператив частково є муніципальним, генерувати кошти на міські проекти. А під час активних бойових дій та окупації на Київщині енергокооператив "Сонячне місто" допомагав забезпечувати електроенергією мешканців Славутича, що допомогло їм пережити найважчі часи.

Хтось каже – дорого, неефективно, марудно, незвично. А хтось – використовує шанс і втілює ідею в життя. Цивілізований світ, включно з Україною, говорить про "зелену" повоєнну відбудову. Відмова від вугілля, нафти й газу допоможе сповільнити зміну клімату, заміна викопного палива на відновлювані джерела енергії допоможе нам бути не лише сучасною технологічною країною, а й незалежною від імпортних ресурсів державою. Хай не одразу і не повністю – та все ж далі від агресивного сусіда.

Окрім того, мала розподілена генерація робить громади енергонезалежними, дає їм змогу заощаджувати кошти на розвиткові проекти і бути самодостатніми.