Небезпеку нової тоталітарної осі вже помітили в ЄС, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та Японії. Однак, Україна продовжує ігнорувати нову червону загрозу для власної безпеки, всіляко підігруючи Пекіну під час глобальної пандемії. І це – фатальна помилка ще на перманентній стадії прогресуючого конфлікту.
Зверніть увагу: Епоха коронавірусу: як країни проходить перевірку епідемією
Росія повністю віддалася Китаю ще у 2014 році, коли анексувала український Крим і здобула повну підтримку КНР як економічно, так і політично – підтвердженням цього є повна відмова підтримувати Україну з боку КНР в ООН.
Сьогодні символічним є сумісний наступ Москви та Пекіну на Україну та наше стратегічне партнерство з ЄС, США та НАТО. Зокрема, Росія стверджує, що на території України діють 11 таємний лабораторій, з натяком на те, що Київ може бути причетним до китайського коронавірусу. Цю фейкову версію вже підчепили у Пекіні, де МЗС вимагає США закрити примарні лабораторії на території України, при цьому – з повним ігноруванням уряду України, наче наша держава – об'єкт міжнародних відносин, а не суб'єкт.
З останнього: Росія передає у КНР якісь докази, що у 2014 році, коли вони "повернули" Крим (нагадаю, офіційна позиція китайських ЗМІ полягає в тому, що Росія не анексувала, а відновила права на Крим), у Сімферополі була "викрита" україно-американська таємна лабораторія, у якій знаходилися ектопаразити, внутрішні органи гризунів та інші "коронавірусні" об'єкти, які поставлялися до Європейського Союзу, – передає Global Village Space у статті індійського дипломата М.К. Бадракумара, наближеного до режиму Путіна.
Ці маразматичні заяви щодо України не матимуть жодного впливу на реальній світ, проте вони є гучним сигналом про початок злиття та поглинання китайською комуністичною парадигмою так званого "Русского мира".
В останньому повідомленні про сімейний дзвінок Путіна та Сі, опублікованому на сайті посольства КНР у РФ, йдеться наступне:
"Сі Цзіньпін зазначив, що Китай і Росія мають спільні гори і річки, серця народів двох країн пов'язані один з одним ... Сі Цзіньпін констатував, що в першому кварталі 2020 року торговельний оборот між КНР і РФ виріс на 3,4% в річному обчисленні, що особливо цінно на тлі загальної тенденції до зниження у світовій економіці ... Сі Цзіньпін висловив упевненість, що, склавши іспит епідемії COVID-19, китайсько-російська стратегічна взаємодія стане ще міцнішою, а дружба між народами двох країн буде посилюватися з кожним днем ... Він підкреслив, що політизація і очорнення на тему епідемії не сприяють міжнародному співробітництву, Китай і Росія повинні об'єднати сили для захисту глобальної безпеки в сфері громадської охорони здоров'я".
Більш відверто про китайські амбіції щодо російського державного організму говорить посол КНР у Росії, – той самий, що звинувачує Free Hong Kong Center у підготовці "українських терористів". Ось що від говорить в інтерв'ю для російської "КП":
"Минулого року двосторонній товарообіг перевищив $ 110 млрд, а завершення будівництва найбільших транскордонних інфраструктурних об'єктів (як газопровід "Сила Сибіру") додало потужний імпульс досягненню мети товарообігу в $ 200 млрд на рік".
Цікаво! Які країни успішніше перемагають коронавірус?
Далі китайський посол згадує про санкції проти Росії, натякаючи, що КНР – проти санкцій на Росію, тобто вона де-факто за анексію Криму, розгортання війни на Сході України тощо. Цитата:
"Китай завжди виступав за те, щоб у відносинах між країнами дотримувалися основні принципи міжнародного права. Будь-яка держава, велика чи мала, – всі в однаковій мірі зобов'язані протистояти подвійними стандартами або нав'язування волі іншим. Ми вважаємо, що яскравим прикладом того є односторонні заходи примусу – санкції. Незалежно від того, які проблеми або суперечності існують між Росією і Заходом, відносини можна будувати лише на основі принципів рівноправності і довіри, політичного діалогу і дипломатичних консультацій".
Тривогу б'є й російський Центр Карнегі, який нещодавно опублікував статтю про "екстремальну близькість" між Путіном та Сі:
"В останні кілька років асиметрична залежність російської економіки від китайської безперервно зростала. За шість років "повороту на Схід" частка Китаю в товарообігу Росії зросла з 10,5% ($ 88,8 млрд) на 2013 році до 16,6% ($ 110,9 млрд) на 2019 му. Російський Центробанк збільшив частку китайського юаня в золотовалютних резервах з 1% до 14,2%, що приблизно в 10 разів перевищує середній показник по центробанкам світу. Прикладу Центробанку йде і Мінфін Росії, який планує вкладати кошти Фонду національного добробуту в юані".
Фактично це означає, що Росія повністю підкорена китайському урядові. Їдемо далі.
Після падіння цін на російську нафту, КНР став головним спонсором фабрики Urals, намагаючись як нажитися, так і утримати на плаву агресора та окупанта частини України. Ось що віщає російська пропаганда:
"У I кварталі 2020 році Китай отримав рекордну кількість російської нафти Urals – 4 млн тон, про це йдеться в огляді цінового агентства Argus. У IV кварталі 2019 року експорт Urals в Китай становив 2,5 млн тон. Минулий рекорд поставок в цьому напрямку був в III кварталі 2018 року – 2,7 млн тон, Або близько 13% всього морського експорту".
При цьому, світові медіа, топ-політики та військові експерти з НАТО вже не приховують ризиків для демократії, свободи та прав людини від альянсу Росія-КНР.
Проблеми і загрози, пов'язані з Росією, більш очевидні, вони лежать для Європи безпосередньо у військовій області та в сфері інформаційної безпеки. Але Китай – загроза складніша, специфічна і довгострокова. У Китаю є амбіції впливати на стан всієї глобальної економіки і політики – і є відповідний потенціал, – йдеться в останній статті по темі від Радіо Свобода.
Однак, західний світ – не дурний, він вже розуміє, що загроза КНР уже не просто – далека перспектива. Адже синдромом Сі уже захворіли в багатьох південних країнах Європи, і зараз вірус комунізму вперше загрожує Україні після повалення радянської окупації.
Варто знати: Хаос та паніка: як дезінформація впливає на людей і що з цим робити
Китай буде намагатися всіляко використати режим Зеленського, аби просочитися у наші військові виробництва, зламати українську цифрову безпеки та нав'язати китайські товари для простого споживача. І окрім того, що такий розвиток подій дуже скоро може завдати суттєвої шкоди нашим євроатлантичним інтеграційним процесам, він є небезпечним і щодо підтримки КНР окупації Донбасу та Криму – і це далеко за межами простого голосування в ООН та блокування проукраїнських інтересів у Радбезі.
Китай надзвичайно зацікавлений у російській окупації Криму, в першу чергу – через природні ресурси, нелегальний видобуток яких уже контролюється прокитайськими російськими компаніями, у другу чергу – через проєкт "Нового шовкового шляху", який також проходить через Крим. Для того, аби нав'язувати свої інтереси в Україні щодо проєкту, КПК об'єднала зусилля з ОПЗЖ та частиною "Слуги народу" у групі "Один пояс, один шлях", яка активно підтримується Медведчуком на своїх каналах.
І якщо нинішня правляча партія готова лиш підлизувати Пекіну, ігноруючи загрозу для україно-євроатлантичної безпеки, ми маємо таку партію негайно змінити. 2019 – це не 2020.