Їхні адвокати домоглися зниження застави з 80 до 5 мільйонів гривень для кожного.

Читайте також: "Гаврилівські курчата": що насправді стоїть за успішним брендом

Тоннами мертву курятину у поля викидав комплекс "Агромарс", продукцію якого ми знаємо під брендом "Гаврилівські курчата". За це час могильник розрісся до 120 гектарів. Пестициди проникли у ґрунти, у воду в річці та криницях. Збитки від забруднення оцінюють у 253 мільйони гривень. Скільки на ліки витратили люди, не підрахує ніхто.

За цей злочин власникам "Гаврилівських курчат" світить до 12 років ув'язнення. Тобто світило б, якби не найгуманніший суд у світі –Печерський. Попри рішення першої інстанції випустити горе-підприємців під заставу, рівнозначну сумі нанесених збитків. В апеляції судді раптово зменшують її одразу у 16 разів, до 5 мільйонів гривень за кожного підозрюваного.

І судді поводилися абсолютно упереджено. Те що там підкуп був – це було видно неозброєним оком, бо один суддя навіть поводився як дитина маленька, а не як представник правосуддя. Він ставив такі безтолкові питання, наприклад, питання прокурору: "А ви нюхали повітря на Позняках?",
– розповів депутат Вишгородської районної ради Ірина Побідаш.

Помітним був на суді і політичний шлейф Євгена Сігала. Колишньому однопартійцю прийшов на допомогу депутат від партії "Батьківщина" Вадим Івченко. Який просив суд випустити Сігала на його поруки. Це той самий нардеп, який побив депутата Єгора Соболєва у кулуарах Верховної Ради. За словами Соболєва, Івченко опікується аграрним сектором в інтересах великих агрохолдингів.

Сігал
Євген Сігал

До слова, Сігали не єдині курятники в Україні, які не дбають про людей та руйнують екосистему. Не гірше у цьому напрямку працює й інший олігарх Юрій Косюк, власник бренду "Наша Ряба". Люди у Вінниці вийшли протестувати проти таких самих токсичних курячих могильників. Там кількість токсичних речовин вже перевищує 2 тисячі тонн. Тобто подекуди рівень забруднення землі, ґрунтових вод й повітря у 3,5 раза перевищують максимально допустимі норми.


Юрій Косюк

Олігархи переконують, що не мають грошей на побудову сучасних заводів з перероблювання відходів. Такі коштують до 30 мільйонів євро. Усі гроші йдуть на купівлю нових заводів у Франції, Словаччині, Угорщині. Це мільйони євровалюти. І не допомагають навіть агродотації від держави.