Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
19 листопада, 13:37
5

Путіна люто принизили в Китаї: що насправді обговорювали Трамп і Сі за його спиною

Саміт АТЕС у китайському Шеньчжені російські пропагандисти анонсували ледь не як подію планетарного масштабу. Кремлівські помийки захлиналися від пафосу, малюючи в уяві повернення до часів, коли доля планети вирішувалася кількома імперіями. Насправді ж весь цей помпезний антураж перетворився на публічне, показове і люте приниження Володимира Путіна.

Китай просто і зі смаком розмазав російського диктатора, показавши його справжнє місце на задвірках сучасної політики. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Домовленостей і конкретики для Москви – абсолютний нуль. Зате попуску для кремлівського диктатора було стільки, що навіть затяте телевізійне победобісся не здатне це прикрити.

Протокольні ляпаси: місце біля дитячого столика

Знущання над Путіним у Китаї розпочалося від самого трапа літака. Пекін зустрів очільника Кремля посадовцем зі зростом у метр дев'яносто п'ять. На його тлі кремлівський гість виглядав ще більш куцим і розгубленим. Але це був лише початок вишуканого китайського тролінгу.

На спільних протокольних зйомках Путін опинився десь у третьому ряду, за що світова преса вже встигла влучно охрестити його другою дружиною Сі Цзіньпіна. Доросла розмова велася виключно між Пекіном і Вашингтоном, тоді як господаря Кремля посадили за умовний дитячий столик. Путін навіть не вечеряв за одним столом із Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном.

Коли Сі і Трамп демонстративно підкреслювали свій статус глобальних лідерів, Путін просто намагався фізично втримати поставу в спеціальному корсеті. Проте жоден корсет не приховає факту, що ти перетворився на безправного прохача.

Сорок хвилин порожнечі від Трампа

Окрема двостороння зустріч Путіна з Трампом, яку росіяни випрошували всіма можливими каналами, тривала менше ніж сорок хвилин. Якщо відняти обов'язковий час на послідовний переклад, лідери говорили якихось п'ятнадцять–двадцять хвилин. За цей час неможливо вирішити жодного геополітичного вузла.

Трамп відбувся черговими етикетними фразами про те, що Путін – це його давній знайомий і друг, з чого нібито може вийти щось хороше. Але за цим білим шумом немає жодної конкретики. Американський лідер не пообіцяв зняття санкцій, не запропонував поступок в архітектурі безпеки та не зупинив військову підтримку.

Ба більше, Трамп цинічно й прямо заявив, що Сполучені Штати на цій війні заробляють, продаючи Європі найсучаснішу зброю за повну вартість без жодних знижок. Коли йдеться про великі гроші та американський інтерес, будь-які дивні симпатії Трампа до диктаторів миттєво відходять на задній план.

Ядерний ляпас від Сі та фіаско з "Ялтою-2"

Головного удару по кремлівських амбіціях завдав сам Сі Цзіньпін прямо на тристоронній зустрічі. Китайський лідер публічно наголосив: ядерна зброя має бути повністю заборонена і знищена, а ядерну війну неможливо виграти. Це був чіткий і недвозначний сигнал саме Москві, яка звикла шантажувати світ кнопкою та розміщувати боєголовки в Білорусі.

Пекін фактично дав зрозуміти, що не дозволить неадекватним сусідам розмахувати ядерним мечем. Для Путіна це повне фіаско, адже ядерний арсенал залишався його останнім аргументом для примусу світу до діалогу.

Намагаючись хоч якось надати ваги своїй присутності, диктатор знову поліз в історичні нетрі та згадав Другу світову війну. Мовляв, СРСР, США і Китай були переможцями, тому мають разом нести відповідальність. Російські пропагандисти мріяли зліпити з Шеньчженя нову Ялту. Проте жодної "Ялти-2" не вийшло і вийти не могло.

У 1945 році союзні армії стояли в центрі Європи і брали Берлін. Сьогодні ж армія Путіна загрузла на п'ятому році війни проти України, а сам він не має жодного авторитету. До того ж Китай у тій війні був жертвою агресії, а не бенефіціаром ялтинського поділу, тож пекінським лідерам путінські байки про спільне минуле абсолютно чужі.

Що насправді ділили Трамп і Сі

За зачиненими дверима саміту розгортався зовсім інший сценарій: США та Китай обговорювали контури майбутнього без урахування інтересів Росії. По суті, наддержави придивляються, як саме вони дерибанитимуть ослаблену путінську федерацію у разі її неминучого колапсу.

Китаю життєво необхідні ресурси та території для розселення свого півторамільярдного населення. Пекін уже зараз тримає Москву на короткому технологічному повідку – від чипів і верстатів до енергетики. Росія змушена зливати Піднебесній газ по 240 доларів, хоча до повномасштабного вторгнення продавала його до Європи по 600.

Проте навіть ця сировинна халява для Китаю тимчасова. Пекін активно переходить на зелену генерацію, контролює понад шістдесят відсотків світового ринку електрокарів, а замінити російський уран здатний поставками з Індонезії. Росія для Сі Цзіньпіна – лише тимчасовий донор, якого можна вичавити до сухої кірки.

Фон для "величі": НПЗ, що палають, та підбитий міст

Найбільш показовим став контраст між надуванням щік у Шеньчжені та реальною картинкою на землі. Поки Путін намагався випросити повагу в Азії, сили оборони України наочно доводили ціну його так званої могутності.

Чергові потужні удари остаточно перетворили Кримський міст на мертву декорацію, перебивши залізничне та автомобільне сполучення. Паралельно спалахнули чергові стратегічні нафтопереробні заводи ворога, скоротивши російську нафтопереробку майже наполовину. Путін прилетів домовлятися з позиції банкрута, у якого палає логістика, сиплеться економіка та тріщить фронт.

Світ не ділиться за спиною України та Європи. Жодні спроби диктаторів зійтися на сепаратний поділ не мають ваги без тих, хто реально веде бій і тримає оборону континенту. 

Путін повернувся з Китаю не лідером наддержави, а остаточно приниженим васалом, майбутнє якого вже розписали без його участі.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Пов'язані теми: