Дві стратегії завершення війни в Україні від США

Три рішучі кроки

В один із найбільш критичних моментів для нинішньої адміністрації Джо Байдена (після його катастрофічних червневих дебатів) я запропонував стратегію, яка дозволила б йому виграти і вибори в США, і світову війну, розв'язану імперією зла Владіміра Путіна проти вільного світу.

Читайте також Як F-16 змінять перебіг війни?

Запропонована мною стратегія зводилася до трьох рішучих кроків. За станом здоров'я Байден повинен залишити свою кандидатуру і залишити президентські повноваження. Адже дозвіл Камалі Гарріс стати президентом до виборів значно розширить те, що вона запропонує як кандидат.

У перший день президент Гарріс виконує вимогу надати Конгресу цілі своєї адміністрації щодо війни в Україні, проголошуючи запропонований Макколом – Роджерсом – Тернером "план перемоги в Україні" як офіційний двопартійний план перемоги США.

Реалізуючи цей план, президентка Гарріс позиціюватиме себе як лідерку вільного світу, яка веде екзистенціальну битву з силами абсолютного зла. У тісній координації з президентом Франції Еммануелем Макроном та іншими лідерами "коаліції охочих" вона прийматиме всі ключові рішення щодо оперативного постачання в Україну найсучаснішої західної авіатехніки та фахівців. (150 – 200 літаків).

Станом на сьогодні перший крок запропонованої стратегії був частково реалізований. Крок, який перевернув цю виборчу кампанію для демократів. Тепер це буде напружена боротьба, оскільки обидві сторони виступатимуть перед виборцями, які не визначилися.

Чимало проукраїнських республіканців зараз є серед цих невизначених виборців. Лише через кілька годин після того, як Байден відмовився від участі у виборах, Ніккі Гейлі закликала своїх послідовників підтримати Камалу Гарріс.

Виборці Гейлі зараз незадоволені. По-перше, вони почули про нібито "консультації" щодо мирної угоди для України за участю Дональда Трампа та Путіна з Віктором Орбаном як посередником. Тоді Трамп обрав своїм напарником Джей Ді Венса, скаженого українофоба.

Зауважте Що не так з намаганням Заходу управляти ескалацією війни

План Помпео

Щоб утримати прихильників України на своїй орбіті, республіканські стратеги ініціювали обговорення різних варіантів "плану Трампа", який більш-менш прихильно дивиться на Україну. Найбільшого поширення набула версія плану Помпео.

Майк Помпео обіймав посаду держсекретаря в кабінеті Трампа, а це, м'яко кажучи, вирішальна роль. Його попередник Рекс Тіллерсон так і не знайшов спільну мову з Трампом. Він публічно назвав його "ідіотом" і пішов у відставку, грюкнувши дверима.

Помпео бачив свою роль як набагато більш масштабну та конструктивну. Він був свого роду мудрим наставником, який заохочував позитивні зовнішньополітичні інстинкти новачка щодо Близького Сходу. Також він грав роль уважної няні, прибираючи після дипломатичних помилок Трампа, таких як його відносини з НАТО. Помпео також був більш дипломатичним, ніж Тіллерсон – замість того, щоб називати свого шефа де*ілом, він придумав термін "альтернативний геній".

Рекомендуємо 6 фактів про "російських лібералів", які потрібно усвідомити українцям

Майк Помпео — затятий атлантист. Він підтримує Україну і, якщо Трамп виграє ще один термін на посаді, сподівається зіграти ту саму роль мудрого опікуна в адміністрації. Його план можна коротко описати так:

• обидві сторони погоджуються на припинення вогню по всій чинній лінії зіткнення. Вони ні на що інше не погоджуються. НАТО, колективно або під керівництвом провідних держав-членів, бере на себе відповідальність за захист кожного дюйма української території на західній стороні лінії припинення вогню;
• Путін, звичайно, хотів би перевірити ці зобов'язання будь-яким способом, який вважає за потрібне, але він чудово знає, які будуть наслідки. Тим часом Захід ніколи не визнає територію, яка зараз утримується силами Москви, як юридично належну Росії.

Це надійний план. По суті, мова йде про прийняття розділеної країни до НАТО (як Західна Німеччина в 1955 році). Але цей план має дві великі вади. По-перше, це план Помпео, а не Трампа. Таємнича психологічна пристрасть останнього до кремлівського диктатора анітрохи не ослабла й неминуче принесе чимало сюрпризів.

По-друге, чому Україна повинна платити таку високу ціну, щоб гарантувати свою безпеку? Ми говоримо про те, що окупація 20% її території триватиме ще кілька років. Як я бачу, Помпео і навіть низці військових експертів бракує глибокого розуміння логічної структури цієї війни.

Вони виходять із переконання, що конфлікт зайшов у глухий кут – війна на виснаження – і що жодна зі сторін не здатна прорвати лінію фронту. Росіяни не тільки ніколи не дійдуть до Києва, вони навіть Харків не візьмуть. Так само українці ніколи не повернуться з боями до кордонів 1991 року і не звільнять всю окуповану територію. Це все правда.

Важливо Мільйони мін з КНДР у Росію: 3 нюанси, які потрібно знати про цю зброю

В України є інший шлях до перемоги

Російсько-українська війна – це не просто безвихідне протистояння на тисячокілометровій лінії зіткнення. Війна має зовсім інший центр тяжіння – Кримський півострів. Обидві сторони високо цінують політичну символіку Криму, який водночас є найбільш вразливою частиною військової машини Росії.

Україні вдалося витіснити військово-морські сили Москви з кримських портів, не маючи ні авіації, ні військово-морського флоту. А тепер, отримавши ракети великої дальності, Україна регулярно завдає ударів по аеродромах у Криму – виявляється, російські системи ППО неефективні.

Якщо небо над Україною буде всіяне 100, а ще краще 200 найсучаснішими західними літаками, країна не тільки отримає панування в повітрі, але й зробить окупацію Криму Росією неспроможною. Москві доведеться відійти з півострова або бути повністю знищеною здалеку.

Втрата Криму призведе до політичної (і потенційно фізичної) смерті Путіна та до кінця війни.

Запропонований план перемоги в Україні набагато кращий за план Помпео. Цей план республіканців представляє найкращу стратегію для Гарріс, щоб виграти вибори і, як наслідок, перемогти у світовій війні, яка, на думку деяких, є неминучою.