Проблема вимірюється масштабами всієї держави: міністерствами і відомствами з нечистими на руку чиновниками, що знизу доверху наповнюють органи влади, які тотально прогнили від схеми хабарів. Що потрібно змінювати, аби не компрометувати країну в очах іноземного й вітчизняного бізнесу, щоб від нас не тікав іноземний капітал й не дивився, мов на папуасів, розповідати можна годинами, а писати кілометрами текстів. Але потрібно починати вказувати на абсолютно проржавілі шлагбауми, які ніколи не відкриються перед і так не швидким потягом Україна.
Запитання по суті
Хто вирішує, що робити з вашими мільйонами на кордоні? Чому голова Енергетичної митниці ДФС так наполегливо прагне спричинити енергетичну кризу в Україні? Як Ігор Піковський впливає на транзитні поставки? Для чого йому новий фінансовий гарант у Податковій службі і до чого тут ексгенпрокурор Юрій Луценко? За що Ігор Піковський оштрафував Коболєва?
Широко відомий у вузьких колах
Ім’я Ігоря Олександровича Піковського гучно пролунало на всю країну у лютому 2018 року, коли голова Енергетичної митниці Державної фіскальної служби намагався оштрафувати НАК "Нафтогаз України" за ухилення від сплати податків. Митниця звинуватила особисто очільника Андрія Коболєва в тому, що він не забезпечив подання додаткової митної декларації з повним пакетом супутніх документів при оформленні імпорту газу з Росії в 2015 році, що призвело до несплати ПДВ на суму 2,3 млрд грн.
Голова Енергетичної митниці повідомив, що розмір штрафу становить 8,3 млрд грн, оскільки за ст. 485 Митного кодексу, він стягується в розмірі 300% від несплаченої суми.
Однак "номер не пройшов" – Подільський районний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення Енергетичної митниці оштрафувати голову правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва. Суд не знайшов правопорушень в діях Нафтогазу як компанії і Коболєва як посадової особи і закрив розпочату Енергомитницею справу про порушення митних правил, в рамках якого був виписаний штраф. А ЗМІ охрестили Ігоря Піковського людиною, яка відверто підігравала інтересам Москви.
Скажи мені, хто твій друг
62-річний уродженець міста Рівне Ігор Олександрович Піковський Енергетичну митницю ДФС України очолює з 2016 року.
Але кар’єру він розпочав значно раніше, тому його політичні зв'язки досить великі. У ЗМІ його потоваришували з колишніми нардепами Олександром Третьяковим і Миколою Мартиненком. Крім того, Ігор Піковський був першим заступником славнозвісно відомого екс-керівника Держмитниці Валерія Хорошковського. Останній, як повідомляє низка вітчизняних ЗМІ, повернувся до України, оскільки має дружні та тісні зв’язки із Володимиром Зеленським. Можливо, ми знову побачимо перевірену роками спільної співпраці зв’язку Піковський-Хорошковський. Тільки незрозуміло, як це допоможе новому голові Державної митної служби Максиму Нефьодову реформувати одне з найбільших відомств в країні.
До цього Ігор Піковський "піарився" завдяки зв'язкам з Михайлом Кіперманом, Геннадієм Корбаном й олігархом Ігорем Коломойським. Але не так добре відомі широкому загалу товариські зв’язки Ігоря Олександровича з лідерами так званої "лужниковської групи" російських бізнесменів. Як писав ряд поважних ЗМІ, до неї входять представник Путіна зі зв’язків з організаціями співвітчизників за кордоном Олександр Бабаков та авторитет Михайло Воєводін. В Україні цьому клану приписували готелі "Прем’єр-палац", "Ореанда" та "Русь", а також низку обленерго. А їхнім представником називали давнього соратника Юрія Луценка, колишнього помічника Віталія Кличка у Верховній Раді Кирила Куликова. Також до "лужниковської групи" входив і Макс "Бешеный" Курочкин, убитий кулею снайпера в Києві 2007 року просто на території Святошинського районного суду Києва.
Але високою посадою останніми роками Ігор Олександрович Піковський зобов’язаний багаторічним дружнім стосункам зі своїм рівненським земляком Юрієм Луценком. Саме завдяки колишньому генпрокурору нинішній голова Енергетичної митниці повернувся до великої гри після Майдану. Спочатку з подання Луценка Піковського включили до виборчого списку партії Петра Порошенка (БПП) на виборах до Верховної Ради 2014 р. А згодом він тріумфально повернувся на державну службу – у 2015 очолив Київську міську митницю ДФС. З 2016 і донині – головний енергомитник країни.
Бізнес-інтереси або конфлікт інтересів
Нині начальник Енергетичної митниці Ігор Піковський наполегливо "працює" з бізнесом. ЗМІ вже повідомляли про те, як цей орган на чолі з чиновником спричиняє кризу дизельного палива в Україні – комплекс з нафтоперевалки в порту "Южный" постав перед питанням вимушено припинити роботу. Причиною стала відмова Енергетичної митниці ДФС проводити оформлення танкерної партії 27 тисяч тонн грецького дизпалива, вивантаженого до резервуарів порту в кінці серпня. Привід – нібито перевищення припустимої частки сірки. Енергетична митниця заявила, що паливо не відповідає стандартам Євро-5, відтак не може бути допущене на митну територію України. Однак директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн повідомив, що існує щонайменше п’ять різних досліджень цієї партії в міжнародних лабораторіях, які показали що вміст сірки – в межах норми. "Ігор Піковський робить все, щоб ця партія не була розмитнена. Кажуть, образився на обурення постачальника грецького ДТ з приводу нерозторопності відомства в оформленні палива в умовах кризи", – пише Сергій Куюн. Завдяки зусиллям Енергетичної митниці премії трейдерів за контрактами на постачання дизпалива зросли вп’ятеро – з 30 до 150$ за тонну. Мабуть, такі дії повинні подолати нестачу палива в період жнив і знизити витрати аграріїв.
Тим часом "нафтоперевалки" з "легкої руки" Піковського і не лише його починають зупинятись, що неминуче призведе до того, що будуть повністю припинені відвантаження дизпалива. Зараз термінал "Южний" не може прийняти заплановані на другу половину вересня і початок жовтня два танкери по 30 тисяч тонн дизпалива. Крім того, прийом менших суден із ДП також під питанням. Тож, судячи з усього, танкери будуть направлені до інших портів. Однак не українських.
Як написав у своєму ФБ експерт Сергій Куюн: "Хороший приклад того, як один митний клерк може перекреслити всю диверсифікацію ринку і підірвати ціни для промпідприємств і споживачів".
До того ж сьогодні Ігор Піковський просуває появу нової компанії на ринку фінансових гарантій ТОВ "ПЕНТАДА ГРУПП". У цій справі зовсім нещодавно він посилався на відповідні домовленості з екс-генпрокурором Юрієм Луценком. Зацікавленість підтверджує той факт, що до ДФС України вже тричі подавались документи для початку роботи на ринку фінансових гарантій під час транзиту ТОВ "ПЕНТАДА ГРУПП".
У цій схемі присутній також Володимир Ліннік (компанія ДОН Транс Гарант). Деякі ЗМІ охрестили його контрабандистом у нафтовому бізнесі. Він також відомий вдалим налагодженням махінацій за схемою "паливного" транзиту нафтопродуктів для відомого олігарха Сергія Курченка. До слова, кримінальні справи щодо цього питання і досі "губляться" в судах.
Варто зазначити, що Володимир Ліннік разом із Михайлом Піковським – сином очільника Енергетичної митниці – заснували спільне підприємство ТОВ КФ "УкрТрансАгент" та вже розпочали працювати на кордоні з транзитними вантажами.
У чому зиск?
Чому ж Ігор Піковський так зацікавлений в отриманні статусу фінансового гаранта для нової компанії в ДФСУ? Тому що це одразу дасть можливість використовувати свій вплив та шахрайські вміння Володимира Лінніка зловживати на ринку нафтопродуктів, зокрема при імпорті й транзиті нафтопродуктів, які переміщуються через митний кордон України.
Отримання статусу фінансового гаранта для Піковського здійснюється будь-якими доступними методами. Наприклад, наданням чітких вказівок на митниці щодо незаконного втручання в діяльність існуючих на ринку фінансового гарантування та фактичного відсторонення працюючих компаній.
Хто в команді Піковського?
Існує вірогідність, що очільнику Енергомитниці допомагають в реалізації схеми появи нового фінансового гаранта співробітники ДФС України. Зокрема, начальник Київської митниці Руслан Черкаський. Ще за часів спільного керування з Піковським Київською регіональною митницею, на якій він був першим заступником та реалізатором всіх домовленостей Ігоря Олександровича щодо схем та роботи "окремо визначених компаній" на митниці. А до початку цієї співпраці в КРМ, за часів, коли Піковський був першим заступником голови державної митної служби України, Черкаський був начальником саме Енергетичної митниці та реалізовував схеми паливного транзиту Курченка-Калетніка.
Також у "команді" – Анатолій Сербайло, в.о. директора Департаменту організації митного контролю ДФС, він керує діяльністю всіх митниць України. Поновлений на посаді після НЕдоЛюстрації. Використовуючи свій вплив та посаду, фактично лобіює заведення на ринок транзитних перевезень кількох нових фінансових гарантів.
Фінансова залежність Сербайла від Піковського є досить давньою та має історичне коріння. Зокрема, ще з часів, коли за допомогою Ігоря Олександровича та компанії, яка йому належить (Публічне акціонерне товариство "ПРОМЗВ’ЯЗОК", адреса якого повністю збігається з "ПЕНТАДА ТРАНС "ТОВ "ПЕНТАДА ГРУПП": 04073, м.Київ, Оболонський район, проспект Степана Бандери, будинок 6), Сербайло домовився про закупівлю і встановлення на всіх митницях та митних терміналах пристроїв швидкого доступу до баз даних митного оформлення. Ці бокси-термінали вироблялись саме на підприємстві, яке належить Піковському.
Незважаючи на те, що Ігор Олександрович Піковський понад 10 років працює на державній службі, це жодним чином не заважає його потужній бізнес-імперії. Найкраще його зв’язки ілюструє проста схема:
Держава в державі
Українська митниця – це класична держава в державі. Під час оформлення декларації бізнес сплачує не лише мита, визначені законом, а й кеш інспекторам за кожен папірець. Про це знають всі, але поки підприємці не готові виступати публічно, адже доведеться розкривати свої імена. А наша митниця – безкарна і всесильна. Кремезний клерк у погонах здатен будь-якої миті за надуманим приводом зупинити оформлення товару.
Чи розуміє все це новий головний митник країни Максим Нефьодов, ми дізнаємось дуже скоро. Адже вже були повідомлення, що він хоче розформувати "енергетичку". Заразом було б непогано передивитись Митний Кодекс, який дозволяє не визнавати документи й правила, що функціонують в усьому цивілізованому світі.