3 
Експрацівник СБУ Іван Ступак в ефірі 24 Каналу пояснив, чи можуть нові українські перемоги змусити Росію сісти за стіл переговорів. За його словами, самих закликів діяти сміливіше недостатньо: Україні потрібні більша допомога партнерів, посилення тиску на Москву та ще більше можливостей для Сил оборони України.
Дивіться також "Звести до нуля наслідки": Путін занепокоївся атаками по Криму та дав нове доручення уряду
Путіна не зупинять самі заклики
Повідомлення про те, що адміністрація Дональда Трампа нібито підтримує кампанію для примусу Росії до переговорів, не означає, що Кремль уже готовий зупиняти війну. Головне питання – не в самій розмові між Трампом і Зеленським, а в тому, чи стоятимуть за такими словами реальна зброя, тиск і рішення, які підвищать для Москви ціну війни.
Дональд Трамп може ляпнути будь-що. Він ніби підзадорює одну зі сторін, але жодних кроків для того, щоб зупинити цю бійку, не робить,
– сказав Ступак.
Щоб кампанія примусу справді працювала, Україні потрібні конкретні можливості для Сил оборони України: більша військова допомога, продаж необхідної зброї та тиск на Росію. Без цього заклик "діяти сміливіше" залишається радше емоційною фразою, ніж інструментом, який може змінити поведінку Кремля.
Він каже: давай, вдар сильніше по Російській Федерації. Але ж у нас засобів більше не стає,
– пояснив експрацівник СБУ.
Реальним кроком могло б стати збільшення виробництва ракет для Patriot і Tomahawk у США. Таке питання вже обговорюють, зокрема з ідеєю використати потужності американського автопрому, які простоюють, і переобладнати виробничі лінії. Це могло б посилити Україну в довшій перспективі, однак поки залишається питання, коли ці рішення запрацюють на практиці.
Кремль не готовий зупиняти війну
Поки Україна потребує рішень, які реально посилять її на полі бою, Росія не показує бажання зупинятися. Заяви Сергія Лаврова лише підтверджують, що Кремль і далі говорить про війну мовою власних умов, а не пошуку миру. Москва водночас звинувачує США в тому, що вони нібито перестали бути стримуючим фактором і перейшли на бік України.
Останні заяви Лаврова свідчать про те, що вони хочуть воювати. Про перемовини не йдеться,
– зазначив Ступак.
Змусити Путіна сісти за стіл переговорів теоретично могли б лідери, які мають на нього персональний вплив, зокрема Сі Цзіньпін або Нарендра Моді. Але поки ні Україна, ні західні партнери не переконали їх використати цей авторитет так, щоб зупинити російського диктатора.
Їх поки що не переконали використати свої можливості персонального впливу на Путіна. І це, навпаки, надихає Путіна на подальшу війну,
– пояснив експрацівник СБУ.
На рішення Кремля впливає і те, яку картину війни Путіну щодня показує російське військове керівництво. Начальник генштабу Росії Валерій Герасимов, за словами Ступака, двічі на день доповідає йому про нібито просування, успіхи та втрати України. Путін у це вірить, тому в короткостроковій перспективі немає ознак, що Москва готова до реальних мирних переговорів.
Ступак пояснив, чи готова Росія до переговорів: дивіться відео
Росіяни втомлюються, але Кремль цього не чує
Росія вже платить високу ціну за війну, яка триває понад чотири роки. У самій країні дедалі важче приховувати економічні й суспільні наслідки, однак Кремль продовжує жити у власній картині реальності. Путіну регулярно доповідають про підтримку, ситуацію на фронті й нібито успіхи російської армії, тому сигнали виснаження не стають для нього причиною зупинятися.
Російська Федерація летить у канаву, про це кричать з кожної праски навіть у самій Росії. Але чи слухають ці праски в Кремлі? Швидше за все, ні,
– сказав Ступак.
Небезпечним симптомом він назвав і дописи в окремих російських пабліках, де вже з'являються звернення до влади із закликами використати "будь-яку зброю", щоб завершити війну. За його словами, йдеться про натяки на тактичну ядерну зброю, які показують не силу Росії, а відчай частини суспільства.
Я бачу втому Російської Федерації від війни, але не бачу жодних інструментів для того, щоб вона завершила її в короткостроковій перспективі,
– зазначив експрацівник СБУ.
Тож найближчим часом Україні не варто розраховувати, що Путін сам захоче миру. Його можна буде підштовхнути до переговорів лише тоді, коли продовження війни стане для Росії гіршим варіантом, ніж її завершення. Для цього Україні потрібні сильніші можливості на фронті, підтримка партнерів і постійна допомога Силам оборони України.