По кому вдарить урізання субсидій? Що за цим криється? Як її відстояти? До чого призведуть чергові зміни?
У ситуації розбиралися експерти на прес-конференції в "Голос.ua".
Читайте також: Субсидії-2018: зміни в нарахуванні
Чому вдалися до скорочення?
Урізання субсидії – спроба уряду вийти з глибокої ями, у яку той сам країну і завів, вважає екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.
Це вимушений крок, бо реформатори зрозуміли, що яму далі копати не можна. А окреслена сума з держбюджету на субсидії – 71 млрд грн – непідйомна. Вона береться з податків, а їхніх платників стає все менше. Тому й прийняли постанову, яка ускладнює умови отримання субсидій і відмовляє деяким категоріям громадян у соціальній допомозі,
– каже Кучеренко.
Читайте також: Скільки українців можуть втратити субсидію: пояснення Мінсоцполітики
Урізання субсидії напряму пов'язане з прогнозованим підвищенням цін на газ, повідомляє експерт з соціальних питань Андрій Павловський. Так, з 1 червня ціна може зрости на 65% і становити 11 грн за кубічний метр (щоправда, наразі такого рішення уряд не прийняв, – "24").
За його словами, субсидія по суті є неефективною, бо зовсім не сприяє енергозбереженню, а навпаки – настроям соціального утриманства. Утім, у цій державній милості є гостра потреба.
Суттєве підвищення цін на газ і на опалення фактично "загнало" 6,5 млн родин на субсидію. У разі нового підвищення заявок на субсидії буде ще більше. Тому Гройсман з Ревою не придумали нічого кращого, як прийняти постанову, що ускладнює умови отримання субсидій,
– каже експерт.
У кого відберуть субсидію?
Відтепер при призначенні субсидії враховуватимуть матеріальне становище родини. Якщо у власності сім’ї є автомобіль, якому менше п’яти років, субсидію не призначатимуть.
Допомогу від держави також скасують, якщо площа квартири власника перевищує 120 кв. м, а будинку – 200 кв. м.
Це несправедливе обмеження прав людини за майновим цензом. Адже разом з тим не вказується місце проживання. Одна річ – мати помешкання в Хацапетівці чи в депресивному районі, інша – на Печерську,
– каже експерт з соціальних питань Андрій Павловський.
Експерт прогнозує, що відчутний удар нанесуть по родинах, у складі яких є особи, які досягли 18 років і за даними пенсійного фонду не отримують доходи. У цю категорію потрапляють заробітчани та безробітні, адже людям працездатного віку, які претендують на субсидію, але не реєструються як безробітні, оскільки працюють без оформлення в Україні чи за кордоном, органи соціального захисту автоматично рахуватимуть дохід у розмірі трьох прожиткових мінімумів – 5286 гривень.
Читайте також: Що це було. Багатомільярдна оборудка із субсидіями на газ: кому це вигідно
Є ще велика категорія громадян, яка може потрапити під обмеження, продовжує експерт. Це родини, які здійснили одноразову покупку на суму 50 тис. грн, оплативши товар або послугу. Щоправда, тут також є широке коло винятків – наприклад, витрати на лікування не враховуватимуться (звісно, якщо це не пластична операція "для краси").
Як її відстояти?
Утім, є легальні способи заблокувати рішення уряду. Так, з березня цього року кожен громадянин може звертатися у Конституційний суд з конституційною скаргою, наголошує експерт з "Фонду соціальної безпеки" Юрій Гаврилечко. Адже 22 стаття Конституції чітко говорить, що при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ця постанова порушує статтю. Будь-який громадянин України може і має йти в суд зі скаргою на Кабмін. Будь-які адміністративні утиски чинної влади можна спокійно, щоправда тяжко та довго, гасити адміністративними методами,
– каже експерт.
До чого призведуть зміни?
Вжиті урядом заходи дозволять скоротити обсяг коштів, що йдуть на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, прогнозує експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.
Читайте також: Кому потрібно подати документи на переоформлення субсидії: перелік
Однак, повідомляє, що кардинальних змін у підході уряду до питань субсидій не відбулося. Вони рефлекторні і остаточно ситуацію не змінять.
"Ефект буде тимчасовим до підвищення тарифів. А їх таки підніматимуть, бо ідеологія нарахування залишається затратною", – додає експерт.