Судова реформа: зрозуміло про те, що очікувати українцям

Головна мета змін до Конституції – їх деполітизація, усунення від впливу на призначення та звільнення судів Верховної Ради і президента, незалежність судової влади. Дійсно, нові зміни передбачають зменшення впливу на судову гілку влади з боку президента, однак більшість з цих змін вступає в силу більше, ніж через рік.

Хто голосував

Також насторожує той факт, що за зміни до Конституції голосувала, зокрема, фракція Опоблоку, а також депутати з груп "Відродження" і "Воля народу", до складу яких входить чимало колишніх регіоналів.

Читайте також: Хто і як голосував за зміни до Конституції: поіменний список

У той же час фракція "Об’єднання "Самопоміч" не голосувало.

Ні, не голосуємо. Таке рішення фракції. Це було дуже складне рішення. Не можна приймати закон, в якому більше 50 сторінок тексту – приймати в першому і другому читанні в один день. Відповідно неможливо голосувати за зміни до Конституції, коли ви голосуєте за законопроект за півтори години,
– зазначив представник фракції Ярослав Маркевич:

Не голосували радикали Олега Ляшка. Надія Савченко також не підтримала законопроект, пояснивши, що не можна ухвалювати зміни до Конституції під час ще не завершеної війни на Донбасі.

Надія Савченко вважає, що під час війни змінювати Конституцію недоцільно

Не проголосувала і лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко.

Юлія Тимошенко, вочевидь, знову задумала хитрий план

Між тим до парламенту прийшов Президент Петро Порошенко, вочевидь, щоб особисто проконтролювати хід голосування. Під час виступу він зазначив, що змінами "ми повертаємо українцям право на правду".

Що має змінитися

Отже, що ухвалили депутати, і чи стануть українські суди нарешті справедливими та перестануть бути інструментом тиску в руках політиків і влади?

1. Питання призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої Ради правосуддя, яка створена замість Вищої ради юстиції. Зміни до Конституції забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя. Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя. Тобто Петро Порошенко ще два роки матиме вплив на судів.

Крім того, Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції. Отже, ВРЮ, до діяльності якої було найбільше претензій, ще три роки функціонуватиме. Також не зовсім зрозуміло, як прохатиме відбір до Вищої Ради правосуддя, і чи там знову не опиняться судді з ВРЮ.

1. Зміни передбачають створення нового Верховного суду.

У президента забирається право утворювати суди. Та й ця стаття набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, – не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує президент на підставі та у порядку, що визначені законом.

У цьому положенні закладена зміна уповільненої дії. Адже новий адміністративно-територіальний устрій – це питання щодо особливого статусу Донецької і Луганської областей, що може призвести до втрати Україною суверенітету.

1. Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту. Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності. Закон обмежує суддівський імунітет.

Ці положення також повністю не вирішують питання незалежності судів. Так чи інакше суддю буде важко притягнути до відповідальності.

1. Проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.
2. Зміни до Конституції гарантують кожному право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Але в тому випадку, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

На перший погляд, в українців розширилися можливості оскарження рішень судів. До цього до КС вони не мали права звертатися. Та треба не забувати, що КС – орган, який призначається президентом, Верховною Радою і з’їздом суддів України. Тому шанси на успіх для звичайного українця мінімальні.

Крім того, передбачається для запобігання корупції підвищити в рази зарплату судів.

З 1 січня 2017 року оклад судді місцевого суду складе 15 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 25 мінімальних зарплат.
З 1 січня 2018 року пропонується встановити оклад судді місцевого суду в 20 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 30 мінімальних зарплат.
З 1 січня 2019 року оклад судді місцевого суду складе 25 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 40 мінімальних зарплат.
З 1 січня 2020 року оклад судді місцевого суду пропонується встановити на рівні 30 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 50 мінімальних зарплат.
Згідно з чинним законодавством, оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду – 11, судді вищого спеціалізованого суду – 12, Верховного Суду ‒ 13.

Загалом, зміни до Конституції в частині правосуддя більше схожі на популізм. Тим більше, що вступають в силу нескоро. Крім того, за цей час влада продовжить використовувати суди проти своїх опонентів. Тому українці з великою імовірністю ще довго не побачать справедливих судів.