У своїй війні проти України та протистоянні з цивілізованим світом Росія широко використовує радянський спадок холодної війни. Це не лише озброєння, як-от танки, бойові літаки, ППО, а й космічні технології. Зокрема, будемо розповідати про радянську супутникову навігаційну систему ГЛОНАСС, запущену ще на початку 1980-х.

ГЛОНАСС (Глобальна навігаційна супутникова система) допомагає Росії координувати ракетні атаки та залишатися незалежною від GPS, коли сама ж країна-агресорка намагається збити сигнали західних літаків. Але стара система часів СРСР вже ледве тримається на плаву.

Що не так із ГЛОНАСС та як Росія використовує її у війні – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Теж цікаво Росія глушить сигнал GPS над країнами Балтії: для чого це Кремлю і як загрожує цивільній авіації

Коли з'явилася система ГЛОНАСС

Радянський Союз почав працювати над власною супутниковою навігаційною системою ще в 1976 році, а запустив її в 1982-му році одночасно зі системою попередження про ракетний напад.

Після розпаду СРСР система перейшла до Росії, а її оператором став Роскосмос. ГЛОНАСС має 26 супутників, з яких використовуються 24 – це необхідний мінімум для роботи системи.

СРСР розвивав власну супутникову систему дуже повільно. У жовтні 1982 року на орбіту вивели перший супутник "Ураган" та два масогабаритні макети. У наступні шість запусків на орбіту виводили по два штатних супутники та один макет, оскільки радянська промисловість не встигала збирати електронну начинку супутників.

Систему офіційно запустили в експлуатацію у квітні 1991 року разом із 12 супутниками. У той самий час американська система GPS уже мала 24 супутники. Такої кількості ГЛОНАСС досягла лише в 1997 році. До 2001 року, через відсутність фінансування, кількість робочих супутників скоротилася до шести.

У наступні роки Росія почала швидко розвивати систему, запускаючи нові супутники "Глонасс". Систему відкрили для цивільного використання, оснастивши її супутниковими датчиками автобусами у Сочі. Запуск сервісу анонсували у 2009 році.


Макет супутника "Глонасс-К" на виставці "Армія-2023" / Фото Vsatinet / Wikimedia

У листопаді 2009-го року до ГЛОНАСС долучилася й Україна – було оголошено, що Український науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань у Харкові створить спільне підприємство разом із російським НДІ космічного приладобудування у Москві.

У проєкті мали використовуватися українські станції коригування для уточнення координат систем ГЛОНАСС.

Як зазначає Bloomberg, власна супутникова навігаційна система забезпечує Кремлю захист від спроб США позбавити російських військових доступу до GPS для ракет. Хоча Росія займалася модернізацією своїх супутників протягом багатьох років, ГЛОНАСС не така точна, як GPS. І це має вплив на військові зусилля агресора, стверджує американське видання.

До теми Росіяни активно застосовують 2 типи авіабомб: наскільки вони руйнівні

Росіяни вдаються до використання потужної 1500-кілограмової авіабомби для компенсації неточності сигналів ГЛОНАСС, наводить Bloomberg слова Брюса Макклінтока, старшого наукового співробітника з питань політики в RAND Corp.

Одна з причин, чому росіянам потрібна настільки велика бомба, – це їхня нездатність створити точні боєприпаси. Недоліки ГЛОНАСС призвели до неточності їхнього передового озброєння,
— пояснює Макклінток.

Усі російські системи використовують чипи супутникової навігації, які поєднують сигнали ГЛОНАСС і сигнали GPS, – заявив Bloomberg Павло Лузін, старший науковий співробітник Jamestown Foundation і дослідник космічної політики.

"Звичайно, є комерційні та споживчі GPS-чипи, але не військові, і цього достатньо, щоб атакувати великі стаціонарні цілі, такі як житлові будинки, лікарні, електростанції, торгові центри та порти", – пояснив Лузін.

За словами Крейга Робертса, старшого викладача Школи цивільної та екологічної інженерії в Університеті Нового Південного Уельсу в Сіднеї, супутники ГЛОНАСС, розташовані на висоті приблизно 19 000 км над Землею, не такі якісні, як GPS, китайські Beidou та Galileo Європейського Союзу.

Російська система має гіршу якість як контрольних станцій на землі, так і атомних годинників у космосі, що робить їх вимірювання менш точними. Всі знають, що ГЛОНАСС – найгірша,
– резюмує Робертс.

Станом на квітень 2024 року, з угруповання ГЛОНАСС сім супутників відпрацювали по два ресурси (14 років) та частково функціональні, тобто можуть надавати сигнали не у всіх діапазонах. Ще сім супутників – підійшли до терміну одного ресурсу, тобто семи років,
– розповів 24 Каналу експерт з космічних питань, ексрадник голови Держкосмосу Андрій Колесник.

Життєздатність російських супутників забезпечена західною космічною мікроелектронікою, що на момент збирання нині активних космічних апаратів була доступна та/або акумульована в запасах. Росія досі має амбітні плани щодо оновлення та розвитку ГЛОНАСС завдяки можливості дістатися "сірої" космічної мікроелектроніки, постачання якої вдалося налагодити, зауважує експерт.


Запуск супутника "Глонасс-М" з космодрому "Плесецьк" / Фото Andrey Morgunov / Wikimedia

Тренд до багатошаровості глобальних навігаційних супутникових систем є світовим. І добре, що в Росії на офіційному рівні ще не розглядають для цього низькі орбіти на відміну від інших країн, які мають власні супутникові системи та не топчуться на місці,
– каже Андрій Колесник.

"Звичний американський GPS стрімко набирає обертів у напрямку підвищеної стійкості – у 60 разів – щодо глушіння чи спотворення сигналів для використання у військових цілей, але для цивільних справ такий перехід ще затримуватиметься. Водночас "багатошаровість" системи на всіх типах орбіт – низьких, середніх та геосинхронних – розвиватиметься паралельно", – пояснює фахівець.

У Росії ж розвиток спроможностей ГЛОНАСС, попри видимість опікування Роскосмосом, також вже давно підпав під вплив військових, додає Колесник. Всі останні та майбутні пуски космічних апаратів цього супутникового угрупування мають один шлях до космосу – через військовий космодром "Плесецьк".

До теми Росія могла заглушити GPS-сигнал на літаку міністра оборони Британії, – ЗМІ

Навіть розташування однієї з трьох наземних вимірювальних станцій китайської системи Beidou вибрано невипадково. Це Обнінськ у Калузькій області Росії, близький до українського кордону (близько 500 кілометрів). Такі станції на паритетній основі розташували на території Росії під егідою Роскосмосу в межах домовленостей між двома країнами у 2022 році вже під час активної фази війни.

Андрій Колесник припускає, що локацію в Обнінську вибрали саме для російських військових, яким потрібне стійке забезпечення навігаційних послуг від космічних систем для реалізації агресивних планів.

Отже, якщо Росія матиме системні проблеми або тимчасові провали з напрямком космічних навігаційних систем, Китай підставить плече й у цьому, резюмує експерт.