Війна змусила десятки тисяч українських дітей забути про безтурботне дитинство та різко подорослішати. Сумні історії про випробування, які випали на зовсім юне покоління українців, зібрав 24 канал.

До теми День захисту дітей: як бачать ілюстратори дитинство в час війни – щемливі картинки

Чому я? – 5-річна Марина втратила ногу через російський снаряд

5-річна Марина з Херсонської області за 2 тижні війни навчилася по звуках вибухів встановлювати, з якої зброї стріляють російські військові. У березні дівчинка вже не грала у футбол та не каталася на самокаті, як любила це робити раніше. Натомість дитина сиділа у будинку без світла, води і газу в оточенні російських окупантів.

2 травня під час мінометного обстрілу російський снаряд залетів через дах у кімнату, в якій ховалася вся родина. Найбільше постраждали Марина та її мама – дівчинці майже відірвало ногу, а жінка зазнала осколкових поранень кінцівок. З-під завалів онуку витяг дідусь. Далі постраждалих під обстрілами повезли у лікарню за 40 кілометрів. Дорогою дівчинка часто втрачала свідомість.

Першу допомогу дитині надали українські військові – зробили знеболювальний укол та пов'язали турнікет. Вони викликали броньований реанімобіль, який відвіз Марину у лікарню. Матір дівчинки госпіталізували в інший медзаклад, тож дитина залишилася з тіткою.

Медикам довелося ампутувати ногу Марини вище коліна. Коли вона вперше прийшла до тями, то запитала в тітки: "А ти знаєш, що у мене більше немає ніжки?". Жінка розповіла, що племінниця багато плакала та питала: "Чому я? Чому в наш дім залетів снаряд? Чому мені відірвало ногу?".

До війни Марина мріяла взяти участь у перегонах. Однак через російських окупантів, мрії дитини змінилися.

Попри весь пережитий жах та біль, дівчина весело усміхається на фото / Фото НДСЛ Охматдит

Українські діти самі перетинали кордон

На початку березня словацьких прикордонників вразила історія 11-річного українця. Хлопчик сам перетнув майже всю Україну та зумів добратися із Запоріжжя до кордону зі Словаччиною. Його батьки були змушені залишитися в рідному місті. Усе, що було в дитини, це рюкзак, документи та номер телефону, написаний на руці.

Волонтери на кордоні дивувалися хоробрістю маленького українця. Вони нагодували його та зігріли. Батьки хлопчика залишили у його паспорті записку і згодом по маленького біженця прийшли рідні.

11-річний українець самостійно перетнув майже всю Україну, щоб виїхати за кордон / Фото МВС Словаччини

Вже через кілька днів з'явилася ще одна історія про те, як російські окупанти змусили маленьких українців швидко подорослішати та самостійно відправитися у велику дорогу. 5-річного Івана передавали з рук у руки дорогою з Києва до Польщі. Зв'язок з батьком хлопчика втратили, тож дитину вирішили відправити до кордону, там по нього мала прилетіти мама.

5-річного хлопчика вдалося врятувати завдяки звичайним небайдужим українцям, які так сильно об'єдналися під час війни.


5-річний Іван добрався з Києва до кордону з Польщею завдяки небайдужим людям / Фото Ольги Руднєвої

Окупанти обстріляли човен з 4-річним Сашком

4-річного Сашка з Київщини шукала вся Україна, а про його пошуки писали навіть співак Олександр Пономарьов та ведуча Катерина Осадча. Коли російська армія вдерлася на Київщину, хлопчик був у бабусі у Вишгородському районі. Окупанти бомбили їхнє село й повністю його заблокували. 10 березня місцеві мешканці вирішили евакуювати жінок та дітей човнами у напрямку села Рожви.

Під час евакуації човен Сашка обстріляли росіяни, транспорт перекинувся. Бабусю знайшли мертвою, а хлопчика ніде не було. Батьки до останнього сподівалися, що їхній малюк вижив, адже був у рятувальному жилеті. Однак через 3 тижні пошуків Сашка знайшли мертвим. Йому так і не судилося піти до школи, адже російські нелюди відкрили вогонь по беззбройних жінках та дітях, які просто хотіли врятуватися з пекла. Вони не становили ніякої загрози для російського війська.


Росіяни вбили 4-річного Сашка / Фото Анни Яхно

У Маріуполі дитина померла від зневоднення

Історія 6-річної Тані з Маріуполя сколихнула весь світ. Адже у 21 столітті дівчинка померла від зневоднення. Тоді українці ще не знали, що російські військові здатні й на набагато гірші злочини. Правда про звірства, на які здатен ворог, відкрилася, коли окупаційні війська вийшли з Київщини.

Маленька Таня 8 днів жила сама в підвалі, адже її матір загинула. 8 березня тіло дитини дістали з-під завалів.

У дитячій лікарні в Дніпропетровській області медики 2 тижні боролися за життя 11-річної дівчинки, яка зазнала мінно-вибухової травми внаслідок важких ворожих обстрілів на Луганщині. Дитину одразу відвезли у лікарню, однак попри всі намагання, врятувати її так і не змогли.

Читайте також Вивезла 4 дітей, щоб не бачили того, що люди бачать у Маріуполі, – Марія про виїзд із Запоріжжя

Навіть у безпеці діти й далі бояться

Сотні українських сімей переїхали з регіонів активних бойових дій у західні області. Однак навіть там, у відносній безпеці, діти не можуть перестати боятися. Російські окупанти назавжди змінили їхній світ. У межах проєкту "Свої" журналісти 24 каналу поспілкувалися з харків'янкою Юлею, яка переїхала до Львова, щоб вивести маленьких сина та дочку з-під постійних обстрілів.

Сім'я жила в підвалі, а на поверхню виходила лише у рідкісних випадках. Так, коли одного разу Юлія та донька Аліна піднялися додому, щоб почистити зуби, у їхній будинок прилетів снаряд. Тоді матір закрила дитину собою й обоє дуже налякалися. Аліна досі не хоче згадувати того, що пережила. У центрі для переселенців дитина ховалася під стілець та матрац, а про вибухи й евакуацію говорити не хотіла. Дівчина поділилася єдиним хорошим, що сталося за період життя у підвалі. Вона розповіла, що до сім'ї спускалися українські військові, щоб потішити малечу солодощами.


Аліна ховається "в укритті" / Фото Валентини Поліщук для 24 каналу


Дівчинка не хотіла розповідати про те, що з нею трапилося / Фото Валентини Поліщук для 24 каналу

До теми дивіться відео, як Лідія з донькою врятувалися з окупації: