Відкривала фестиваль історія, на перший погляд про понівечене дитинство, але якщо придивитись ближче, - кінокартина про становлення особистості.
Фільм «Божа роса» (Talea) Катаріни Макшетейн розповідає про 14-літню Ясмін, котра напрошується в дочки своїй неблагополучній матері.
А Єва недавно вийшла з в’язниці і поки не розуміє - для чого їй дочка.
Отож Ясмін нікому не потрібна: ні опікунам, ні біологічній матері Єві. Проте дівчинка і не думає здаватись, вона тікає з дому і примушує матір Єву вирушити з нею у подорож до провінції, звідки та родом.
У фільмі Макшейн яскраво виражено зміщення базових людських понять дорослого та дитячого. Адже Ясмін виступає домінуючою особистістю: вона платить за житло та їжу, пильнує, щоб матір не наробила дурниць, вирішує, що їм обом робити.
Кінокартина наповнена туманними пейзажами лісу, водяних плес та закинутих будиночків, абсолютний контраст з промисловим містом, звідки приїхали матір з дочкою. Така собі зустріч двох світів – штучного та реального.
Зустріч дитячого та дорослого. Невизначеної жінки та цілеспрямованої дівчинки.
Однією з найзворушливіших є сцена, де Ясмін заспокоює матір, яка плаче як дитя і горнеться до дівчинки. Тут Єва аж ніяк не виглядає дорослою, скоріше - загнаним дитям, котре просто потребує трохи любові.
А Ясмін таки хоче – справжню маму. Дівчинка не зважає - то на невизначеність, то на байдужість, то легковажність матері, навпаки - це спонукає Ясмін до дії.
Холодні тони, лаконічні діалоги та деталізований побут гармоніюють з атмосферою фільму. Майже в медитативний стан вводить саундтрек, а саме - композиція Tirana – Red hills, що була написана спеціально для фільму. Дуже символічно виглядає сцена з велосипедом – спокійний безперервний рух вперед. Адже, як би не було боляче, а Ясмін далі крутить педалі. Дорослий світ не стає для дівчинки милосерднішим, проте в Ясмін є велосипед і довга власна дорога попереду.
Трейлер до фільму