Сергій є механіком танку Т-64. Того дня він вдруге заходив у розбите росіянами селище на Півдні України.

До теми Захопили техніку і важливі документи: Дніпровський батальйон знищив окупантів з Дагестану

Танк наїхав на міну – боєць дивом залишився живий. Коли він прийшов до тями, то зрозумів, що треба терміново забиратись геть.

Реальна історія про силу духу та справжніх побратимів

Поранений Сергій зміг вилізти з танку, відповзти кілька метрів до узбіччя дороги та скотитись з неї. Почувши чергові вибухи, постріли та гуркіт ворожого танку, що наближався все ближче, кмітливий воїн почав рити землю руками, розгрібати під собою мул та старе листя, зариваючись в них все глибше і глибше.

Під'їхавши ближче, окупанти роздивилися підірваний Т-64, понівечену частину та відкриті люки. Український боєць розумів, що якщо його знайдуть, то живим не залишать.

Бойовики поїхали геть, але знову почався бій. Закріпившись в селі, росіяни безперестанку гатили в бік української армії, яка зараз наступає на Півдні України.

Український танкіст майже добу ховався від ворогів без зв'язку, їжі та води й з понівеченими ногами. Страждаючи від болю, лихоманки та спраги, він думав лише про одне – вибратись й вижити попри все.

У бригаді думали, що їхній танкіст загинув

Ховаючись від постійних обстрілів та безпілотників, які прочісували територію, Сергій здолав близько 6 кілометрів. Видершись на пагорб, мобільний телефон віднайшов зв'язок – танкіст додзвонився до своїх побратимів, пояснив, де він і з останніх сил продовжив повзти в бік очікуваної допомоги.

Побратими вчасно встигли – вони забрали Сергія, коли в нього вже не було сил навіть промовляти слова. Його вивезли та передали медикам.

Про нього думали, що він "200-ий", а він кілометр за кілометром на ліктях, колінах, з перебитими ногами повз до своїх… Довкола нього – лише російська техніка та солдати й те, що вони приносять на нашу землю: згарища та знищення, спалені автівки та розбиті будинки місцевих мешканців. В середині нього – пекучий біль від поранення та ще пекельніше бажання вижити попри все,
– розповіли в бригаді.

Сергій вже оговтався. Зараз він спокійно розповідає про свій порятунок, не скаржиться на біль в ногах і на інвалідний візок. Єдине, через що засмучується, то це через прогноз лікаря – ходити воїн зможе не раніше як через пів року, а "російська наволоч досі тут".

Але танкіст переконаний, що українській армії вдасться знищити ворога і повернути всі наші землі набагато раніше, ніж лікар дозволить йому знов стати на ноги.

Вас може зацікавити – нові дані про величезні втрати ворога станом на 11 квітня: дивіться відео