Існує два основні способи забезпечити подачу технічної води без активного насосного обладнання – встановлення гідроакумулятора або створення самопливної системи з баком. Про це пише 24 Канал.
Дивіться також Коли не працює мобільна мережа: чи варто купувати рацію для дому
Який варіант працює краще у квартирі?
Гідроакумулятор – це герметичний бак із гумовою мембраною, всередині якого накопичується вода під тиском. Його зазвичай підключають до водопроводу через запірну арматуру та зворотний клапан. Поки у системі є тиск, резервуар заповнюється. Коли подача води припиняється, накопичений об’єм можна використовувати без електрики. Такий варіант зручний тим, що не потребує підняття великої ємності на висоту і займає менше місця. Однак запас води обмежений об’ємом бака, а тиск поступово зменшується в міру витрати.
Альтернативою є система самопливу. У цьому випадку вода накопичується у великій ємності, встановленій вище точок водорозбору – наприклад, під стелею або на спеціальній платформі. Подача відбувається завдяки силі тяжіння, тому насос не потрібен. Чим вище розташований бак, тим сильніший тиск на виході. Така система може забезпечити значно більший запас води, але потребує надійного кріплення та врахування ваги заповненої ємності.
Як пише Oreateai, під час монтажу важливо передбачити окремий кран для заповнення, перелив або аварійний злив, а також фільтр грубого очищення. Для гідроакумулятора додатково контролюють тиск повітря в мембрані, щоб система працювала стабільно. У самопливній схемі необхідно правильно прокласти труби з мінімальною кількістю вигинів, щоб не втрачати напір.
Обидва рішення підходять переважно для технічної води – наприклад, для змиву унітаза, прибирання або миття підлоги. Для питної води потрібні окремі системи очищення та герметичні ємності.
За даними Streampumps, вибір залежить від умов квартири. Якщо простір обмежений і потрібна компактність – частіше обирають гідроакумулятор. Якщо ж важливий великий запас води та автономність без тиску у мережі – ефективнішою буде самопливна система.