Фахівці успішно розшифрували сапотекський символ, відомий як "Гліф W". Навколо значення цього знаку вчені сперечалися майже століття, але тепер доведено, що він фіксував видимий вік Місяця понад 2200 років тому, пише видання Arkeonews.
Дивіться також Археологи відкрили гробницю наймогутнішої королеви Європи, що правила 700 років тому
Як стародавні астрономи рахували дні за допомогою Місяця?
Це відкриття дозволяє датувати серію сапотекських календарних записів періодом між 496 та 221 роками до нашої ери, що робить їх на 857 років старшими за найдавніший відомий місячний відлік мая.
Символ уперше виявив мексиканський археолог Альфонсо Касо у 1928 році. Попередні теорії намагалися пов'язати цей знак із 260-денним ритуальним календарем або 365-денним мезоамериканським роком, проте нове дослідження доводить, що ці інтерпретації не відповідають збереженим даним.
То як же працював календар сапотеків? Місяць постійно змінює свій вигляд на небі, проходячи шлях від повного зникнення (молодика) до повної кулі й назад. Цей повний цикл триває приблизно 29,53 доби. Стародавні народи не мали сучасних годинників чи календарних додатків, тому вони рахували дні (а точніше вечори), що минули з моменту першої появи тонкого серпа молодого Місяця на вечірньому небі. Кожен наступний вечір отримував свій порядковий номер, що дозволяло точно знати поточну фазу нашого супутника й планувати важливі події.
Для впорядкування суспільного та духовного життя сапотеки розробили складну систему вимірювання часу, яка базувалася на взаємодії двох різних календарів. Вони перетиналися кожні 52 роки, утворюючи так зване "календарне коло".
Особливе місце в цій системі посідав 365-денний цивільний рік, який складався з 18 місяців по 20 днів та 5 додаткових днів. Ці останні п'ять днів вважалися надзвичайно несприятливими й небезпечними, тому в цей період стародавні мешканці намагалися уникати важливих справ, подорожей та ухвалення доленосних рішень.
Дивіться також Археологи знайшли приклад цивілізації, де розвиток не призвів до влади еліт
Як розгадали таємницю "Гліфа W"?
Нове дослідження, опубліковане в журналі Latin American Antiquity, провели Джон Юстесон з Університету в Олбані (SUNY) та Джастін Патрік Лоурі з Університету штату Нью-Йорк у Платтсбурзі (SUNY Plattsburgh). Вони проаналізували повністю збережені написи, які поєднують три елементи: дату в 260-денному ритуальному календарі, назву року в межах 52-річного календарного кола та "Гліф W" із числовим коефіцієнтом, записаним за допомогою рисок і крапок.
Ключем до розгадки став ритм. Порівнюючи інтервали між датованими написами, дослідники помітили, що числа біля "Гліфа W" то зростали, то зменшувалися із циклом, надзвичайно близьким до 29,53 доби – середньої тривалості місячного місяця. Практично це означало, що позначення "W-1" вказувало на перший видимий вечір молодого Місяця, а наступні цифри вели відлік вечорів, що йшли за ним.
Сапотекські написи з Монте-Альбана, що використовувалися для вивчення місячного циклу гліфа W / Зображення J. Justeson, J.P. Lowry
Це не був місячний календар у сучасному розумінні. Сапотеки не замінювали свій священний 260-денний відлік чи 365-денний рік. Вони просто додали третій рівень обліку часу, який пов'язував ритуальні чи політичні події з видимим життям Місяця.
Завдяки цьому відкриттю вчені змогли зіставити астрономічну видимість молодого Місяця в Монте-Альбан між 650 і 50 роками до нашої ери. Спочатку під розрахунки підходили сім можливих хронологічних послідовностей. Проте лише одна з них повністю збіглася з даними про сапотекський календар, задокументованими вже в колоніальний період. Цей єдиний збіг і дозволив точно датувати написи періодом від 496 до 221 року до нашої ери.
NORDIS – бренд зі Скандинавії, який розробляє сучасні системи опалення та охолодження з акцентом на якість та енергозберігаючі технології. Сучасний дизайн, тиха робота та просте керування забезпечують комфорт у щоденному використанні – незалежно від пори року.
Чому доба у сапотеків починалася в середині дня?
Ще одна вражаюча деталь стосується часу початку доби. Колоніальні джерела XVI століття вказували, що сапотекські ритуальні доби починалися близько полудня. Нова астрономічна модель підтверджує, що ця практика існувала щонайменше з кінця III століття до нашої ери.
Логіка тут суто технічна: перший серп Місяця з'являється невдовзі після заходу сонця. Якщо доба змінювалася опівдні, то подія вдень і подія наступного ранку потрапляли під різні календарні умови, що впливало на запис місячного числа. Зсуви в написах стають логічними лише за умови, що доба у сапотеків починалася в середині дня.
Це також пояснює проведення важливої церемонії, пов'язаної з "поверненням носія року", яка відбувалася на 261-й день року. Дані вказують, що близько 222 року до нашої ери цю церемонію проводили саме в другій половині дня.
До цього часу найближчим аналогом сапотекського відліку вважалася так звана "Місячна серія" в написах мая, яка була стандартом для текстів Класичного періоду. Найдавніший надійно підтверджений приклад у мая датується 361 роком нашої ери в Наачтуні (Гватемала). Проте знахідка в Монте-Альбан є набагато старішою.
Оскільки найдавніший сапотекський місячний запис датується 496 роком до нашої ери, це означає, що в Оахаці місячний відлік вели на 857 років раніше, ніж у мая. Це не доводить, що мая просто скопіювали систему, але свідчить про те, що інтелектуальні інструменти для спостереження за Місяцем існували в Мезоамериці задовго до появи монументальної писемності мая.
Дивіться також У Помпеях знайшли лікарську аптечку з інструментами: про що вона нам розповідає
Яка нам з того користь?
Розшифрування системи "Гліфа W" дає археологам унікальний інструмент – можливість прив'язати ранні сапотекські написи до абсолютного часу. Замість того, щоб розглядати ці дати як ізольовані ритуальні позначки, вчені тепер можуть вибудувати їх у реальну хронологічну послідовність, що охоплює майже три століття.
Це дослідження повертає інтелектуальну вагу сапотекській цивілізації. Вони не були пасивними спостерігачами за небом, а ретельно відстежували рух Місяця, інтегруючи його фази у публічні монументальні написи поруч із сакральними датами та політичними подіями.
Для сучасного світу це відкриття є нагадуванням, що стародавні календарі не були просто абстрактними таблицями. Вони виступали інструментами влади та авторитету, які вказували громадам, коли проводити церемонії, як вшановувати правителів і яким чином людське життя вписується у великий космічний порядок.