Деталі відкриття
Перш за все, варто зазначити, що це питання досліджують не вперше. Раніше вчені вже припускали, що близько 13 мільйонів років тому Земля пройшла через таку хвилю, зануривши нашу планету у "фестиваль спалахів", як це назвала Кетрін Цукер з Гарвардського університету. Тепер докторант Віденського університету Єфрем Маконі заявив про те саме, але при цьому говорить про всю Сонячну систему, повідомляє 24 Канал з посиланням на New Scientist.
Дивіться також Майбутній телескоп, який вивчатиме загадкове гамма-випромінювання, нарешті отримав зелене світло
Використовуючи дані телескопа Gaia Європейського космічного агентства, Маконі та його команда ідентифікували нещодавно сформовані зірки та гази, що їх оточують, у межах хвилі Редкліффа, щоб побачити, як рухається крізь космос сама структура.
Порівнявши ці дані з оцінками траєкторії руху нашої Сонячної системи, віденські дослідники виявили, що Сонце і хвиля Редкліффа знаходилися поруч між 12 і 15 мільйонами років тому. Зрештою, вчені підрахували, що ми пройшли через хвилю приблизно 14 мільйонів років тому. У геологічному і навіть еволюційному масштабі це неймовірно мало: вважається, що динозаври вимерли близько 66 мільйонів років тому, а загалом нашій планеті, за оцінками, 4,6 мільярда років.
Візуалізація хвилі Редкліффа, серії хмар пилу і газу (позначених червоним кольором), що перетинають нашу галактику. Вона знаходиться на відстані близько 400 світлових років від нашого Сонця, позначеного жовтим кольором / Фото Alyssa A. Goodman/Harvard University
Поряд із цим відкриттям Маконі також розповів, що небо в той час виглядало зовсім інакше.
Якби ми перебували в більш щільній області міжзоряного середовища, це означало б, що світло, яке йде від зірок до вас, було б приглушеним. Це схоже на туманний день,
– пояснив учений.
Існує ймовірність того, що хвиля Редкліффа відіграла певну роль у похолоданні клімату, яке відбулося в епоху середнього міоцену, коли температура різко впала й утворилися постійні льодовикові покриви.
Але на думку Ральфа Шенріха, доцента кафедри клімату та фізики в Університетському коледжі Лондона, це може бути перебільшенням: "Емпіричне правило полягає в тому, що геологія переважає будь-який космічний вплив. Якщо ви зміщуєте континенти або перериваєте океанські течії, ви отримуєте кліматичні зміни. Тому я дуже скептично ставлюся до того, що вам потрібно щось додатково", – сказав Шенріх, який не брав участі в дослідженні.
Ця зустріч з хмарою пилу й газу могла залишити докази в геологічному літописі Землі, відкладаючи радіоактивні ізотопи в корі, хоча це було б важко виміряти, враховуючи, як давно це сталося.