Чому це затемнення стане одним із найменш доступних у десятилітті?

17 лютого 2026 року Місяць пройде точно між Землею та Сонцем, утворивши кільцеподібне затемнення. У такій конфігурації супутник опиняється майже по центру сонячного диска, однак його видимий розмір виявляється замалим, щоб повністю перекрити світило. У результаті навколо темного силуету Місяця залишається яскраве світлове кільце – саме через це явище отримало назву "кільце вогню", пише 24 Канал.

Дивіться також Кривавий Місяць знову зійде на небі: коли чекати єдине повне затемнення у 2026 році

Цього разу повноцінну кільцеподібну фазу можна буде спостерігати лише вздовж вузької смуги над Антарктидою. Ширина цієї зони становитиме приблизно 616 кілометрів, а її довжина – близько 4 282 кілометрів, зазначає Deep Creek Times. Антумбральна тінь Місяця перетинатиме Землю приблизно 59 хвилин – з 11:42 до 12:41 за універсальним координованим часом (додайте дві години для того, що отримати Час в Україні).

Максимальна тривалість "кільця вогню" сягне 2 хвилин 20 секунд, пише Astronomy. У деяких точках Антарктиди Місяць перекриє до 96 відсотків центральної частини сонячного диска. Проте доступ до цієї зони надзвичайно складний – фактично йдеться про віддалені райони материка, де працюють лише кілька дослідницьких станцій.

Обмежена зона в Антарктиді, де можна буде побачити затемнення Сонця 17 лютого 2026 року
Обмежена зона в Антарктиді, де можна буде побачити затемнення Сонця 17 лютого 2026 року / Зображення Space.com/Jamie Carter/Esri, Maxar, GeoEye, Earthstar Geographics, CNES/Airbus DS, USDA, USGS, AeroGRID, IGN/GIS/Xavier Jubier

Серед небагатьох населених пунктів, що опиняться в межах кільцеподібної тіні, – французько-італійська станція Concordia Research Station та російська Mirny Station. На першій "кільце вогню" триватиме трохи більше двох хвилин, на другій – приблизно 1 хвилину 52 секунди. Водночас погодні умови залишаються фактором ризику: у прибережних районах Антарктиди в цей період хмарність може перевищувати 60 відсотків.

Для більшості жителів планети затемнення буде частковим. Його зможуть побачити на всій території Антарктиди, у південно-східній частині Африки, на півдні Південної Америки, а також над Атлантичним, Індійським, Тихим і Південним океанами. Наприклад, у чилійському Пунта-Аренас Місяць закриє менше 2 відсотків сонячного диска – майже непомітний ефект.

Видимість затемнення в інших регіонал планети
Видимість затемнення в інших регіонал планети / Зображення Michael Zeiler/EclipseAtlas.com

Цікаво, що кільцеподібні затемнення залежать від відстані між Землею та Місяцем. У лютому 2026 року супутник перебуватиме поблизу апогею – найвіддаленішої точки своєї орбіти. Саме тому його видимий діаметр буде меншим, ніж у разі повного затемнення.

Попри те, що молодик відбувається щомісяця, затемнення можливі лише під час так званих сезонів затемнень – приблизно двічі на рік, коли орбіта Місяця вирівнюється із площиною орбіти Землі навколо Сонця.

Коли наступні затемнення?

За даними Space.com, після 17 лютого 2026 року наступні кільцеподібні затемнення відбудуться лише у 2027 році:

  • 6 лютого 2027 року: Чилі, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Кот-д'Івуар, Гана, Того, Бенін і Нігерія.
  • 26 січня 2028 року: Галапагоські острови, материкова частина Еквадору, Перу, Бразилія, Суринам, Французька Гвіана, Марокко та Іспанія.
  • 1 червня 2030 року: Алжир, Туніс, Лівія, Греція, Туреччина, Росія, Казахстан, Китай і Японія.
  • 21 травня 2031 року: Ангола, Замбія, Демократична Республіка Конго, Танзанія, Індія, Шрі-Ланка, Нікобарські острови, Таїланд, Малайзія та Індонезія.
  • 9 травня 2032 року: Південний океан.
  • 12 вересня 2034 року: Чилі, Болівія, Аргентина, Парагвай, Бразилія та острів Гоф.
  • 9 березня 2035 року: Нова Зеландія та атол Реао (Туамоту).