Що відбувається з тихоходами на Марсі?
Тривалий час наукова спільнота вважала тихоходів, яких ще називають "водяними ведмедями", ідеальними кандидатами для колонізації інших планет. Ці восьминогі мікроскопічні тварини відомі своєю здатністю впадати в стан глибокого анабіозу, витримуючи екстремальний тиск та космічне випромінювання. Проте нове дослідження ставить під сумнів можливість їхнього виживання безпосередньо в марсіанському середовищі, Interesting Engineering.
Дивіться також NASA каже, що органічні речовини Марса важко пояснити без наявності життя на планеті в минулому
Команда дослідників під керівництвом мікробіолога Корієн Бекерманс із Пенсільванського університету вирішила перевірити, як ці витривалі істоти почуватимуться в марсіанському реголіті – пухкому мінеральному шарі, що вкриває поверхню планети.
Для експерименту використали два типи штучно створених імітаторів ґрунту, розроблених на основі даних марсохода Curiosity: MGS-1, що представляє загальні умови поверхні, та OUCM-1, склад якого повторює родовище Рокнест у кратері Гейл.
Результати, опубліковані в International Journal of Astrobiology, виявилися доволі тривожними:
- У середовищі імітатора MGS-1 активність тихоходів стрімко падала, а вже за дві доби більшість особин або ставали неактивними, або гинули.
- Імітатор OUCM-1 виявився менш агресивним, проте все одно значно пригнічував життєдіяльність тварин порівняно зі звичайним земним піском. Мікроскопічний аналіз показав, що дрібні мінеральні частки буквально обліплювали тіла тихоходів та скупчувалися біля їхніх ротових отворів, що, ймовірно, фізично або хімічно заважало їхнім біологічним функціям.
Під час експерименту вчені працювали з двома видами тихоходів: Ramazzottius cf. varieornatus та Hypsibius exemplaris. Щоб забезпечити тваринам умови для активності, до зразків додали воду та водорості Auxenochlorella pyrenoidosa як джерело їжі.
Цікаво, що наземні види роду Ramazzottius продемонстрували вищу стійкість до токсичного впливу, ніж їхні прісноводні родичі. Проте навіть їхня природна витривалість не змогла повністю нейтралізувати негативний вплив хімічного складу марсіанського ґрунту.
Вихід є, але…
Однак дослідники знайшли потенційне вирішення проблеми. Коли імітатор ґрунту MGS-1 попередньо промили звичайною водою, виживання та енергійність тихоходів відновилися майже до земного рівня.
Це свідчить про те, що головна загроза полягає не в самій структурі частинок чи рівні кислотності, а в наявності певних розчинних сполук, можливо, солей чи інших токсичних речовин, які легко вимиваються.
Проблема в тому, що на Марсі немає рідкої води. Тому повторити те саме в його умовах неможливо.
Дивіться також Китайський марсохід знайшов революційні докази раннього існування води на Марсі
Що це нам дає?
Це відкриття має подвійне значення для майбутнього освоєння космосу. З одного боку, природна токсичність марсіанського реголіту може служити своєрідним захисним механізмом планети, знижуючи ризик випадкового забруднення Марса земними мікроорганізмами.
З іншого боку, це дає чіткий план дій для майбутніх колоністів: для створення функціональних екосистем та вирощування сільськогосподарських культур марсіанський ґрунт доведеться піддавати ретельному промиванню.
Хоча вода на Марсі є надзвичайно дефіцитним ресурсом, розуміння того, як саме можна нейтралізувати шкідливі властивості реголіту, є великим кроком уперед у підготовці до заснування постійних поселень поза межами Землі.