Разом вони створили нову організацію під назвою Інститут технологій, етики та культури (ITEC). Першим проєктом ITEC став посібник "Етика в епоху проривних технологій: Оперативна дорожня карта", покликаний об'єднати технологічну індустрію під спільними правилами та цінностями штучного інтелекту, машинного навчання, шифрування, відстежування тощо.
Дивіться також Обмежене використання ШІ та строгі правила для розробників: у ЄС готують спеціальний закон
Всі просили – вони зробили
Брендан Макгуайр, священник з парафії Святого Симона в Лос-Альтосі та радник ITEC, заявляє, начебто керівники технологічних компаній з усієї Кремнієвої долини роками приходять до нього і кажуть: "Ви повинні нам допомогти, на горизонті багато нового, а ми не готові". Хто ці керівники та які компанії вони представляли, звісно ж, невідомо. Макгуайр каже, що головна ідея полягала в тому, щоб використати "організаторські здібності" Ватикану для того, щоб зібрати разом керівників з усього світу, адже Святий Престол "володіє унікальною здатністю збирати ключових гравців за столом переговорів".
Загалом все виглядає досить гарно. У той час, як науковці, розробники, спостерігачі та захисники природи зазвичай зосереджують свої зусилля на зверненнях до регуляторних органів, у посібнику ITEC використовується інший підхід. Замість того, щоб чекати, поки уряди встановлять правила для галузі, ITEC сподівається надати рекомендації для співробітників технологічних компаній, які вже зараз дадуть їм своєрідні інструкції, які допоможуть подолати складні проблеми, пов'язані зі штучним інтелектом.
У книзі йдеться про те, що потрібно від самого початку закладати певний набіл правил та цінностей у технологію, а не розв'язувати проблеми постфактум. Все концентрується довкола однієї центральної ідеї: всі наші дії повинні бути спрямовані на спільне благо людства та навколишнього середовища. Цей принцип вельми розпливчастий, а тому його було розбито на каскадну серію конкретних порад і практичних кроків.
Наприклад, принцип "Повага до людської гідності та прав людини" містить акцент на "Недоторканності приватного життя та конфіденційності". Щоб реалізувати цю ідею на практиці, книга закликає до зобов'язання "не збирати більше даних, ніж це необхідно", і каже, що "зібрані дані повинні зберігатися таким чином, щоб оптимізувати захист приватності та конфіденційності". У ній зазначено, що компанії повинні розглянути конкретні заходи захисту медичних і фінансових даних і зосередитися на відповідальності перед користувачами, а не лише на юридичних вимогах.
Чи захоче хтось ознайомитися з цими настановами, а тим більше впровадити, неясно. Безумовно, уряди країн поступово розроблять свої закони та правила щодо ШІ, але Ватикан сподівається, що ця книга відіграє важливу роль у прискоренні цих процесів.