Коли зникне людство?

Математики використали неоднозначну статистичну формулу, щоб передбачити час можливого зникнення людства як виду. Цей розрахунок, відомий як "аргумент судного дня", базується на оцінці, згідно з якою за всю історію на Землі вже проживало приблизно 117 мільярдів людей. Про це пише видання Scientific American.

Дивіться також Ель-Ніньйо офіційно настав: чого тепер чекати від явища, яке колись убило 50 мільйонів людей

Дослідники припускають, що люди, які живуть сьогодні, займають випадкове місце на часовій шкалі людства, а не надзвичайно раннє. Згідно з цим припущенням, існує 95-відсоткова ймовірність того, що 117 мільярдів людей, які вже жили, становлять принаймні п'ять відсотків усіх представників нашого виду, які коли-небудь існуватимуть. Оскільки 100 відсотків у 20 разів перевищують 5 відсотків, математики помножили 117 мільярдів на 20. У результаті вони отримали максимальну чисельність людської популяції на рівні близько 2,34 трильйона осіб.

Принцип Коперника у демографії

В основі цього розрахунку лежить так званий принцип Коперника. Це наукова ідея про те, що люди не займають особливого чи привілейованого положення у Всесвіті. Щоб краще пояснити цю теорію, дослідники пропонують уявити всіх людей, які коли-небудь житимуть, вишикуваними на гігантській часовій шкалі – від першої народженої людини до останньої.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Прихильники теорії порівнюють ситуацію з витягуванням пронумерованої кульки для пінг-понгу з однієї з двох коробок. Одна коробка містить 10 кульок, а інша – 100 000. Якщо ви витягнете кульку з номером чотири, то цілком природно припустите, що вона походить з меншої коробки, оскільки там шанси витягнути таке мале число значно вищі. За логікою "аргументу судного дня", те саме стосується й людства. Якщо вже жило близько 117 мільярдів осіб, то статистично ймовірніше, що загальна кількість людей залишиться відносно обмеженою, а не розширюватиметься нескінченно по всій галактиці.

Кондиціонери NORDIS стабільно працюють у будь-яку пору року – від літньої спеки до зимових морозів. А завдяки стриманій палітрі та ретельно продуманим деталям обладнання органічно вписується в будь-який інтер’єр.

Критичні погляди та технологічні змінні

Попри математичну стрункість, теорія залишається вкрай суперечливою, і багато науковців її відкинули. Критики зазначають, що припущення, які лежать в основі розрахунків, занадто спрощені та ігнорують безліч факторів, здатних кардинально змінити майбутнє людства. Зокрема, модель миттєво втрачає сенс, якщо люди почнуть колонізувати інші планети, розроблять принципово нові технології або зможуть виживати протягом мільйонів років.

Проте прихильники наполягають, що отримане число 2,34 трильйона є статистичною верхньою межею. Враховуючи поточні темпи народжуваності, людство досягне цієї позначки приблизно через 17 100 років. Це означає, що існує 95-відсотковий шанс зникнення нашого виду протягом цього періоду – чи то через кліматичні зміни, ядерну війну, пандемію або іншу глобальну катастрофу.

Дивіться також Крізь ваше тіло щосекунди пролітають трильйони цих частинок: Китай зробив крок до їх розгадки

Чи настане криза раніше?

Хоча 17 100 років здаються далеким майбутнім, деякі дослідження малюють похмурішу картину в коротшій перспективі. Зокрема, наукова праця, опублікована у травні, попередила про можливий крах світового населення вже до 2064 року. Це може статися через кліматичний колапс, пандемії, глобальні конфлікти або гострий дефіцит ресурсів.

Учені змоделювали ситуацію, за якої основні екологічні кризи раптово наклали б суворі обмеження на здатність Землі підтримувати життя. За умови консервативного найгіршого сценарію, коли стійка ємність планети раптово впаде до приблизно двох мільярдів людей, модель передбачає стрімке скорочення населення світу.

Не поспішайте боятися

Варто зауважити, що дослідники не називають це точним прогнозом. Вони описують свою роботу як ілюстративний математичний сценарій, який демонструє, наскільки чутливою може бути динаміка популяції до різких глобальних змін. Таким чином, людство опинилося між двома загрозами: статистичною межею виживання виду в далекому майбутньому та ризиком екологічного колапсу вже протягом життя наступних поколінь.