Одне з найбільш руйнівних вивержень сучасності – виверження вулкану Кракатау у 1883 році. Звук від вибуху було чути за 5 тисяч кілометрів від епіцентру. Катастрофа спричинила смерть понад 36 тисяч людей. У північній півкулі Землі середня температура впала на 0,4 градуса за Цельсієм. У середовище було викинуто близько 20 кубічних кілометрів речовини. Під час виверження супервулкану викидається щонайменше 1 тисяча кубічних кілометрів речовини.
Цікаво На Сицилії прокинувся вулкан Етна, викинувши дим на 10 кілометрів: відео
Виверження вулкану Кракатау у 2018 році: дивитись відео онлайн
Чи можуть науковці передбачити виверження супервулкану
В середньому виверження супервулканів відбуваються один раз на 100 тисяч років. Останнє таке виверження відбулося близько 26 тисяч років тому на островах Нової Зеландії. Вивергаючись, Оруануї викинув у середовище сотні кубічних кілометрів речовини.
73 тисяч років тому виверження супервулкану Тоба, Суматра, спричинило викид близько 3 тисяч кубічних кілометрів речовини. Багато науковців вважають, що саме ця катастрофічна подія спричинила часткове вимирання наших предків Homo Sapiens – тоді на Землі їх залишилося всього близько 10 тисяч осіб.
Через вплив таких подій на навколишнє середовище та на людську цивілізацію прогнозування їхніх вивержень набуває життєво необхідного характеру. Це допоможе максимально підготуватися до катастрофи всьому світу, адже запобігти самому виверженню ми не зможемо.
Команда науковців з Кардіффського університету, Уельс, Велика Британія, провела низку досліджень, щоб вияснити, чи зможуть вони передбачити виверження. У своєму дослідженні науковці провели поглиблений аналіз польових, геохімічних та петрологічних свідоцтв 13 катастрофічних подій, пов'язаних із виверженнями супервулканів, які відбулися за останні 2 мільйони років. Вони також розглянули геофізичні дослідження сучасних вулканічних систем, які дають додатковий поточний знімок магматичної системи.
Цікаво Евакуюють тисячі людей: вулкан на Філіппінах викинув рекордну кількість діоксиду сірки
Результат дослідження
Аналіз даних не дозволив науковцям побудувати єдину уніфіковану модель, яка б описувала, як "розігрувалася" кожна з 13 катастрофічних подій. Вчені виявили, що виверження супервулканів можуть початися м'яко та тривати впродовж декількох тижнів та місяців або ж негайно перейти в активну фазу.
Наприклад, згадане виверження супервулкану Тоба на Суматрі, ймовірно, почалося миттєво та мало вибуховий катастрофічний характер.
Напротивагу Тобі, виверження Оруануї починалося повільно. Протягом місяців супервулкан вивергав попіл та магму. Іноді у процесі виверження ставалися паузи, які теж могли тривати кілька місяців.
В цілому виверження може бути швидким, безперервним протягом декількох днів або мати епізодичну послідовність, яка розтягнута на десятиліття,
– говорить співавтор дослідження доктор Джордж Купер.
Таким чином науковці не змогли виявити моменти, які б дозволили прогнозувати виверження супервулканів. Команда закликала провести додаткові дослідження, щоб допомогти відповісти на ці питання. Вчені пропонують використати алгоритми машинного навчання, щоб допомогти інтерпретувати сигнали, які показують рух магми до поверхні в години або дні, що передують виверженню.