Умовною межею між атмосферою Землі та космосом вважають лінію Кармана, яка проходить приблизно на висоті 100 кілометрів над поверхнею планети. На перший погляд здається логічним, що найближчою до неї є вершина найвищої гори у світі – Еверест у Непалі. Однак така логіка не враховує одну важливу особливість Землі. Про це розповідає 24 Канал із посиланням на Inbox.lv.

Дивіться також Де шукати комету 3I/ATLAS на небі і як за нею можна спостерігати

Чому найближча до космосу точка не на Евересті?

Наша планета не є ідеальною кулею. Через обертання вона має форму сплющеного сфероїда – трохи приплюснутого біля полюсів і випуклого на екваторі. Це означає, що всі точки поблизу екватора розташовані далі від центру Землі, ніж точки на великих широтах, навіть якщо їхня висота над рівнем моря менша.

Як пише bb.lv, саме тому рекорд належить Еквадору, а точніше вулкану Чимборасо. Його висота становить 6 268 метрів, що значно нижче за 8 848 метрів Евересту. Проте Чимборасо розташований майже на екваторі – лише приблизно за один градус південної широти. Завдяки екваторіальній опуклості планети вершина цього вулкана є найвіддаленішою точкою від центру Землі.

За розрахунками, Чимборасо знаходиться приблизно на 2,1 кілометра далі від центру планети, ніж вершина Евересту. Відповідно, саме тут людина опиняється найближче до умовної межі космосу, не залишаючи поверхні Землі. З наукового погляду відповідь на питання про країну, що розташована найближче до космосу, є однозначною – це Еквадор.

Яка локація, у реальність якої складно повірити?

На іспанських Канарських островах є локація, яка нагадує відвідувачам сцени з наукової фантастики. Адже там тисячі круглих ям у вулканічному попелі, обнесені кам'яними стінками.

Менш як 150 міліметрів на рік і потужними атлантичними вітрами. Та місцеві фермери адаптувалися. Кожну лозу Мальвазії (місцевий сорт винограду) висаджують в окрему яму діаметром 2 – 4 метри й до 3 метрів завглибшки, захищену напівкруглою стіною з вулканічного каменю. Попіл, тобто пісок із вулканічного скла, конденсує вологу з туману й повітря вночі, фільтрує її до коренів і зберігає від випаровування вдень, а стіни блокують вітер.​